Зокрема, Рада погодилася з цільовим показником скорочення викидів парникових газів на рівні ЄС на 40% порівняно з 2005 роком для секторів, які не охоплені схемою торгівлі квотами ETS, а саме внутрішнього морського транспорту, сільського господарства, утилізації відходів і малих промислових підприємств.
Збережено підвищені національні цілі, призначені кожній державі-члену, як запропоновано Єврокомісією.
Сектор землекористування, змін у землекористуванні та лісового господарства (LULUCF) охоплює використання ґрунтів, дерев, рослин, біомаси та деревини. Викиди та поглинання, створені сектором LULUCF, враховуються в загальній меті ЄС до 2030 року.
Це означає змешення викидів приблизно на 15% порівняно із сьогоднішнім днем. На період 2026-2030 років кожна держава-член матиме обов'язкову національну ціль на 2030 рік.
Рада погодилася підтримувати держав-членів, які мають труднощі з досягненням своїх цілей через фактори, що не підлягають їхньому контролю, які впливають на сектор LULUCF, за умови, що ЄС у цілому досягне своєї мети до 2030 року.
Зокрема, Європейська рада запровадила додаткову гнучкість, пов’язану з наслідками зміни клімату та органічними ґрунтами, на основі об’єктивних та вимірюваних критеріїв та показників. Щоб мати доступ до такої гнучкості, відповідні держави-члени повинні будуть надати докази Єврокомісії відповідно до чітко визначеної методології.
Рада погодилася, що Єврокомісія надасть звіт протягом шести місяців після першого глобального аналізу в межах Паризької угоди (який буде проведений у 2023 році) щодо включення викидів парникових газів, не пов’язаних із CO2, у сільському господарстві в сферу дії регламенту та визначення цільових показників у сфері землекористування на період після 2020 року.