Чому найрозумніші абітурієнти обирають агро?
Престиж диплому
«Якщо набрав високі бали по ЗНО, то потрібно йти лише в провідні університети, типу Могилянки чи Шевченка», — говорить більшість батьків, діти яких набрали більше ніж 180 балів. І байдуже, що юристів чи економістів вже настільки багато, що вони перестали бути затребуваними, а після отримання диплому знайти роботу надзвичайно важко.
Разом із тим аграрний ринок України щороку вдосконалюється: фермери працюють за технологіями точного землеробства, в містах будуються вертикальні теплиці, а корм для тварин роздають роботи. Агросфера — це той сектор економіки, де щодня відкриваються нові можливості, де є місце для розвитку та самовдосконалення.
Згідно з даними НМЦ «Агроосвіта», кількість студентів, які навчаються в аграрних вишах з 2010/11 навчального року, зменшилася на 62%.
«Головними причинами зменшення чисельності студентів у аграрних закладах вищої освіти є зменшення чисельності випускників шкіл, яке викликане складною демографічною ситуацією, та запровадження Зовнішнього незалежного оцінювання знань студентів, що призвело до зменшення можливості вступу до ЗВО сільської молоді, яка отримує нижчий рівень знань у місцевих школах, — розповідає в.о. директора ДУ «НМЦ «Агроосвіта» Тетяна Іщенко. — Велику роль зіграла відміна квоти прийому сільської молоді, яка забезпечувала пільговий прийом випускникам сільських шкіл».
Серед інших причин Тетяна Іщенко назвала також запровадження нових умов прийому студентів загального конкурсу на кожну спеціальність і коефіцієнту пріоритетності, що стимулює вступ до більш престижних ЗВО, та можливість навчання за кордоном, адже таким чином можна обійти ЗНО.
В останні роки найбільш популярними серед абітурієнтів є такі спеціальності як ветеринарна медицина, лісове і садово-паркове господарство та агрономія.
«Були періоди, коли такі спеціальності як агрономія чи зооінженерія не мали високого рейтингу серед абітурієнтів. Але в останні роки на агрономію йдуть свідомі та мотивовані студенти. В минулому році 88% випускників нашого факультету пішли працювати за спеціальністю, — розповідає завідувач кафедри рослинництва НУБіП України, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН, заслужений діяч науки і техніки Світлана Каленська. — Студенти вже після 3-го курсу масово працевлаштовуються саме за спеціальністю і навчаються далі за індивідуальним графіком. Університет йде їм назустріч, бо розуміємо, що навчаючись на виробництві, вони здобудуть більше практичних навиків, ніж в аудиторії».
Агровиші не лише для сільської молоді
Багато студентів аграрних навчальних закладів обирають агро за рекомендаціями батьків, які роками працюють в цій сфері, або ж через те, що вони вихідці з села: виросли в оточенні полів, техніки та худоби. Проте, згідно даних НМЦ «Агроосвіта», в минулому році частка сільської молоді серед загальної кількості студентів, які навчаються в агро на денній формі, становила 46%, а на заочній — 36%, що свідчить про переважання студентів у агровишах із міст.
«Середній бал на зарахування в НУБіП України студентів на спеціальність «Біотехнологія та біоінженерія» становить 189, «Ветеринарна медицина» — 183, «Менеджмент» — 186, «Агрономія» — 177, і нижче цих балів до ЗВО не потрапити. Саме тому при нашому університеті є підготовче відділення, де переважно навчаються діти із села», — розповідає ректор НУБіП України Станіслав Ніколаєнко.
Але українська аграрна освіта повинна значно підвищити свою привабливість для студентів, у тому числі й для іноземних. Тож цьогоріч на базі факультету аграрного менеджменту, за підтримки провідних аграрних компаній, стартувала новітня магістерська програма «Агрокебети», яка покликана готувати універсальних спеціалістів, котрі будуть розбиратися в агрономії, інженерії, управлінні підприємством, тваринництві та основах ІТ-інновацій в агробізнесі.
«В Україні останнім часом ми чуємо докори з боку роботодавців щодо рівня підготовки сучасної молоді в закладах вищої освіти. З іншого боку — освітяни також зазначають, що бізнес недостатньо долучається до процесу підготовки сучасних студентів. І ось, нарешті, у тісній співпраці з аграрним бізнесом ми створили ту платформу, де дійсно можуть в синергії правильно спрацювати і бізнес, і освіта. Проект «Агрокебети» буде прикладом того, як може бути запроваджена модель державно-приватного партнерства із реальним результатом підготовки фахівців з тими знаннями та компетенціями, які необхідні сьогодні сучасному аграрному бізнесу», — додає декан факультету аграрного менеджменту НУБіП України Анатолій Остапчук.
Світлий розум в агро
Зовнішнє незалежне оцінювання — це не вирок, не завершення життя та й не відлік початку чогось нового, лише демонстрація освоєного за попередні роки навчання. Як показує минулорічний досвід, абітурієнти з високими балами ЗНО обирають і агро, причому свідомо та впевнено. В минулому році до НУБіП України вступило близько 70 абітурієнтів-відмінників згідно балів ЗНО. Редакція AgroPortal.ua дізнавалася особисто в найкращих студентів НУБіП України, чому вони стали частиною агро.
Владислав Богданець, студент агробіологічного факультету (Рівненська обл.)
Конкурсний бал при вступі — 200.
Агрономія — невід’ємна частина нашого повсякдення, і я твердо переконаний, що за нею майбутнє нашої держави. Я саме той студент, котрий мав максимальний бал успішності. Хочу зазначити, що підготовка до іспиту не повинна здійснюватися в останні місяці. Необхідно сконцентруватися та збільшити час, приділений кожному предмету, за рік до підготовки: по суті, ми ще з першого класу розпочали її, а в 11-му — просто підсумовуємо наші знання наполегливою працею та отримуємо очікуваний заслужений результат.
Моя спеціальність на сьогоднішній день зазнає пріоритетних технологічних впроваджень, і розуміння агронома років з десять тому та сьогоднішнього коливається в двох несумісних базисах. Саме тому аграрний сектор — це передовий фронт, який повністю має втілити наші очікування, залишилося лише докласти до цього зусиль та продемонструвати сферу бачення агронаукових горизонтів. Я вбачаю себе професіоналом в улюбленій сфері, а саме в галузі генетики, але наразі мені хотілося б володіти ширшими знаннями щодо ґрунтів та земельних ресурсів України.
Ігор Ходаківський, студент факультету технології виробництва та переробки продукції тваринництва (Полтавська обл.)
Конкурсний бал при вступі — 200.
Навіть після складання ЗНО я ще довго думав, до якого вишу мені все-таки вступати. Я радився з друзями, які навчались або досі навчаються у цих вишах, кожен з яких по своєму вихваляв рідний навчальний заклад, прислухався до порад батьків і зрештою, після того як сам ще раз усе обміркував, вирішив вступити до НУБіП України. І цей вибір, мабуть, був очевидним, бо все життя я провів у селі, тому аграрна справа мені близька. Далі постало завдання обрати спеціальність, яку я буду опановувати. Знову ж таки було декілька варіантів. Або це факультет тваринництва та водних біоресурсів, або агробіологічний факультет. Але я ніколи не бачив себе агрономом, мені просто не подобається ця справа. А от робота з тваринами для мене більш цікава, тому я і обрав відповідний факультет та спеціальність.
Найбільше мені хотілося би працювати у галузі скотарства, а саме у сфері виробництва яловичини. Я знаю, що зараз скотарство в нашій країні перебуває в занепаді, але дуже хотілося б розвивати цю галузь.
Для того щоб набрати високі бали, не потрібно цілими днями і ночами сидіти і вчити щось. Потрібно просто обрати 3 або 4 предмети, за якими складатимете ЗНО, виділити на кожен по 1-2 дні в тиждень і приділяти їм приблизно по 2 години в день.
Анна Тимчій, студентка факультету захисту рослин, біотехнологій та екології (Волинська обл.)
Конкурсний бал при вступі — 198,3.
Аграрний виш відкриває перед нами надзвичайні можливості. Навчаючись під керівництвом передових спеціалістів у аграрній сфері, кожного дня ми переймаємо досвід. Викладачі діляться з нами своїми надбаннями та знаннями, як удосконалити та забезпечити злагоджену роботу агросектору нашої країни. Я обрала для себе спеціальність «Біотехнологія та біоінженерія». Чому саме вона? За останніми тенденціями, біоінженерія набуває неабиякої популярності, а головне — необхідності. Ми, біотехнологи, займаємось вирішенням багатьох проблем агросфери. До прикладу, як ідентифікувати та знешкодити вірус, який вражає посіви; як збільшити продуктивність агробіоценозу швидкими, а головне — екологічно безпечними методами; як звільнити країну від енергозалежності та перейти до використання біопалива, яке дають нам наші «зелені друзі» — рослини, тощо. Тому я вважаю, що моя спеціальність є актуальною та надзвичайно важливою для розквіту нашої країни.
Я хочу займатись виробництвом біопалива. Адже питання переходу до альтернативних джерел енергії в нашій країні є досить актуальним та важливим. Сподіваюсь, що мій вклад в агросферу принесе чимало користі та позитивних зрушень.
Ярослава Іщенко, студентка факультету ветеринарної медицини (Вінницька обл.)
Конкурсний бал при вступі — 196,3.
Я вважаю, що спеціальність «Ветеринарна медицина» — вдалий вибір для майбутніх абітурієнтів, оскільки вона залишається актуальною й затребуваною у різноманітних сільськогосподарських підприємствах, клініках, тваринницьких господарствах тощо.
Навчаючись в НУБіП на факультеті ветеринарної медицини, хочеться одразу відзначити високий професіоналізм викладачів, доступність і актуальність матеріалу, що вони подають, а також прозорість і відкритість роботи деканату, готовність його співробітників допомагати студентам і всебічно сприяти як їхньому навчанню, так і культурно-масовому, спортивному життю. Така атмосфера є надзвичайно сприятливою для подальшої науково-дослідницької та викладацької діяльності в межах НУБіП. Тому поки маю на меті закінчити аспірантуру та в подальшому поповнити склад однієї з кафедр, щоб намагатися надалі підвищувати рейтинг університету в країні й на міжнародному рівні.
На мою думку, перед тим як обирати предмети для тестування, потрібно максимально визначитися з бажаною майбутньою спеціальністю. Тоді набагато легше ставити перед собою певні цілі й досягати їх.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua