Прогноз розвитку економіки на 2021-23 рр.: зростання цін в агросекторі вплине на ВВП

10 серпня 2020, 10:36 1838

Прогноз уряду щодо розвитку економіки України на 2021-2023 рр. є більш оптимістичним порівняно з прогнозами МВФ та Національного банку та, імовірно, спрямований на створення достатньої економічної бази для розрахунку державного бюджету на 2021 рік.

Таку думку висловив голова ради Національного банку України (НБУ), академік НАН Богдан Данилишин, який надав особистий експертний коментар щодо прогнозу економічного і соціального розвитку країни у найближчі три роки.

«Зростання реального ВВП у 2021 році на 4,6% (4,3% та 4,7% у 2022-2023 рр.) виглядає оптимістичним, незважаючи на те, що внутрішній попит (частка кінцевих споживчих витрат домогосподарств у ВВП у 2019 р. становила 74%), імовірно, залишатиметься пригніченим. Аргументом на користь припущення про стриманість внутрішнього попиту у наступних роках є від'ємна норма заощаджень населення (-1,4% у 2019 р. та -6,0% у 1 кварталі 2020 р.), яка у разі зростання доходів населення у 2021-2023 рр. буде «прагнути» до відновлення «природнього» рівня (близько 12%)», — зазначив експерт.

Для порівняння він пригадав консенсус-прогноз Міністерства економіки (квітень 2020 р.), який передбачає більш повільне відновлення зростання у 2021 році — на 2,4% та нижчу інфляцію — 5,9%. Зростання ВВП згідно прогнозу уряду на 4%+ у 2021-2023 рр. є вищим, ніж показник потенційного зростання ВВП, який розраховується НБУ (4%). Зростання ВВП вище 4% веде до збільшення виплат за ВВП-варантами згідно умов реструктуризації зовнішнього боргу 2015 року.

«Підтримку зростанню реального ВВП може надати збільшення внутрішнього попиту внаслідок зростання соціальних стандартів: заплановане зростання мінімальної заробітної плати до 6 тис. грн з 01.01.2021 р. та до 6,5 тис. грн з 01.07.2021 р. У 2022 році мінімальна зарплата зросте до 6,7 тис. грн, у 2023 р. — до 7,176 тис. грн», — додає Данилишин.

Він нагадав, що згідно з держбюджетом на 2020 рік, мінімальна заробітна плата становить 4,723 тис. грн. Є плани про її підвищення до 5 тис. грн до кінця 2020 року.

«Водночас застосування фіскальних стимулів для прискорення зростання ВВП потребуватиме забезпечення достатності фінансових ресурсів для їх фінансування», — додав експерт.

За даними голови ради НБУ, зростання номінального ВВП на 13,1% у 2021 році за умов зростання реального ВВП на 4,6% визначатиме дефлятор ВВП на рівні 8,1%. Це є близьким до середнього значення між зростанням споживчих та промислових цін — 7,3% та 8,7% відповідно.

«У 2022 та 2023 рр. зростання номінального ВВП за прогнозом уряду становитиме відповідно 12,9% та 11,8%. При цьому дефлятор ВВП становитиме відповідно 8,2% та 6,8%, що перевищуватиме прогнозоване зростання як споживчих, так і промислових цін, що може мати місце у разі більш швидкого зростання цін у сільському господарстві, будівництві, сфері послуг», — прогнозує експерт.

Передбачене урядом зростання індексу споживчих цін у 2021 році (7,3% на кінець року, 8,1% в середньому за рік) перевищує очікування інших інституцій (5,9% за консенсус-прогнозом Мінекономіки та за прогнозом МВФ; 5,5% за прогнозом НБУ), а його повернення до цільового коридору 5+/-1% очікується лише у 2023 році, додає Данилишин.

«Прискорення зростання експорту з 2,9% у 2021 р. до 6,4% у 2022 р. та 8,2% у 2023 р., імовірно, спирається на припущення про відновлення зовнішнього попиту. Разом із тим, прогноз МВФ щодо зростання цін на неенергетичні товари у 2021 році є порівняно більш стриманим (0,8% після 0,2% у 2020 р.)», — пояснює експерт.

На його думку, рівномірне зростання імпорту у 2021-2023 рр. більш прискореними темпами, аніж експорту (на 10,6% у 2021 р., 10,0% у 2022 р. та 11,1% у 2023 р.) може не відповідати очікуванням щодо девальвації курсу гривні (у 2021 році — 29,1 грн/$ в середньому за рік та 28,8 грн/$ на кінець року).

«Імовірно, зростання імпорту може бути більш швидким у 2021 році (враховуючи низьку базу порівняння 2020 р.), проте може уповільнитися у 2022-2023 рр. Позитивні припущення щодо збільшення імпорту можуть бути використані при плануванні бюджетних надходжень від митниці», — пояснює Данилишин.


AgroPortal.ua за матеріалами Facebook