Прогноз розвитку економіки на 2021-23 рр.: зростання цін в агросекторі вплине на ВВП

Таку думку висловив голова ради Національного банку України (НБУ), академік НАН Богдан Данилишин, який надав особистий експертний коментар щодо прогнозу економічного і соціального розвитку країни у найближчі три роки.

«Зростання реального ВВП у 2021 році на 4,6% (4,3% та 4,7% у 2022-2023 рр.) виглядає оптимістичним, незважаючи на те, що внутрішній попит (частка кінцевих споживчих витрат домогосподарств у ВВП у 2019 р. становила 74%), імовірно, залишатиметься пригніченим. Аргументом на користь припущення про стриманість внутрішнього попиту у наступних роках є від'ємна норма заощаджень населення (-1,4% у 2019 р. та -6,0% у 1 кварталі 2020 р.), яка у разі зростання доходів населення у 2021-2023 рр. буде «прагнути» до відновлення «природнього» рівня (близько 12%)», — зазначив експерт.

Для порівняння він пригадав консенсус-прогноз Міністерства економіки (квітень 2020 р.), який передбачає більш повільне відновлення зростання у 2021 році — на 2,4% та нижчу інфляцію — 5,9%. Зростання ВВП згідно прогнозу уряду на 4%+ у 2021-2023 рр. є вищим, ніж показник потенційного зростання ВВП, який розраховується НБУ (4%). Зростання ВВП вище 4% веде до збільшення виплат за ВВП-варантами згідно умов реструктуризації зовнішнього боргу 2015 року.

«Підтримку зростанню реального ВВП може надати збільшення внутрішнього попиту внаслідок зростання соціальних стандартів: заплановане зростання мінімальної заробітної плати до 6 тис. грн з 01.01.2021 р. та до 6,5 тис. грн з 01.07.2021 р. У 2022 році мінімальна зарплата зросте до 6,7 тис. грн, у 2023 р. — до 7,176 тис. грн», — додає Данилишин.

Він нагадав, що згідно з держбюджетом на 2020 рік, мінімальна заробітна плата становить 4,723 тис. грн. Є плани про її підвищення до 5 тис. грн до кінця 2020 року.

«Водночас застосування фіскальних стимулів для прискорення зростання ВВП потребуватиме забезпечення достатності фінансових ресурсів для їх фінансування», — додав експерт.

За даними голови ради НБУ, зростання номінального ВВП на 13,1% у 2021 році за умов зростання реального ВВП на 4,6% визначатиме дефлятор ВВП на рівні 8,1%. Це є близьким до середнього значення між зростанням споживчих та промислових цін — 7,3% та 8,7% відповідно.

«У 2022 та 2023 рр. зростання номінального ВВП за прогнозом уряду становитиме відповідно 12,9% та 11,8%. При цьому дефлятор ВВП становитиме відповідно 8,2% та 6,8%, що перевищуватиме прогнозоване зростання як споживчих, так і промислових цін, що може мати місце у разі більш швидкого зростання цін у сільському господарстві, будівництві, сфері послуг», — прогнозує експерт.

Передбачене урядом зростання індексу споживчих цін у 2021 році (7,3% на кінець року, 8,1% в середньому за рік) перевищує очікування інших інституцій (5,9% за консенсус-прогнозом Мінекономіки та за прогнозом МВФ; 5,5% за прогнозом НБУ), а його повернення до цільового коридору 5+/-1% очікується лише у 2023 році, додає Данилишин.

«Прискорення зростання експорту з 2,9% у 2021 р. до 6,4% у 2022 р. та 8,2% у 2023 р., імовірно, спирається на припущення про відновлення зовнішнього попиту. Разом із тим, прогноз МВФ щодо зростання цін на неенергетичні товари у 2021 році є порівняно більш стриманим (0,8% після 0,2% у 2020 р.)», — пояснює експерт.

На його думку, рівномірне зростання імпорту у 2021-2023 рр. більш прискореними темпами, аніж експорту (на 10,6% у 2021 р., 10,0% у 2022 р. та 11,1% у 2023 р.) може не відповідати очікуванням щодо девальвації курсу гривні (у 2021 році — 29,1 грн/$ в середньому за рік та 28,8 грн/$ на кінець року).

«Імовірно, зростання імпорту може бути більш швидким у 2021 році (враховуючи низьку базу порівняння 2020 р.), проте може уповільнитися у 2022-2023 рр. Позитивні припущення щодо збільшення імпорту можуть бути використані при плануванні бюджетних надходжень від митниці», — пояснює Данилишин.

AgroPortal.ua за матеріалами Facebook