Відстрочення приватизації — набагато більше зло, ніж продаж дешевше вже сьогодні

07 жовтня 2020, 10:00 1326

Після майже річного відстрочення держава нарешті повернулася до процесу приватизації великих об'єктів. Однак у бізнесу і громадськості все ще виникають запитання з цього приводу.

Таку думку висловив засновник і голова інвесткомпанії «Конкорд Кепітал» Ігор Мазепа.

«Дуже дивним виглядає підхід уряду до приватизації різних груп об'єктів. Виявляється, так звані об'єкти малої приватизації продавати сьогодні можна, і, схоже, вони продаються дуже непогано. Але чомусь для великих підприємств у нас «криза», — підкреслив він.

Експерт зазначив, що криза у нас всеосяжна і глобальна, і взагалі-то повинна знижувати ринкову ціну різних об'єктів приблизно однаково.

«Так що виходить, держава може собі дозволити продавати за заниженими цінами дрібні об'єкти, але при цьому боїться те ж саме зробити з великими? Тобто, втратити умовний 1 млн грн на об'єкті ціною в 2 млн грн — це краще, ніж втратити 1 млрд грн на об'єкті ціною в 2 млрд?», — задається питанням Ігор Мазепа.

Він вважає, що влада боїться не продешевити, а боїться резонансу, адже великі об'єкти у всіх перед очима, про них багато говорять, в той час як продаж дрібних об'єктів проходить в основному непомітно.

«Але ми живемо з цією боязню вже шостий рік, і кожен рік у нас «не на часі». З таким підходом ми ще років 20 нічого не зможемо продати. Я впевнений, що відкладання приватизації — це набагато більше зло, ніж спроба продати вже сьогодні. Тому що відкладання приватизації — це в більшості випадків збільшення проблем держкомпанії через неефективне управління і корупцію, що триває. Тобто, у нас немає цих 20-ти років у запасі — через 20 років продавати буде нічого», — стверджує Ігор Мазепа.

Більш того, на його думку, сьогодні приватизація може стати не просто «річчю в собі», як це було останні 15 років, а дуже серйозним джерелом фінансування дефіциту бюджету.

«Сумарна недостача коштів у держбюджеті на 2020-2021 рр. очікується близько 0,5 трлн грн, і всю цю суму позичити у наших банків та іноземних кредиторів буде не так просто. Тому я підтримую ініціативу Фонду держмайна підвищити планку доходів від приватизації на наступний рік з 6 до 12 млрд грн, але вважаю, що цілі потрібно ставити ще більш амбітні. Таким чином, питання про несвоєчасність великої приватизації виглядає не тільки надуманим, але і шкідницьким», — вважає експерт.

Ігор Мазепа нагадав, що уряд вважає вдалою ідеєю приватизувати понад 3 тис. держпідприємств, але залишити в державній власності близько 300.

«Сама ідея продажу такої кількості державних активів (або скоріше пасивів) викликає повагу. Але, дозвольте, навіщо нашій державі цілих триста підприємств? Хто сказав, що саме триста підприємств представляють якусь стратегічну важливість? Або влада боїться, що розпродавши більше активів, вона втратить можливість тіньових заробітків на контролі потоків підприємств?» — розмірковує він.

Фінансист вважає, що заборона приватизації «Одеського припортового заводу», аргументуючи це конкурентною перевагою на глобальному рівні, скоріше схожа на чергову корупційну схему.

«Я вважаю, що приватизувати потрібно все без винятку, в тому числі і «Укрзалізницю», і «Енергоатом», і «Нафтогаз». Тоді не виникатиме запитань, за якими цінами «Центренерго» продав електроенергію «Укрзалізниці» й чи справедлива це ціна. Як не виникає їх, наприклад, в США, Західній Європі та інших розвинутих країнах, де всі ці енергоатоми, нафтогази та залізниці в основному знаходяться в приватних руках», — пояснює Ігор Мазепа.


AgroPortal.ua за матеріалами НВ