logo

Блоги

Що принесе аграріям зменшення податкового навантаження

Що принесе аграріям зменшення податкового навантаження

Блоги Наталія Іверук 04 березня 2021. 07:26 3285

20 січня 2021 року Верховною Радою України зареєстровано законопроєкт № 4571-2, яким пропонується внесення змін до ПК України щодо додаткової підтримки платників податків у 2021 році, зокрема стосовно звільнення аграріїв від сплати податкових зобов'язань, передбачених п. 198.5 ПК України. Станом на дату цієї публікації законопроєкт вже було включено до порядку денного.

Так, особливої актуальності питання звільнення аграріїв від сплати податкових зобов'язань набуло після загибелі озимих та ярих культур у південних та центральних областях України внаслідок несприятливих погодних умов, коли аграрії зазнали втрат не лише від загибелі врожаю, але й внаслідок подвійної сплати ПДВ до бюджету.  

Спочатку аграрії з метою вирощування врожаю придбають усі необхідні товари та послуги, наприклад, закуповують добрива і насіння, здійснюють обробіток ґрунту, формуючи, при цьому, податковий кредит. Коли ж внаслідок несприятливих погодних умов врожай гине, аграрії змушені всі понесені ними витрати поділити на неповторювані та повторювані і на суму останніх здійснити нарахування податкового зобов'язання (критерії поділу витрат на повторювані та неповторювані зазначені у наказі Міністерства аграрної політики України № 132 від 18.05.2001 року, яким також керуються суди при розгляді податкових спорів).

Нарахування податкового зобов'язання відповідно до абзацу 5 п. 198.5 ПК України фіскали обґрунтовували тим, що повторювані витрати не направлені на отримання доходу, а, отже, не є пов«язаними з господарською діяльністю, а вартість таких товарів/послуг не включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню (ІПК від 23.04.2019 року № 1760/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/). Очевидно, що у такий спосіб держава домагалася того, щоби аграрій шляхом нарахування податкового зобов'язання «перекривав» сформований ним раніше податковий кредит.

В свою чергу, аграрії, які не погоджувалися із нарахуванням податкового зобов'язання, нерідко зверталися до суду та зазначали про те, що оскільки вирощений ними врожай загинув, дохід отримано не було, а тому таку діяльність не можна визнати господарською, так як метою здійснення останньої є отримання прибутку. Однак, суди, відмовляючи у задоволенні позовних вимог аграріїв, зазначали, що недосягнення мети при провадженні господарської діяльності та неотримання прибутку не дають підстав для висновку, що така діяльність є не господарською.

З огляду на це, законопроєктом № 4571-2 пропонується встановити, що з метою оподаткування ПДВ знищення сільськогосподарських рослин, насаджень, тварин у зв'язку із форс-мажорними обставинами не є постачанням товарів, і, відповідно, сільськогосподарські товаровиробники на вартість знищеного врожаю або тварин не нараховуватимуть ПДВ як на такі, що не використовуються у господарській діяльності.

Здається, що цією законодавчою ініціативою держава намагається зробити черговий крок на зустріч аграріям, однак чи будуть останні у виграші — залишається відкритим питанням.

По-перше, оскільки розмір сформованого аграріями податкового кредиту перевищуватиме розмір податкового зобов'язання, збільшиться кількість їх звернень за бюджетним відшкодуванням, а держава й так від прийняття вищезазначеного законопроєкту втрачатиме бюджетні надходження від сплати аграріями ПДВ. З огляду на це, на наш погляд, якщо законопроєкт № 4571-2 буде прийнятий, то аграріїв, які звертатимуться із заявами про отримання бюджетного відшкодування, чекатимуть перевірки фіскалів, за результатами проведення яких суму заявленого бюджетного відшкодування буде або зменшено, або взагалі відмовлено у відшкодуванні.

По-друге, із прийняттям законопроєкту № 4751-2 аграріям необхідно буде доводити, що знищення сільськогосподарських рослин, насаджень, тварин відбулося саме через існування форс-мажорних обставин, поняття та невичерпний перелік яких закріплено у ч. 2 ст. 141 Закону України № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 року та п. 3.1 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України від 15.07.2014 року № 40 (3). При цьому, відповідно до п. 3.2 зазначеного вище Регламенту не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання /порушення своїх обов'язків контрагентом боржника, тощо. Існування форс-мажорних обставин підтверджується сертифікатом, виданим ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою.

Враховуючи це, аграріям слід бути особливо уважними при поданні до ТПП України та/або регіональної ТПП заяви про засвідчення форс-мажорних обставин за  податковими зобов'язаннями, оскільки неправильність її заповнення та/або недостатня обґрунтованість існування форс-мажорних обставин зумовлюватиме відмову в отриманні сертифікату ТПП.

Статистичні дані свідчать, що 10% із тих, хто звертаються до ТПП України та/або регіональної ТПП із відповідною заявою, отримують відмову у видачі сертифікату. При цьому, кількість тих, хто звертаються із заявами про засвідчення форс-мажорних обставин за  податковими  зобов'язаннями становить всього 5% від загальної кількості. Очевидно, що із прийняттям законопроєкту № 4751-2 кількість таких звернень збільшиться.

При цьому, найчастіше ТПП України та регіональні ТПП відмовляють у видачі сертифікату з огляду на те, що суб'єкт господарювання не довів наявність існування форс-мажорних обставин або такі почали існувати вже після строку виконання зобов'язання. Слід зауважити, що звернутися із заявою про засвідчення форс-мажорних обставин суб'єкт господарювання може лише після настання строку його виконання, оскільки до цього моменту вважається, що особа ще має можливість якимось чином виконати взяти на себе зобов'язання.

У випадку ж, якщо аграрію відмовлять у видачі сертифікату він матиме право або повторно звернутись до ТПП України/регіональної ТПП після виправлення допущених ним недоліків, або оскаржити відмову у судах господарської юрисдикції. При цьому, аналіз судової практики свідчить, що рішення суду про зобов'язання ТПП України/регіональної ТПП розглянути заяву про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) не тягне за собою виникнення у неї обов'язку видати позивачу відповідний сертифікат, оскільки вирішення цього питання належить до дискреційних повноважень ТПП України/регіональної ТПП, втручатися в які суд не має права.

Підсумовуючи, вважаємо за необхідне відзначити, що прийняття законопроєкту № 4751-2 дозволить підтримати сільськогосподарського виробника шляхом зменшення податкового навантаження, що, в свою чергу, збільшить привабливість аграрного сектору економіки. Водночас, аграріям, аби відчути покращення внаслідок прийняття зазначеного вище законопроєкту, слід ефективно управляти своїм земельним банком, а також бути особливо уважними при підготовці та поданні відповідних документів до державних органів та постійно слідкувати за законодавчими змінами та здійснювати моніторинг судової практики.

Наталія Іверук, юрист EVERLEGAL


Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.

Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги