logo

Ідеї для бізнесу

Солодка ідея з історією, або Як родинний бізнес перетворився на візитівку столиці

Солодка ідея з історією, або Як родинний бізнес перетворився на візитівку столиці

Ідеї для бізнесу 11 лютого 2020. 07:11 3677

Крафтові солодощі, що стали візитівкою Києва. Вони сувенірами прямують по всій країні й за кордон разом з унікальними легендами свого походження та історією стародавнього міста. Таким став родинний бізнес ТОВ «Яросвіт», що працює під ТМ «Київське Сухе Варення».

Про виникнення ідеї, просування продукту та як вдається організовувати виробничий процес, маючи невеликий штат, AgroPortal.ua поспілкувався з директором та співзасновником підприємства Ярославом Семенцем.

«У 2008 році ми придбали книгу Олени Малаховець «Подарок молодым хозяйкам» 1912 року видання. Саме в ній знайшли кілька старих рецептів сухого варення, — згадує він. — Спочатку були аматорські спроби приготувати варення на кухні. Потім нас запросили на перший веганський фестиваль, де ми показали свою продукцію і отримали на неї шалений попит».

До виробництва сухого варення як бізнесу Ярослав з дружиною Світланою приступили у 2016 р. Винайняли приміщення, зробили ремонт і почали виготовляти унікальний продукт.

Засновники ТОВ «Яросвіт» Ярослав та Світлана Семенець
Засновники ТОВ «Яросвіт» Ярослав та Світлана Семенець

Присмак історії

«Ми довго шукали рецепти в інших місцях, зразки давніх часів. Київське сухе варення було солодкою візитною карткою міста і в XVIII, і в XIX столітті», — говорить власник крафтового бізнесу.

Перші згадки про нього датуються літописами 1386 р. Тоді зацукровані фрукти з Києва привезли до Литви на весілля принца Ягайла і принцеси Ядвіги. Київськими цукатами смакували навіть у Пекіні.

Декілька разів імператриця Єлизавета надсилала до Києва гастро-десанти, щоб купити сухе варення і вивідати секрети його приготування. Щоразу їй привозили по 60 пудів (майже тонну!) солодощів, проте спроби варити такі ж у Петербурзі не принесли успіху.

Київське сухе варення оповите безліччю легенд та історією. Проте родина підприємців привнесла у стародавні рецепти і щось своє.

«Тоді фрукти варили в меду. Зараз відомо, що нагрівати мед до високої температури не можна, тому мед ми замінили на цукор. Це дозволяє робити солодощі максимально натуральними: лише цукор і основа — фрукти, ягоди, гарбуз, буряк, морква, шкірка апельсина чи лимона, чи навіть корінь петрушки або пастернака», — ділиться Ярослав.

Про збут

«Київське Сухе Варення» часто отримує пропозиції експорту. Проте Семенець каже, що не планує виходити на великі обсяги виробництва.

«У нас ручна робота, без жодної механізації, ми вкладаємо душу у свій продукт. Це принцип, від якого не будемо відступати», — говорить він.

Натомість сухе варення знайшло своє місце на поличках «Лавки традицій» (мережа «Сільпо»), а також у туристичному сегменті.

«Ми продаємося в музеї Михайла Булгакова, в музеї «Становлення української нації», в центральному магазині на Прорізній, Народному домі «Україна». Маємо різноманітне пакування — у картоні, поліпропілені, жерсті. Наше варення везуть за кордон як подарунки — це дуже смачно, відносно недорого та красиво. Також ми працюємо з гідами та екскурсоводами. Пакунки по 40 грамів — ідеальний солодкий подарунок в кінці екскурсії», — розповідає виробник.

Про сировину та витрати

Аби забезпечити виробництво якісною сировиною, «Яросвіт» налагодив прямі контакти з фермерами.

«На цей рік нам посіють корінь пастернаку, посадять гарбузи. З чернівецьких садів нам привозять яблука, груші й айву. Під Каневом під наше виробництво заклали грушевий сад, через кілька років буде урожай», — ділиться Семенець. Також надійних постачальників знайшли на ринку «Столичний».

Основні виробничі витрати, зазначає він, ідуть на оренду приміщення, оплату електроенергії за промисловим тарифом, заробітну плату, сировину, цукор, упаковку, транспортування. Знадобилися інвестиції в техніку та обладнання — сушарки, електроплити, велика кількість каструль.

«Першочергові інвестиції поки не окупилися, нам потрібно вийти на більші обсяги продажу», — говорить бізнесмен. І додає, що частину продукції зараз роздають на фестивалях, частуючи відвідувачів.

Про контроль якості

«Київське Сухе Варення» регулярно перевіряє інгредієнти, які використовуються у виробництві, а також готову продукцію. Овочі, фрукти, ягоди та коренеплоди при покупці проходять контроль у державній лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи за місцем продажу.

Під час варіння використовується артезіанська питна вода, що видобувається у Феофанії зі свердловини глибиною 291 м (юрський горизонт) та очищується на сучасному заводі. «Ця вода найвищої якості», — зазначає власник підприємства.

На старті діяльності «Яросвіт» зареєстрував харчові потужності у Держпродспоживслужбі, в Укрпатенті зареєстрували торгову марку, уклали угоду з лабораторією. «Ми привозимо зразки в лабораторію, вони роблять аналізи, перевіряють. Під кожну партію продукції виписуємо декларацію виробника, надаємо номер партії та дату виробництва», — ділиться особливостями виробник.

Звісно, на ринку є конкуренти, проте часто вони пропонують цукати, виготовлені із застосуванням механізації, або продукцію суміжного сегменту — як-от фрукти у шоколаді, карамелі тощо.

«Наша продукція людям подобається, попит на наш товар є. Хоча, звісно, це не продукт широкого вжитку. 150 грамів цукатів коштує 66 грн», — додає Семенець.

При цьому виробник має конкурентну перевагу — «Київське Сухе Варення» зареєстроване як «українська марка з історичним потенціалом». У Музеї Укрпатенту свідоцтво «Яросвіту» знаходиться поруч із такими брендами як «Брокард» та «Шустов».

Про плани

У планах «Яросвіт» — зробити виробництво більш енергозберігаючим, замінити обладнання — електричні плити на індукційні, посуд з більшою теплопровідністю, додати альтернативні джерела підігріву води та опалення приміщення.

«Хочемо виготовляти більше артикулів — попрацювати з шоколадом та карамеллю, глазур'ю. Щоб це була натуральна бурякова чи гарбузова цукерка без «хімії», — ділиться Ярослав. — Плануємо пропонувати нашу продукцію спортсменам. А сиропи, в яких варимо фрукти, постачати в ресторани для приготування десертів та напоїв або використання в якості топінгів».


Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua


Ключові новини аграрного ринку в Telegram

Новини

Показати все

Блоги