Врятувати посівну. Вперше за 70 років українці залишилися без сертифікованого насіння

Насіннєвий шок

На одному із заходів, де зібралися поговорити про нові технології захисту цукрових буряків, найперше, що почув AgroPortal.ua, — як виробники перепитували один в одного: «У вашому районі теж ніхто не сертифікує насіння?» На міжнародному органічному конгресі перше запитання до присутніх заступників міністра теж було: «Коли? Коли відкриється сертифікація?» Кругом лише тривога, якщо не сказати — шок.

За українським законодавством, усе насіння, яке отримує агровиробник, повинне супроводжуватися відповідним сертифікатом, який засвідчує його сортові і посівні якості.

Головний агроном СВК «Розаліївський» з Білоцерківського району Київщини Олексій Браїловський переживає за посіви озимої пшениці ще з осені, бо через посуху погано входила у зиму і деякі сходи навіть не з’явилися. Тому заздалегідь почав ревізію насіннєвих запасів — раптом доведеться пересівати. «А виявилося, що зразки для досліджень взяти нікому! — вражений агроном. — Спеціалісти інспекцій, з якими ми традиційно радилися щодо кондиційності, норм висіву, крім власне сертифікації, розводили руками. Бо їхню роботу зупинили».

Виконавчий директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олександр Жемойда підтверджує, що як мінімум у 4 областях, зокрема через льодову кірку, від 30% до 70% площ під озимими, ймовірно, пересіватимуться. І у господарів вже немає часу на зволікання.

«Вже за 2 тижні агровиробники почнуть виходити в поле. І цього року ставлять за мету, як мінімум, повторити результат минулого сезону. Запорукою такого результату має стати якісне насіння, яке забезпечує від 10% до 20% успішного врожаю», — говорить виконавчий директор УКАБ.

«Ми заздалегідь проплатили за насіння кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків, — додає агроном Олексій Браїловський. — Але не можемо отримати його все через ту ж відсутність сертифікатів. Потім потрібен буде ще додатковий час на доробку насіння, виконуємо її самі у господарстві. О такій порі завжди вже мали готове насіння і були  впевнені у його якості. Відповідно, переходили на інші проблеми — техніку, міндобрива. Але тепер все відійшло на другий план, бо нема головного — що ж сіяти».

Зареформувалися…

Хотіли все зробити за європейськими вимогам, але не врахували українських  особливостей. Не змогли прийняти ефективних управлінських рішень — так пояснюють ситуацію, що склалася, у Міністерстві аграрної політики та продовольства. Держоргани багаторазово перерозподіляли між собою повноваження, намагалися швидко ліквідувати Державну інспекцію сільського господарства. Урешті заплуталися через неузгодженість дій Кабінету міністрів та Верховної Ради у визначенні відповідальних.

За логікою, роботу стратегічно важливої інспекції не можна було переривати. «Але ми не змогли відстояти свою позицію, щоби не ліквідовувати інспекцію, а реформувати її», — визнав заступник директора департаменту землеробства та технічної політики Міністерства аграрної політики та продовольства Леонід Сухомлин. — Її функції мала би виконувати  бюджетна установа у складі аграрного міністерства. Але Мінфін вирішив по-іншому».

«Ми відчували наближення проблеми ще з січня 2016 року, — каже голова ради асоціації «Українська насіннєва спільнота» Юлія Прохода. — Розуміли, що після внесення змін до Закону «Про насіння і садивний матеріал» процес буде складний, набралися терпіння і намагалися допомогти як могли. Просили залишити колишню структуру сертифікації сільськогосподарської продукції. Часом відповіді на свої листи з різних напрямків чекали більш ніж 3 місяці. У серпні 2016 року перший заступник міністра Мінагропроду Максим Мартинюк офіційно пообіцяв нам, що процес сертифікації зупинено не буде. Як бачимо, так не сталося. Тепер наша мета — бити на сполох, бо чекати далі неможливо».

Документ про сертифікацію має право видавати тільки  держава — іншого варіанту нема, наголошує Юлія Прохода. «Якщо система не запрацює на початок березня — всі змушені будуть піти на порушення. Ми просимо навіть не простого виконання, а політичної волі. Бачимо, що люди технічно попрацювали, але система не запустилася. Це означає, що держава свою функцію не виконала», — переконана вона.

Керівник асоціації «Українська насіннєва спільнота» додає, що, наприклад, проблема із браком грошей для запуску системи сертифікації була очевидною заздалегідь: «І претензія тут не до аграрного міністерства, яке реалізує державну політику, а швидше до органів формування державної політики. Чому питанню фінансування сертифікації насіння було приділено так мало уваги?»

Доходило до того, що вітчизняні виробники насіння, об’єднані «Українською насіннєвою спільнотою», у серпні прийшли до Кабміну і пропонували заплатити  наперед за сертифікацію, аби хоч якось посприяти запуску процесу. Але держава не знайшла можливостей прийняти такі гроші від аграріїв-середнячків.

Тяжкий старт

Дворічний бюрократичний марафон реформаторів закінчився 7 грудня  2016 року рішенням про передачу в управління Мінагропроду цілісного майнового комплексу державного підприємства «Державний центр сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції». З початку лютого 2017-го нове ДП мало би розпочати видачу очікуваних сертифікатів. Але повноцінно відновити процес не змогло і досі.

Чому? Тому що лабораторії були акредитовані за суворішими нормами і така акредитація коштувала від 80 до 100 тис. грн, пояснює Леонід Сухомлин. Майнові комплекси в областях мусять передати за визначеною процедурою новим співробітникам, котрих теж ще треба оформити на нових місцях. Більшість кадрів очікувано перейде із колишніх насіннєвих інспекцій, хоча, визнає чиновник, є і втрати, бо частина співробітників встигла працевлаштуватися або ж зареєструватися на біржі.

Державний центр сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції має статус госпрозрахункової установи, яка поки що, зрозуміло, не заробила жодної копійки. А для роботи обласним представництвам потрібно укласти договори на газ, воду, інші комунальні послуги.

«На середину лютого у 14 областях вже поступово почалася робота, — запевняє Леонід Сухомлин. — Прийнято перших 1300 заявок, відібрано 610 проб. Проблемними залишаються Миколаївська, Дніпропетровська, Чернігівська області, де поки що не призначені агрономи-інспектори. Закарпатська, Тернопільська, Харківська, Чернівецька, Івано-Франківська, Кіровоградська, Луганська області з кадрами визначилися. Відібрані на місцях проби направляються у центральну лабораторію в Києві, яка і видає сертифікат. Закінчуються дослідження для видачі акредитацій. Поступово в усіх областях запрацюють агрономи-інспектори, відбиратимуться проби і видаватимуться сертифікати».

Повністю розблокувати процес сертифікації насіння міністерство обіцяє на початок березня. Центри сертифікації — загалом 110 лабораторій — працюватимуть у кожній області. 

Буква закону — вимога часу

«Ми розуміли, що запуск нового процесу сертифікації потребує часу, тож намагалися активно сприяти його пришвидшенню, — говорить і виконавчий директор Насіннєвої асоціації України Сюзанна Григоренко. — Ситуація складна, але вже бачимо низку кроків Мінагропроду. В кількох областях робота розпочалася. Очікуємо на розуміння товаровиробників, яким ми постачаємо продукцію. Дуже сподіваємось на вчасний  початок посівної кампанії».

Очільниця Насіннєвої асоціації наголошує на тому, що українські виробники зараз саме стають учасниками формування нових відносин, коли висока якість продукції, повага до букви закону є вимогою часу. Тому вкрай важливо, щоби процес сертифікації насіння був запущений чітко і швидко.

25-30% насіння кукурудзи, сої, соняшнику та інших ярих культур зараз все ще залишаються несертифікованими — такі цифри називає директор з розвитку бізнесу ТОВ «Агроскоп Інтернешнл» Олексій Стеценко. Дистриб’ютори говорять про 150 тис. тонн насіння, яке не може бути висіяне. А це означає, що можливі недосіви на 2-3 млн га площ.

«Треба враховувати, що після сертифікації дистриб’юторським компаніям доведеться ще розвозити насіння по кількох тисячах господарств всієї України, — звертає увагу Олексій Стеценко. — Одночасний попит на велику кількість вантажівок призведе до здорожчання перевезень, що, зрештою, позначиться на собівартості насіння. Усе це разом із вимушеними часовими затримками ляже тягарем на плечі галузі і позначиться на недоборі врожаю».

Важливо, наголошує Стеценко, що у черзі на сертифікацію чекають, крім великих транснаціональних корпорацій, і звичайні фермерські господарства, щоби сертифікувати вже вироблене, дороблене, розфасоване насіння.

Без спокою в серці урожаю не буде

Агроном Олексій Браїловський нагадав, як люблять чиновники публічно  хвалитися перемогами і досягненнями нашого сільського господарства. «І ми справді отримали гарні результати, напрацювали досвід і цікаві технології, щоби досягати кращого. Але проблема із насінням може зруйнувати всі надії. Ми не можемо дозволити собі сіяти неперевірене насіння. Це наша головна тривога», — каже він.

З очікуванням позитивного результату і дії від держави, Олексій Браїлівський поїхав в своє господарство, додавши, що «земля дасть віддачу тільки тоді, коли підходиш до неї зі спокоєм у серці і добротою в душі».

Ірина Садова, AgroPortal.ua