Такими оцінками в інтерв'ю SEEDS поділилася заступниця директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки«, член-кореспондент НААН Ольга Ходаківська.
За її словами, через заборону агросектор чекає недобір урожаю, зниження якості продукції та додаткові витрати на внесення інсектицидів-замінників.
«Зниження рівня прибутковості виробників послабить їх фінансово-економічну спроможність щодо розширеного відтворення виробництва та розвитку сільських територій. Це матиме негативні мікро- та макроекономічні ефекти уже сьогодні та віддалені соціально-економічні наслідки у середньостроковій перспективі», — говорить Ходаківська.
Ще один ризик полягає в тому, що за відсутності адекватних механізмів боротьби з шкідниками Україна ризикує втратити цілі галузі, додає експертка. Особливо це стосується оліє-жирового підкомплексу — соя, соняшник, ріпак.
«Під загрозою також може опинитися вирощування цукрових буряків та картоплі і т.д.», — говорить вона.
Експертка зауважує, що рівноцінна альтернатива неонікотиноїдам на сьогодні на ринку інсектицидів в Україні — відсутня. Аналогічних по ефективності, тривалості захисної дії, системності та спектру інсектицидної дії замінників — немає. Для того, щоб вони з'явилися, потрібен час.
Також вона звертає увагу на досвід Європейського Союзу: «В окремих країнах після ухвалення даного рішення збільшилась частка органофосфатів та карбаматів, які мають високий ступінь токсичності як для людини, так і для тварин та комах».
До слова, в Україні карбамати зараз не використовуються взагалі.
Крім того, в ЄС зросла кількість застосування таких інсектицидів як піретроїди, що збільшило кратність обробок посівів у 2-4 рази, підсумувала заступниця директора «Інституту аграрної економіки».

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

Бренд DEFENDA представив каталог засобів захисту рослин на 2027 рік. Він містить понад 90 продуктів, а також розписані системи захисту для кожної культури.

Країни ЄС погодили спільну позицію щодо посилення правил для залишків пестицидів у агропродукції з третіх країн. Йдеться про речовини, використання яких у Євросоюзі заборонене через ризики для здоров’я людей або довкілля.

Чергування спеки та періодів помірних температур, локально — зливових дощів та гроз і подекуди шквальних вітрів суттєво ускладнюють польові операції. Для забезпечення стабільно ефективних обробок, незалежно від погодних умов, варто доповнювати робочі розчини ад’ювантами, щоб захист і підживлення культурних рослин завжди влучали в ціль.

З 2028 року закон про заборону певних діючих речовин пестицидів, зважаючи на норми ЄС, має набути чинності. Відбудеться зовсім інший підхід до обліку ЗЗР, їх використання та обґрунтування щодо застосування.

Великобританія дозволила екстрене використання неонікотиноїдів для захисту посівів цукрового буряка в 2022 році через загрозу ураження вірусною жовтухою.




