Таку думку висловив голова правління «Райффайзен Банк Аваль» Володимир Лавренчук.

«Капітал є найдорожче, за нього треба багато платити. Але в окремі країни або інші країни капітал йде з меншою платою, в окремі країни навіть з високою платою капітал не йде — або мікроскопічно, або дуже маленькими обсягами. І в даному випадку Україна якраз знаходиться в другому ешелоні країн, які би очікували більше капіталу, ніж його приходить сьогодні», — зауважив Лавренчук.

На його думку, є об'єктивні причини (військовий конфлікт), є соціальний революційний зсув, який відбувся з країною в 2014 році, і це, очевидно, мало сильний ефект на економіку.

«Це все є об'єктивні причини. Але є речі скоріше суб'єктивні, які вартують дуже багато для інвесторів. І одна з найдорожчих речей, які інвестори цінують, — це довіра, коли інвестори довіряють тому, що говорять позичальники, вони довіряють цим словам не тільки сьогодні — в день, коли озвучується стратегія, — а і через рік, і через два, коли ця стратегія впроваджується», — підкреслив Лавренчук.

Він зауважив, що навіть якщо щось не виходить, інвестори довіряють поясненням, які відбуваються.

«Мені видається, що в Україні це є найскладнішим зараз суб'єктивним завданням — перейти в наших переговорах з інвесторами до того, що цю країну можна прогнозувати, тому що стратегії, які прийняті, вони є довгострокові», — уточнив він.

Державна стратегія має великий вплив на залучення капіталу.

«Тому що для того, аби дати капітал якійсь компанії або — ну, я знаю більше банківський сектор — банку, то оцінка самої компанії, її продуктів і технології є дуже важливим чинником для того, щоб отримати цей капітал. Але бар'єром до цього капіталу стоїть те, що називається «ризик країни». І коли ризик країни є неприйнятним або занадто високим, інвестиції будуть дуже обережними, для того щоб дати капітал в навіть дуже достойні, ефективні проекти», — пояснив Лавренчук.

За його словам, в поточному році Україна не отримала і мільярда інвестицій, хоча минулого було 1,7 млрд, до того — 1,5 млрд.

«Ризик країни у великій мірі упирається в те, що сформований (ну, не якимось чином, ми знаємо чому) за рахунок непослідовності політиків, будемо їм говорити, тому що вони визначають стратегію країни. Ми говоримо про політику держави, а не політику окремих компаній. Якщо вона часто змінюється або є непослідовною, тоді не можна очікувати навіть з високими ставками процентів за обіцяні дивіденди великих обсягів інвестицій», — підсумував він.

AgroPortal.ua за матеріалами НВ