Таку думку висловила партнер ЮК Legal House Наталія Радченко.

«Зміни податкового поля України можна порівняти з калейдоскопом. Скільки не крути, а щороку нова податкова картинка. Це і інтригуюче, і втомлює одночасно. Скільки не тримай руку на пульсі, все одно отримуєш для роботи щось несподіване. Або текст шокує, або терміни вступу в силу окремих норм, або їх неузгодженість», — зазначила вона.

Експерт підкреслила, що податковий вектор, обраний нашою державою, однозначний — масштабна імплементація BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), боротьба з офшорами, контроль доходів бенефіціарів бізнесу і прозорість податкових структур.

«Крім чергової податкової реформи, бізнесу додали головоломок: конвенція MLI, яка набула чинності 1 грудня 2019 року і внесла зміни в ряд конвецій про уникнення подвійного оподаткування; нові зміни в законодавстві про РРО, які торкнуться ФОПів уже з 19 квітня 2020 року; зміни фінансового моніторингу, які набудуть чинності з квітня 2020 року; торішні зміни в законодавстві про готівкові розрахунки», — розповіла вона.

Наталія Радченко додала, що очікуваний з дня на день обмін податковою інформацією CRS (Common Reporting Standard) буде фінальною «вишенькою на податковому торті», оскільки відкриє фіскалам доступ до інформації про залишки і обороти на рахунках українців у іноземних банках. Ігнорувати ці тривожні зміни бізнесу вже небезпечно.

«Очікувані зміни в нормах трансфертного ціноутворення, безумовно, позначаться на компаніях, які зобов'язані звітувати щодо контрольованих операцій. На них чекає трирівнева система звітності (додається Майстер-файл і Звіт у розрізі країн), а також доповнені й розширені вимоги до документації», — уточнила вона.

Експерт зазначає, що в розділі ТЦУ набагато більше змін, ніж трирівнева система звітності. У всьому світі перевірки з ТЦУ є одними з найбільш «дорогих» перевірок для платників, оскільки закінчуються величезними донарахуваннями.

Також з'явиться нова для України доктрина — Контрольовані іноземні компанії (КІК). КІК стосується всіх бенефіціарів іноземних структур з часткою володіння 50% і більше (в деяких випадках — 10% і більше), а також фактичних контролерів таких структур. При цьому, володіння може бути як прямим, так і опосередкованим.

«Якщо ви щасливий власник іноземної компанії, і вона потрапляє до КІК, то вам доведеться подати звіт, розрахувати скоригований прибуток КІК і заплатити податок на прибуток підприємств або податок на доходи фізичних осіб. У деяких випадках податки не потрібно буде платити, наприклад, якщо загальний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи не перевищує €2 млн, або ваш КІК — публічна компанія, яка торгується на визнаній біржі. У вас залишився рік для перегляду структур щодо КІК, оскільки прогнозована дата вступу в силу норм КІК — з 1 січня 2021 року», — зазначила експерт.

Крім того, очікуються зміни щодо конструктивних дивідендів і зміни в «бенефіціарному власнику». На цю новацію варто звернути увагу бізнесу з контрольованими операціями, а також тим компаніям, які планують зменшувати статутний капітал або виходити зі статутного капіталу компанії.

«Конструктивні дивіденди — це додаткова можливість податкової знайти у платника дохід у вигляді дивідендів там, де раніше його не було, наприклад, при викупі юрособою корпоративних прав у власному статутному капіталі.

Нова редакція визначення «бенефіціарного власника» відіб'ється на тих бізнесах, які користуються Угодами про уникнення подвійного оподаткування для пасивних доходів типу дивідендів або роялті», — пояснила вона.

Наталія Радченко вважає, що коригування принципу «ділової мети» торкнеться всіх великих і середніх платників, без перебільшення.

«Відсутність «ділової мети» в угодах часто використовується податковою як причина для донарахувань, що відображено в судовій практиці. Конвенція MLI і Модельна конвенція OECD містять більш досконалу версію principle purpose test (тест основної мети). І наші законодавці вирішили з хорошого визначення в кодексі зробити найкраще. Нас очікує доповнення статті про «ділову мету». У визначенні з'явиться «розумна економічна причина» для підтвердження ділової мети операції або структури платника», — додала експерт.

Нова редакція «принципу ділової мети», на її думку, вкрай невдало сформульована і може дати нові приводи податкової переглядати мало не кожну операцію платника, якщо її результатом «стало зменшення оподатковуваного прибутку платника».

«Зміна визначення іноземного представництва може призвести до того, що іноземних представництв побільшає. А з урахуванням штрафу в 100 тис. грн за нереєстрацію іноземного представництва, краще знайти його ознаки самим, ніж чекати податкової, або необхідно міняти модель роботи. Визнання особи іноземним представництвом автоматично накладає на неї зобов'язання відраховувати податки з усіх доходів нерезидента, отриманих в Україні», — зазначила Наталія Радченко.

Зміни у визначенні доходу з джерелом із України — ще одна важлива можлива зміна, яка може торкнутися бізнесів, які володіють нерухомістю в Україні, вважає вона. Якщо зміна набуде чинності, то з 1 липня 2020 року за продаж корпоративних прав/акцій іноземної компанії потрібно буде аналізувати — якщо 50% вартості таких корпоративних прав формується за рахунок участі в українській юрособі й більше 50% вартості формується з вартості нерухомості, то платити податки за такими угодами доведеться в Україні та за українськими тарифами. При цьому ще важливо враховувати, що ці умови повинні співпасти в будь-який момент протягом 365 днів перед продажем таких корпоративних прав.

AgroPortal.ua за матеріалами НВ