Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди земельної ділянки. В його обов’язкових істотних умовах має бути встановлена орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення та перегляду і відповідальності за її несплату.

При цьому платником якого податку є саме орендар земельної ділянки, а об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Часткова систематична несплата земельного податку/орендної плати або зовсім її відсутність стане підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Невиконання або виконання зобов'язань орендарем з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання згідно Цивільного кодексу України.

У разі порушення зобов'язань орендарем настануть правові наслідки, які встановлені договором або законом у вигляді:

- припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

- зміни умов зобов'язання;

- сплати неустойки;

- відшкодування збитків і моральної шкоди.

Приписами частини 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 31 зазначеного вище закону встановлено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

П. 2.20. Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 р. №6 зазначено, що під час вирішення спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Верховний Суд у справі №925/549/17 від 02.05.2018 р. зазначає, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку про те, що у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичного порушення договору оренди земельної ділянки, дана обставина може бути підставою для розірвання такого договору.

Наталія Лещенко, помічник адвоката Адвокатського бюро «Сергія Пагера»