Найяскравіша родзинка Фруктового — сади, що подарували селу назву та розвиток. Хто не чув про найсмачнішу черешню Мелітопольщини, виплекану яскравим південним сонцем! Віра Іванівна Сорокіна, ветеран праці, бачила становлення села на власні очі.

Відпрацювавши три роки в Мелітополі після закінчення сільськогосподарського технікуму, в 1970 році вона приїхала до невеличкого селища і стала бригадиром-агрономом в держаному дослідницькому господарстві садівництва. Тоді тут були одна невеличка вуличка приватних будинків та кілька багатоповерхівок. З 1972 року у сади прийшло крапельне зрошування, завдяки чому значно збільшилося виробництво. Роки з 1974 по 1991 були дуже благодатними: близько 600 робітників збирали до 4 тис. тонн врожаю — черешні та зимових сортів яблук, таких як Симиренко та Джонатан. Завдяки цьому Фруктове перетворилося на село з розвиненою інфраструктурою: багатоповерховими будинками, заасфальтованими дорогами та тротуарами, середньою школою та дитячим садочком, Будинком культури, налагодженим та вдосконаленим на даний момент водопостачанням і водовідведенням, централізованим збиранням сміття та побутових відходів.

Період руїни був тяжким і для господарства, і для села. Але в останні роки почалося повернення кращих часів. У 2010-му сільським головою було обрано Любов Леонідівну Снігір — колишня вчительку, а зараз розумного, завзятого, турботливого керівника, що щирим серцем живе заради добробуту дорогої їй землі. Садівництво знову набуло розвитку, коли державне господарство увійшло до аграрної групи «Мелітопольська черешня». Воно впроваджує нові європейські технології, розводить нові сорти черешні і опікується соціальними проблемами села. З’явилася тут і приємна новинка — очищено та окультурено ставок, навколо якого можна зараз побачити чистий білий пісочок та молоді сажанці дерев (у самому ставку водяться карась та піленгас).

Гордість Фруктового — дитячий садок «Черешенька» під керівництвом Валентини Анатолівни Шопової. В 2013 році сільраді вдалося виграти в загальноукраїнському конкурсі органів місцевого самоврядування й отримати гроші на санацію вікон та дверей дитячого садочка. Зараз в «Черешеньці» в 2-х групах з 60 малюками працює 19 осіб. В приміщеннях для груп завжди тепло та охайно, свіже повітря. Діти отримують чудове харчування, їх завжди пригощають сезонними фруктами — яблучками та абрикосами, які безкоштовно виділяє місцеве господарство.

З 2010 року, з приходом Любов Леонідівни Снігір на пост сільського голови, в Фруктовому ведеться будівництво очисних споруд завдяки фінансовим внескам з місцевого та обласного бюджетів загальним обсягом понад 11 млн грн. Вже в серпні 2017 року очисні споруди розпочнуть свою роботу, здобуваючи з нечистот воду, придатну для зрошування технічних культур. Це відбувається шляхом поділеної на секції біологічної очистки за рахунок активних мікробів мулу, що після подальшого просушування використовується як добриво.

На території сільської ради і безпосередньо на землях, прилеглих до селища Фруктового, створено об’єднання на зразок єгерської служби, що неухильно піклується про зростання поголів'я диких тварин та птахів, веде боротьбу з всілякими проявами браконьєрства та контролює чисельність хижих тварин і птахів.

Розроблено та втілено в життя вже в трьох населених пунктах програму «Світло селу» виключно за кошти місцевого бюджету. За кошти сільської ради придбали легковий автомобіль для потреб медичного закладу із денним стаціонаром.

Варто відмітити, що Фруктове є адміністративним центром для декількох сіл, серед яких Кірпічне, Долинське та Ромашки — важливі історичні пам’ятки. Усі вони засновані в середині XIX століття німецькими колоністами та мали назви, відповідно, Вупперталь, Іоганнесруе та Дармштадт. Створена з них волость була відома своїми здобутками у землеробстві та скотарстві. Силами та за внески колоністів було побудовано Токмацьку залізничну колію та організовано три лісництва регіону — Старобердянське, Алтагірське та Джекенлинське. Зараз завдяки активістам, педагогічному складу та учням Долинської школи в ній створено краєзнавчий музей з цінними та рідкісними історичними експонатами. Також за допомогою Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ поступово обладнується приміщення для спілки «Долинчанка», що зосереджене на збереженні мови та традицій своїх предків.

Наталя Юнусівна Герасименко, один з найактивніших членів німецького національного товариства, зберегла свою історичну і мовну спадщину завдяки бабусі, що оселилася в Долинському після депортації в роки війни. Коли реконструкцію приміщення буде завершено, Наталя залюбки стане керівником спілки «Долинчанка», щоб і надалі берегти та передавати свою культурну спадщину. Зараз в неї творча робота: вона очолює танцювальний колектив та грає на балалайці, супроводжуючи національний хор Фруктового під час виступів.

Єдиний в Мелітопольському районі народний хор було створено в 1980 році під керівництвом Олександра Івановича Роганова. Спочатку він залишив після прослуховування усю півсотню охочих, а зараз у колективі співають 35 чарівних жіночок.

Танцювальний гурток, хор, актова зала, зали для занять команд спортивних клубів, що мають багатьох призерів, реконструкція української хати з усіма елементами побуту — все це розташовано в Будинку культури, що його було побудовано ще у 1979 році. Зараз він в напіваварійному стані, і саме на перший етап його реконструкції потрібні кошти призового фонду конкурсу. Так хочеться сподіватися на збереження такого важливого для Фруктового приміщення!

Місце розташування: Запорізька область, Мелітопольський район, село Фруктове.

Як доїхати: поїздом або автобусом до Мелітополя і звідти вже приміським автобусом до села Фруктового (20 км).

Фінал Всеукраїнського конкурсу «Неймовірні села України 2017». Голосуємо!