Про це заявив представник компанії UA Global Ukraine Денис Бакаєв під час конференції «Сучасне бджільництво 2019».

«В більшості випадків — це соняшниковий мед, що закуповують для подальшої переробки. Без готової продукції з доданою вартістю немає прямого взаємозв«язку з покупцем та немає можливості створити позитивний імідж країни-виробника меду. Виходячи з досвіду світових корпорацій, якщо країна хоче стати повноцінним учасником ринку, треба бути всередині нього. Так працює весь світ. Але Україна зараз, на жаль, бажає продавати мед з власної території, а потрібно продавати продукцію на території покупця», — зазначає Денис Бакаєв.

Як відмітив експерт, з боку експортерів немає системної та планомірної роботи: вони конкурують між собою на зовнішньому ринку, а пасічники залишаються без збуту продукції. Тож на піку зростання світового ринку меду експорт українського — зменшується.

Денис Бакаєв зауважує, що Україну витісняють старі та нові гравці ринку, яких стає дедалі більше. Серед нових учасників ринку він називає Чилі та Ефіопію і попереджає, що через 2-4 роки шанс України займати гідне місце на світовому ринку буде втрачено взагалі. З такою інертністю виробників максимум, на що можна розраховувати — це 10-15 тис. т на світовому ринку.

«Україна повинна заявити про себе та вийти на світовий ринок широким фронтом, як це роблять в інших країнах, в якості окремих компаній. Якщо Україна присутня всередині ринку в якості одного представника, то ми перестаємо конкурувати між собою. Саме таку модель бізнесу, до речі, використовують американці. На думку нашої організації, що займається популяризацією українського меду, існує дуже простий, але дуже дієвий і розумний вибір — це створення спільного підприємства малого та середнього бізнесу зі спільним фінансуванням, наприклад, за участю держави», — зазначає Денис Бакаєв.

За його словами, участь держави в такому підприємстві може суттєво поліпшити умови просування продукції з доданою вартістю, а також надати дієву та всебічну підтримку галузі.

Також експерт впевнений, що оптимальний шлях — об'єднання інтелектуальних і фінансових ресурсів: професіоналізму пасічників і технологів з гомогенізації, оптимізація собівартості меду, логістика та маркетинг.

«Об'єднавши ці зусилля, ми в найкоротші терміни зможемо врятувати та стабілізувати галузь і збільшити обсяги продажів українського меду на зарубіжні ринки. Такий підхід дозволить пасічнику стати частиною системи від бджоли до прилавка та контролювати весь процес від збору меду до продажу його кінцевому споживачеві, а це дасть можливість отримати максимальний прибуток. Час виходити на зовнішні ринки та робити це разом.

Людмила Лебідь, за інформацією UHBDP