Таку думку висловив менеджер компанії «ДеЛаваль» Сергій Гордійчук.

«Практика показала, що роботизовані станції добре зарекомендували себе не лише на маленьких фермах, а і на великих молочних комплексах. Так, найбільший у світі роботизований молочнотоварний комплекс розташовано в Чилі. На ньому утримується 6,5 тис. корів, більшість із яких доять 64 роботи. У Європі найбільший роботизований комплекс (33 роботи-дояри) розташований у Росії, в Рязанській області», — зазначив він.

Експерт підкреслив, що зараз в Америці відбувається справжній бум на роботизацію молочних комплексів. У Європі найбільш передовим регіоном у цьому плані є Скандинавія. Тут до 90% продажів доїльного обладнання припадає на роботизовані системи. В Нідерландах частка роботів вища за 30%, а в Ісландії на них припадає уже половина молока.

За словами Сергія Гордійчука, в Україні вже працюють роботизовані станції доїння, але їх поки що не так багато.

«Основна причина, на мою думку, в тому, що у Європі діють державні програми модернізації, є доступне кредитування. В Україні, на жаль, такі фінансові інструменти відсутні. Або хоча б узяти наших сусідів-білорусів. Роботизація ферм сьогодні там відбувається дуже активно… Це тому, що всі ферми в Білорусі належать державі, яка поставила завдання до 2024 року вдосконалити молочну індустрію.

Основна причина деякого відставання України в роботизації криється саме у відсутності державних довготривалих кредитів під невеликі відсотки», — вважає експерт.

Також, на думку Сергія Гордійчука, відіграє свою роль і деяка пересторога власників ферм, які ставляться скептично до таких інновацій.

«Сьогодні, коли в Україні відкривається ринок землі, я впевнений, що все більше господарів встановлюватимуть на своїх фермах роботизовані станції доїння корів, адже всі передумови для цього є. Оскільки в структуру більшості ферм (як великих, так і маленьких — на 150–200 голів) роботизовані ферми вдало вписуються без реорганізації чи побудови нових приміщень», — пояснив він.

Крім того, за словами Сергія Гордійчука, роботизоване доїння має низку переваг.

«Тварини вільно переміщаються, немає визначеного часу доїння, комфортне утримання. Перш за все це — відсутність стресу у тварин, що сприятливо позначається на їх продуктивності та здоров'ї. Системи добровільного доїння дозволяють задати коровам спокійний, розмірений ритм життя: годування, відпочинок, споживання води та доїння. Завдяки цьому вдається збільшити тривалість продуктивного життя корів. Велика перевага — плюс одна лактація для промислової корови, що з боку економіки приносить відчутний прибуток власнику ферми», — пояснив він.

Також дуже важлива, за словами експерта, перевага — бездоганна якість молока, тобто можливість отримувати молоко класу екстра, а то й вище. Роботизоване доїння унеможливлює передоювання або неповне видоювання. Машина ідеально обробляє вим'я корови до та після доїння, не забуваючи виконувати всі процедури в заданій послідовності, що є профілактикою маститу.

Крім того, доїння роботами — це реальний шанс впоратися з дефіцитом робочих кадрів, який у сільському господарстві існує в усіх регіонах країни. Для обслуговування роботів потрібно мінімум людей — один працівник на чотири роботи.

AgroPortal.ua за матеріалами AgroTimes