Про це розповів агроном компанії АgroGeneraration Захар Шелухін.

При цьому, говорить він, посухостійкість, невибагливість у технології та конкурентна ціна на експортному ринку роблять нут привабливим для вирощування не лише у дрібних та середніх агропідприємствах, так і у агрохолдингах.

Нут у АgroGeneraration почали вирощувати у 2012 р., а у товарне виробництво культура була введена у 2015-му. У деякі роки компанія отримувала по 2 т нуту з гектара. Такі потужності дозволили закріпитись серед лідерів вирощування цієї культури. Додатковим стимулом, як вважає Захар Шелухін, стали експортні ціни. Так, у 2013 р. тонну нуту було продано за $355, у 2015 р. ціна становила $560.

«Також нут є ідеальною культурою для посіву: він сіється пізніше, ніж горох, а збирають його у серпні, що дозволяє без проблем вирішити питання із технікою, а не перекидати її з поля на поле», — пояснює спеціаліст.

Агроном компанії АgroGeneraration також виділив головні 4 проблеми, з якими можуть зіткнутися виробники, що вирішили вирощувати нут.

Першою він назвав недостатню кількість інформації про культуру. Друга проблема — це якісне насіння.

«У реєстрі на 2016 р. є лише п'ять сортів цієї культури, але вже декілька років нормального посівного матеріалу нуту із документами в Україні не знайти. Розмножується нут погано, тож забезпечити потужності самостійно господарства навряд зможуть», — пояснив Захар Шелухін.

Третя проблема — це засоби захисту рослин.

«В Україні під цю культуру не зареєстровано жодного препарату — компанії-заявники просто не вважають за потрібне робити кроки у цьому напрямку», — говорить агроном.

Четверта проблема — рентабельність. Як пояснює Захар Шелухін, бобові культури дають практично однаковий урожай: від однієї тонни до 2,5. Якщо зростають вартість оренди землі, витрати на пальне, то прибутковість нішевих культур не є вже такою надзвичайно високою.

«Тому доцільним було б все ж підтримати на державному рівні виробників, які вводять до обігу нові культури», — вважає він.

AgroPortal.ua за матеріалами Agravery