Аграрний лайфхак // Як з 1 га зібрати на 2,5 т більше ярої пшениці

17 вересня 2021, 06:22 3710

Цього року на полігоні аграрних інновацій Digital Field один із блоків дослідів був присвячений технології вирощування ярої пшениці. Зокрема, тут спостерігали за впливом форми, способу внесення припосівного добрива, а також параметрів висіву.

Яра пшениця була посіяна на сірих опідзолених пилуватих, а крім того, ще й кислих ґрунтах. Результати комплексної агродіагностики, проведеної компанією Agrilab, показали, що на близько ¾ площі полігону ґрунтове середовище має кислу або дуже кислу реакцію — 5,2-5,7 рН. З огляду на це та ще низку факторів у якості передпосівного добрива спеціалісти Agrilab порадили використовувати вапняково-аміачну селітру в нормі 330 кг/га. Загалом на полігоні планова врожайність ярої пшениці була визначена на рівні 4 т/га.

Посів проходив 14 квітня. Враховуючи пізні строки посіву, для поля обрали середньопізній сорт КВС Аквілон.

«Цей сорт формує зерно високої натури з суттєвим умістом білка та гарними хлібопекарськими властивостями. КВС Аквілон — низькорослий сорт (висота рослин 66 см), зокрема завдяки цьому він має високу стійкість до вилягання. Крім того, загальний профіль стійкості до основних листових хвороб у нього досить таки непоганий», — розповідає начальник відділу розвитку продуктів і агросервісу «Зернові культури» «КВС-Україна» Ігор Давидюк.

Припосівне добриво — рідке чи гранульоване?

Першим варіантом досліду стало порівняння впливу рідкого та гранульованого добрива. Для його закладання використали сівалку DMC Primera (міжряддя 18,75 см), адже ця машина здатна вносити добрива як у рідкій, так і в гранульованій формі.   

«Ми використали гранульовані добрива Fertis NPK 5:15:30 із сіркою, цинком, бором та іншими мікроелементами. Їхня особливість у тому, що вони мають швидкорозчинний фосфор, який потрібен на стартових етапах розвитку кожної культури», — розповідає менеджер зі збуту Binfield Володимир Моторний.

На противагу гранульованим добривам на іншій дослідній ділянці при посіві було внесено РКД 12:24:0, 80 л/га та калій хлористий, 50 кг/га.

За словами агронома Digital Field Каріни Кулик, результат із урожайності був такий: «На варіанті з рідким добривом урожайність пшениці становила 6,0 т/га, на ділянках із гранульованим — на 2-5 ц/га більше. Отже, як бачимо, в умовах цього року гранульовану форму живлення немає сенсу замінювати рідкою». 

Стартове живлення: в рядок чи в міжряддя?

Для закладання досліду з ефективності внесення добрив у рядок використали висівну комбінацію Cirrus-СС (12,5/16,6 см), що виконує до 7-ми операцій за один прохід на швидкості до 20 км/год. Для цього досліду її обрали через системи Single- та Double-Shot: вони дозволяють закладати добрива разом із насінням, в окремий рядок або й туди, й туди водночас.

Одночасно з висівом Cirrus-СС внесла комплексні добрива FERTIS NPK 7:20:28+ME в нормі 130 кг/га: на першому варіанті — в рядок із насінням, на другому — в міжряддя, на 8 см убік.

«На варіанті, де стартове добриво було внесене в рядок із насінням, урожайність ярої пшениці становила 6,3 т/га, при внесенні в міжряддя — 6,0 т/га, — відзначає Каріна Кулик. — Я була на 100% впевнена, що в рядок буде ефективніше, особливо в умовах цієї весни, зокрема її другої половини, яка в нас була дуже вологою. При внесенні у рядок живлення концентрується в зоні розміщення кореневої системи — там, де воно найбільш необхідне. Кардинальної різниці щодо урожайності очікувати не варто, але якщо є можливість вносити добриво в рядок — нею потрібно скористатись, оскільки це страхування».

Параметри висіву: глибина й норма

На полігоні ярої пшениці також порівнювали результативність різних норм та глибин висіву: 3 млн шт./га на глибину 2 см, другий — 5 млн шт./га на 5 см.

«Ми заклали цей дослід, аби довести суттєвий вплив якості посіву на кінцевий результат. На обох варіантах КВС Аквілон сформував 6,5 т/га, різниця — в економіці: приблизно 1,5 посівні одиниці на гектар. Це та ціна, яку ми платимо, коли, наприклад, сівалка не здатна витримати задану глибину, і ми в результаті отримуємо зріджені або запізнілі сходи, разом з тим втрачаючи потенціал», — наголошує Каріна Кулик.    

Закладали цей дослід також сівалкою Cirrus-СС від Amazone. Тут знадобилась ще одна особливість агрегату, пов’язана з двома типами його сошників: однодисковими RoTeC pro (притискне зусилля 55 кг/сошник) та дводисковими TwinTeC+ (100 кг). В обох випадках елементи немалі: Ø400 мм та Ø370 мм відповідно. Це в поєднанні з ефектом від Matrix сприяє плавному ходу висівних елементів, а отже і якості розкладки у вертикальній площині.

На сторожі врожаю

Точності отриманих результатів посприяла система захисту ярої пшениці від Bayer Crop Science. Для боротьби з лободою та падалицею соняшнику — головними конкурентами ярої пшениці — на Digital Field застосували Гроділ® Максі (110 г/га).  

Контроль шкідників і хвороб поклали на бакову суміш інсектициду Коннект® (0,5 л/га) та інноваційного фунгіциду Аскра® Xpro (1 л/га). Зазвичай обробку Аскра® Xpro рекомендують проводити двічі, але в даному випадку вистачило ефективності першої.   

Економіка та підсумки

Базова технологія вирощування ярої пшениці під урожайність 4 т/га коштувала Digital Field $371/га. Із них $156 — добрива, $80 — посівний матеріал, $85,8 — ЗЗР, $44,4 — доробка.

КВС Аквілон на всіх дослідних ділянках перевершив планову врожайність і сформував зерно 3-го класу якості:

  • варіанти з внесенням гранульованого та рідкого припосівного добрива забезпечили 5,8 т/га та 6,0 т/га відповідно;
  • варіанти з доставкою стартових добрив у рядок чи міжряддя — 6,3 т/га та 6,0 т/га відповідно;
  • варіанти з глибиною висіву на 2 см і 5 см — 6,5 т/га, тільки останньому для цього знадобилось на 1,5 одиниці більше посівного матеріалу.

Так завершилась цьогорічна історія з посівом ярої пшениці на Digital Field. Результати дослідів з кукурудзою та соняшником — попереду.


Для довідки: Digital Field — перший в Україні демополігон аграрних інновацій, створений за ініціативою AgriLab у 2020 році. Це дослідницький проєкт, спрямований на пошук шляхів оптимізації собівартості виробництва та збільшення врожайності за допомогою сучасних технологій. У 2021 році у межах проєкту закладено 12 демополігонів з різними технологіями посіву, системами живлення та захисту культур. Партнери Digital Field-2021: AgriLab, Amazone, Bayer Crop Science, Binfield, DEFENDA, DroneUA, Fendt, Kverneland, KWS, Limagrain, LNZ Group, Precision Planting, RAGT Semences, UNIVERSEED, «АБА «АСТРА», «Август-Україна», «Агротерра», «Альбіон».


AgroPortal.ua за матеріалами AgriLab