Аграрний лайфхак // Як з 1 га зібрати на 2,5 т більше ярої пшениці

17 вересня 2021, 06:22 4996
Аграрний лайфхак // Як з 1 га зібрати на 2,5 т більше ярої пшениці фото

Цього року на полігоні аграрних інновацій Digital Field один із блоків дослідів був присвячений технології вирощування ярої пшениці. Зокрема, тут спостерігали за впливом форми, способу внесення припосівного добрива, а також параметрів висіву.

Яра пшениця була посіяна на сірих опідзолених пилуватих, а крім того, ще й кислих ґрунтах. Результати комплексної агродіагностики, проведеної компанією Agrilab, показали, що на близько ¾ площі полігону ґрунтове середовище має кислу або дуже кислу реакцію — 5,2-5,7 рН. З огляду на це та ще низку факторів у якості передпосівного добрива спеціалісти Agrilab порадили використовувати вапняково-аміачну селітру в нормі 330 кг/га. Загалом на полігоні планова врожайність ярої пшениці була визначена на рівні 4 т/га.

Посів проходив 14 квітня. Враховуючи пізні строки посіву, для поля обрали середньопізній сорт КВС Аквілон.

«Цей сорт формує зерно високої натури з суттєвим умістом білка та гарними хлібопекарськими властивостями. КВС Аквілон — низькорослий сорт (висота рослин 66 см), зокрема завдяки цьому він має високу стійкість до вилягання. Крім того, загальний профіль стійкості до основних листових хвороб у нього досить таки непоганий», — розповідає начальник відділу розвитку продуктів і агросервісу «Зернові культури» «КВС-Україна» Ігор Давидюк.

Припосівне добриво — рідке чи гранульоване?

Першим варіантом досліду стало порівняння впливу рідкого та гранульованого добрива. Для його закладання використали сівалку DMC Primera (міжряддя 18,75 см), адже ця машина здатна вносити добрива як у рідкій, так і в гранульованій формі.   

«Ми використали гранульовані добрива Fertis NPK 5:15:30 із сіркою, цинком, бором та іншими мікроелементами. Їхня особливість у тому, що вони мають швидкорозчинний фосфор, який потрібен на стартових етапах розвитку кожної культури», — розповідає менеджер зі збуту Binfield Володимир Моторний.

На противагу гранульованим добривам на іншій дослідній ділянці при посіві було внесено РКД 12:24:0, 80 л/га та калій хлористий, 50 кг/га.

За словами агронома Digital Field Каріни Кулик, результат із урожайності був такий: «На варіанті з рідким добривом урожайність пшениці становила 6,0 т/га, на ділянках із гранульованим — на 2-5 ц/га більше. Отже, як бачимо, в умовах цього року гранульовану форму живлення немає сенсу замінювати рідкою». 

Стартове живлення: в рядок чи в міжряддя?

Для закладання досліду з ефективності внесення добрив у рядок використали висівну комбінацію Cirrus-СС (12,5/16,6 см), що виконує до 7-ми операцій за один прохід на швидкості до 20 км/год. Для цього досліду її обрали через системи Single- та Double-Shot: вони дозволяють закладати добрива разом із насінням, в окремий рядок або й туди, й туди водночас.

Одночасно з висівом Cirrus-СС внесла комплексні добрива FERTIS NPK 7:20:28+ME в нормі 130 кг/га: на першому варіанті — в рядок із насінням, на другому — в міжряддя, на 8 см убік.

«На варіанті, де стартове добриво було внесене в рядок із насінням, урожайність ярої пшениці становила 6,3 т/га, при внесенні в міжряддя — 6,0 т/га, — відзначає Каріна Кулик. — Я була на 100% впевнена, що в рядок буде ефективніше, особливо в умовах цієї весни, зокрема її другої половини, яка в нас була дуже вологою. При внесенні у рядок живлення концентрується в зоні розміщення кореневої системи — там, де воно найбільш необхідне. Кардинальної різниці щодо урожайності очікувати не варто, але якщо є можливість вносити добриво в рядок — нею потрібно скористатись, оскільки це страхування».

Параметри висіву: глибина й норма

На полігоні ярої пшениці також порівнювали результативність різних норм та глибин висіву: 3 млн шт./га на глибину 2 см, другий — 5 млн шт./га на 5 см.

«Ми заклали цей дослід, аби довести суттєвий вплив якості посіву на кінцевий результат. На обох варіантах КВС Аквілон сформував 6,5 т/га, різниця — в економіці: приблизно 1,5 посівні одиниці на гектар. Це та ціна, яку ми платимо, коли, наприклад, сівалка не здатна витримати задану глибину, і ми в результаті отримуємо зріджені або запізнілі сходи, разом з тим втрачаючи потенціал», — наголошує Каріна Кулик.    

Закладали цей дослід також сівалкою Cirrus-СС від Amazone. Тут знадобилась ще одна особливість агрегату, пов’язана з двома типами його сошників: однодисковими RoTeC pro (притискне зусилля 55 кг/сошник) та дводисковими TwinTeC+ (100 кг). В обох випадках елементи немалі: Ø400 мм та Ø370 мм відповідно. Це в поєднанні з ефектом від Matrix сприяє плавному ходу висівних елементів, а отже і якості розкладки у вертикальній площині.

На сторожі врожаю

Точності отриманих результатів посприяла система захисту ярої пшениці від Bayer Crop Science. Для боротьби з лободою та падалицею соняшнику — головними конкурентами ярої пшениці — на Digital Field застосували Гроділ® Максі (110 г/га).  

Контроль шкідників і хвороб поклали на бакову суміш інсектициду Коннект® (0,5 л/га) та інноваційного фунгіциду Аскра® Xpro (1 л/га). Зазвичай обробку Аскра® Xpro рекомендують проводити двічі, але в даному випадку вистачило ефективності першої.   

Економіка та підсумки

Базова технологія вирощування ярої пшениці під урожайність 4 т/га коштувала Digital Field $371/га. Із них $156 — добрива, $80 — посівний матеріал, $85,8 — ЗЗР, $44,4 — доробка.

КВС Аквілон на всіх дослідних ділянках перевершив планову врожайність і сформував зерно 3-го класу якості:

  • варіанти з внесенням гранульованого та рідкого припосівного добрива забезпечили 5,8 т/га та 6,0 т/га відповідно;
  • варіанти з доставкою стартових добрив у рядок чи міжряддя — 6,3 т/га та 6,0 т/га відповідно;
  • варіанти з глибиною висіву на 2 см і 5 см — 6,5 т/га, тільки останньому для цього знадобилось на 1,5 одиниці більше посівного матеріалу.

Так завершилась цьогорічна історія з посівом ярої пшениці на Digital Field. Результати дослідів з кукурудзою та соняшником — попереду.


Для довідки: Digital Field — перший в Україні демополігон аграрних інновацій, створений за ініціативою AgriLab у 2020 році. Це дослідницький проєкт, спрямований на пошук шляхів оптимізації собівартості виробництва та збільшення врожайності за допомогою сучасних технологій. У 2021 році у межах проєкту закладено 12 демополігонів з різними технологіями посіву, системами живлення та захисту культур. Партнери Digital Field-2021: AgriLab, Amazone, Bayer Crop Science, Binfield, DEFENDA, DroneUA, Fendt, Kverneland, KWS, Limagrain, LNZ Group, Precision Planting, RAGT Semences, UNIVERSEED, «АБА «АСТРА», «Август-Україна», «Агротерра», «Альбіон».


AgroPortal.ua за матеріалами AgriLab