Свої проєкти для покращення здоров’я поля та мінімізації виробничих ризиків через впровадження ресурсоощадних технологій презентували членам Експертної ради 5 фіналістів конкурсу.
Як відмітив СЕО компанії AgriLab Ярослав Бойко, всі роботи учасників конкурсу, що потрапили до фіналу, достойні уваги, містять рішення, які мають право на реалізацію, тому обирати переможця було складно.

Ярослав Бойко, СЕО компанії AgriLab:
Важливість конкурсу «Здоров’я поля» полягає не в тому, щоб відібрати одну кращу роботу, а що всі учасники запропонували ідеї, які можна впроваджувати у виробництві. Всі 5 проєктів фіналістів варті уваги, в когось вони більш пропрацьовані, в інших — менше, але всі можна брати і розвивати далі. Та важливо, щоб вони були в майбутньому реалізовані та цікаві бізнесу — потрібно прорахувати економіку.
Тож у результаті довготривалого обговорення Експертна рада визначила трьох переможців конкурсу «Здоров’я поля».
N.B. Всеукраїнський конкурс Здоров’я поля. Голосування

3-тє місце посіла групова робота виробничого майстра інженерно-технологічного факультету Сумського національного аграрного університету Миколи Шелеста та аспірантки за спеціальністю «Агрономія» факультету агротехнологій та природокористування Сумського національного аграрного університету Оксани Дацько «Припосівна обробка насіння рідкими біодобривами».

2-ге місце здобув проєкт «Інноваційні рішення в живленні рослин» агронома та студентки Глухівського агротехнічного інституту ім. С. Ковпака СНАУ Романа Марченка та Яни Харченко.
Перемогу в конкурсі виборов магістр агробіологічного факультету НУБіП України Максим Ковальчук з проєктом «Використання добрив з підвищеною ефективністю». Саме він отримав 50 тис. грн на особистий розвиток та можливість реалізувати свій проєкт з покращення здоров’я поля в господарстві AgriLab Farming у команді компанії AgriLab.
Фіналісти, які посіли 2-ге та 3-тє місця, були нагороджені планшетами.

4-те та 5-те місця в конкурсі відповідно посіли студентка факультету агротехнологій та екології ТДАТУ Євгенія Шипиленко та студент агрономічного факультету Поліського національного університету Станіслав Трембіцький. Вони отримали цінні подарунки від компанії AgriLab.
За словами Ярослава Бойка, за запропонованою технологією переможця — велике майбутнє, її можна з часом масштабувати і використовувати не лише в господарстві AgriLab Farming, а й поширювати далі.
Сам Максим Ковальчук розповідає, що обов’язково скористається можливістю і реалізує свій проєкт з допомогою досвідчених фахівців із команди AgriLab: «Я за спеціальністю агроном-агрохімік, а в моєму проєкті є промислові нюанси, які потрібно вирішувати спільно зі спеціалістами з виробництва, щоб реалізувати все правильно в технічному плані».

Максим Ковальчук, магістр агробіологічного факультету Національного університету біоресурсів та природокористування України, переможець всеукраїнського конкурсу «Здоров’я поля»:
Отриману грошову винагороду однозначно використаю на особистий розвиток. Маю потребу «підтягнути» англійську, адже для провідного агронома знання іноземних мов — дуже важливий аспект. Це дозволить дізнаватися про інноваційні технології інших країн не тоді, коли вони до нас дійшли, а одним із перших. На мою думку, найпрогресивнішою країною в галузі рослинництва, розвитку технологій, агрономії є США.
Як зазначила член Експертної ради конкурсу, в.о. міністра аграрної політики та продовольства України (2019 р.), член Наглядової ради програми «Агрокебети» Ольга Трофімцева, сьогодні в сільському господарстві весь світ рухається в бік сталого виробництва, зменшення викидів вуглецю, оптимізації використання добрив, органічного виробництва. До цього списку можна додати, що в Україні найближчими роками буде розвиватися напрям, пов'язаний із водними ресурсами — менеджмент водних ресурсів, їх доступність, фінансування.

Ольга Трофімцева, в.о. міністра аграрної політики та продовольства України (2019 р.), член Наглядової ради програми «Агрокебети»:
Приємно було слухати захист робіт від кожного фіналіста конкурсу «Здоров’я поля», адже в їхніх проєктах були порушені актуальні теми. Тому створюйте майбутнє, реалізація якого з такими прогресивними компаніями, як AgriLab, стане сучасністю українського АПК.

Тетяна Іщенко, директор Науково-методичного центру вищої та фахової передвищої освіти:
Для молодого спеціаліста головне — мотивація: навчатися, шукати можливості, брати участь у подібних конкурсах, знаходити рішення. І дуже приємно, що аграрний бізнес долучається до зміни змісту освіти та стандартів.

Каріна Кулик, агроном Agrilab Farming:
У кожного молодого спеціаліста свій особистий шлях до досягнення професійних вершин, але головне — почати рухатись у потрібному напрямку. І участь у конкурсі «Здоров’я поля» — це свідчення того, що це активні молоді люди, які шукають знання, набираються досвіду. Бажаю їм не зупинятися на досягнутому і рухатись далі.

Володимир Махота, начальник науково-технологічного відділу AgriLab:
Молодим спеціалістам, незалежно від професії, потрібно постійно навчатися та набиратись досвіду, не зупинятись і йти вперед.
Переглянути запис нагородження конкурсу «Здоров’я поля»

Для довідки: організатором всеукраїнського конкурсу «Здоров'я поля» є онлайн-видання AgroPortal.ua, головним партнером — компанія AgriLab за підтримки Науково-методичного центру вищої та фахової передвищої освіти України.
Хід проведення конкурсу «Здоров'я поля» та цікаві матеріали з упровадження ресурсоощадних технологій, агробіотехнологій та цифрових інструментів у Facebook спільноті конкурсу.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

У процесі сільськогосподарського використання з часом відбувається виснаження ґрунту, а оскільки цей ресурс обмежений, відновлення родючості повністю залежить від правильної роботи з ним. Українські аграрії дедалі частіше залучають у своїх практиках методи покращення стану ґрунту: зменшують інтенсивність обробітку, висівають покривні культури, вносять органічні добрива та використовують біопрепарати.

2032 рік — реальний термін вступу України до Європейського Союзу.

Три гектари яблуневого саду з 13 сортами фруктових дерев облаштували у Глухові на Сумщині. Його заклали у 2013 році як навчально-виробничу базу для студентів Глухівського агротехнічного фахового коледжу Сумського аграрного університету.

Ольга Трофімцева на почату року очолила проєкт APD Ukraine, який в тому числі зосереджений на підтримці наближення України до політики Європейського Союзу. Що вдалося вже реалізувати Німецько-українському агрополітичному діалогу, а що у планах — у нашій розмові.

Лісові смуги суттєво поліпшують мікрокліматичні показники у зоні впливу (30 висот), а саме — підвищення вологості ґрунту на 15-25%, зменшення випаровування вологи на 10-15%, підвищення коефіцієнту транспірації культур, запобігають вітровій ерозії ґрунтів, що в інтегральному плані підвищує врожайність сільгоспкультур на 10-25% порівняно з незахищеними територіями.

Питання власності лісових смуг в Україні не впорядковане. Більшість із них знаходиться в комунальній власності селищних рад, але вони можуть передавати їх на баланс або надавати в оренду аграріям.

У Києві відбулася Baking Awards GALA 2026, під час якої вдруге відзначили найсильніші реалізовані проєкти української хлібопекарської галузі. Цього року на премію подали 82 проєкти у шести категоріях — майже у 2,5 раза більше, ніж торік.

Провідні експерти галузі зберуться на конференції «Прибуткове поле», щоб розібрати головний виклик сезону: як зберегти рентабельність за кліматичних гойдалок.

Близько 20% сільськогосподарських угідь України перебувають під прямим впливом війни: частина замінована, частина забруднена токсичними речовинами або недоступна для обробітку через активні бойові дії. Аграрний потенціал України, що забезпечує продовольчу безпеку мільйонів людей у світі, опинився під загрозою.

На демонстраційній локації проєкту «Прибуткове поле» (Київська область, Велика Олександрівка) триває посівна кампанія. У межах проєкту AgriLab разом із партнерами закладають низку агрорішень, щоб дослідити та наочно продемонструвати ефективність технологій, здатних забезпечити стабільний прибуток агровиробнику — з урахуванням викликів кризи та особливостей регіону.