Глибоко проаналізувати радикальні зміни в економіці мали можливість українські гравці агросектору під час спілкування з вітчизняними та зарубіжними експертами.
На особливостях регіональної конкуренції серед постачальників зерна і баченні напрямків, куди має рухатися Україна, зосередився гендиректор аналітичної компанії «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов. «Звісно, країни Причорномор’я, в тому числі й Україна, суттєво збільшили свою присутність на глобальних зернових ринках, — констатував аналітик. Проте водночас закликав замислитися: — А яка ціна такої перемоги? Хто найбільше за неї заплатив?»
На жаль, на постійний ріст показників агровиробництва не впливав банківський сектор. Він сам останнім часом перебуває у постійному стресі. Інвестклімат теж не був сприятливим для села. На необхідності збільшення інвестицій до $60-70 для подвоєння обсягів агровиробництва наголошував на форумі і президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.
Альтернативним джерелом фінансування могли б виступати бюджетні виплати фермерам. Ними заохочують сектор у країнах ЄС, а також у Казахстані та Росії, що є сусідами по Чорноморському регіону. Та в Україні протилежна тенденція.
«Висновок очевидний: аграрний ріст у нас на 85% інвестується з кишені фермерів та аграрних підприємств», — констатує Сергій Феофілов.
Експерти також аналізують джерела росту прибутків, рентабельності агрогосподарств. На жаль, одним із основних чинників є девальвація нацвалюти. Вона відбувається кожні 3-4 роки, синхронно спостерігається і ріст прибутковості агровиробництва. Втім, ефект девальвації достатньо короткостроковий, триває лише 2-3 роки.
Другим фактором росту прибутковості називають поведінку цін на глобальному ринку. Але на них часто впливають природні аномалії у різних країнах. Приміром, минулорічні катаклізми у Франції обвалили там виробництво пшениці на 30%. Ціни виросли. Але ненадовго. «Дефіцит виробництва і пропозиції у певній країні негайно змінився пропозицією та експортом в інших країнах. У тому числі за рахунок Чорноморського регіону, — уточнює Сергій Феофілов. — Україна теж підвищила свою частку на глобальному ринку. Але аналогічні заміщення траплятимуться кожного разу, коли десь ставатимуться непередбачувані природні явища. Вони і надалі впливатимуть на ріст цін, та він буде незначним і короткостроковим».
На прогнозування цін не треба дивитися лінійно, закликає експерт. Адже тоді неможливо побачити нові фактори. Одним із таких, не знаних досі факторів економічної історії є різкий ріст запасів зерна, який змінює цінові цикли. Другий фактор — суттєве збільшення об’єму грошей в обігу, через що ціни можуть рухатися непередбачувано.
Відзначається, що на ринку зерна чітко формуються пріоритети для покупця. Впроваджуються інструменти, щоб отримати продукти кращої якості. Надається підтримка переробному сектору.
Ще одна провідна тенденція світового ринку полягає в тому, щоби прибрати з торговельних угод зайві гроші, позбутися зайвих посередників.
Фокус все більше зміщується у бік попиту, наголошують експерти. І радять зосереджуватися на галузі споживання.
Такі тенденції підштовхують агровиробників до зміни структури посівів, де пріоритетними є більш маржинальні культури, до формування ринку екопродукції.
«Шкода, що український агросектор постійно зосереджується тільки на кількісних показниках. Переконаний, це дуже однобока позиція, — наполягає Сергій Феофілов. — Так, нам необхідно збільшувати урожай і експорт продукції. Але не обмежувати стратегію лише цими лінійними показниками.
У першу чергу, треба зосереджуватися на напрямках, завдяки яким можна підвищити прибутковість аграрного виробництва. Разом з імпортом агротехнологій розвивати і власні агротехнології, поставляти їх фермерам та навіть експортувати. Ефективне управління має постійно пристосовуватися до викликів глобального ринку, забезпечуючи більшу конкурентоздатність наших аграріїв. Закріпитися і далі просунутись на світові майданчики можливо тільки через глибокі дослідження ринку і використання їх результатів для прийняття ефективних бізнес-рішень».
Ірина Садова, AgroPortal.ua