Соєві правки: чи виграють аграрії вирішальну битву?

Профільні асоціації і переробники 29 березня зібралися, аби дійти консенсусу у вирішенні питання ПДВ і знайти ефективний механізм оподаткування аграріїв. Ціна питання, за підрахунками експертів, — 15-17 млрд грн. Саме таку суму щорічно втрачатимуть сільгоспвиробники при відміні експортного відшкодування ПДВ для сої та ріпаку.  

Проти ухвалення законопроекту № 7403-2 виступають найбільші переробні компанії і висувають головний аргумент — Україна має нарощувати експорт продукції з доданою вартістю. І наводять приклад переробки соняшнику, коли експортне мито дозволило вивести Україну в світові лідери з виробництва соняшникової олії.

Проте, виходить ситуація, коли переробні підприємства пропонують збільшити свою маржу за рахунок агровиробників, з чим останні категорично не згодні.

«Я особисто виступаю за підтримку переробної галузі, але з самого початку поправка до Податкового Кодексу ухвалювалася з порушенням регламенту. 22 народних депутати з Аграрного комітету не згодні з даною поправкою. Ми бачимо, що сільгоспвиробники виходять на акції протестів, бо вже відчувають погіршення економіки. Підтримати переробників можна і потрібно, наприклад, за рахунок введення мит, а не відбираючи експортне ПДВ в аграріїв», — зазначив народний депутат, заступник голови Комітету з питань аграрної політики і земельних відносин ВРУ Олександр Бакуменко.

Аналітик ринків зернових та олійних культур асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Ольга Харабара пояснює, що відміна відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку призведе до падіння внутрішніх цін, і найперше від цього постраждають сільгоспвиробники.

«Для аграріїв це буде каталізатором, адже якщо впаде рентабельність виробництва, вони перейдуть на виробництво інших культур. І в такому випадку питання до переробників — що вони перероблятимуть, якщо виробництво сої і ріпаку в країні скоротиться. Зрозуміло, що цю поправку підтримують великі переробники, у яких сьогодні недозавантажені переробні потужності. В Україні виробництво сої складає 4 млн т, а переробних потужностей маємо близько на 5 млн т. По ріпаку аналогічна ситуація», — зазначає експерт.

Ольга Харабара пояснює, що таким чином найбільші компанії з переробки олійних намагаються позбутися конкурента на внутрішньому ринку — експортера. Адже сьогодні сільгоспвиробник може вибирати: продати вирощене переробнику чи експортеру.  

«Аграрії при балансі цін можуть обирати кращу цінову пропозицію. А якщо їх позбавлять альтернативи, переробники фактично створять монополію. Всім відомо, до чого це призводить — монополіст диктуватиме цінову політику на внутрішньому ринку», — говорить експерт.

Народний депутат фракції «Самопоміч», член комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Іван Мірошніченко закликав народних депутатів виправити помилку і проголосувати за законопроект 7304-2, що відновлює експортне ПДВ на сою та ріпак. «Ми побачили, як одним рухом і за чиїмось бажанням забрали 15-16 млрд грн у аграрних виробників. Жодних дискусій чи обговорень. Ось що вражає найбільше. Спосіб, у який ця поправка була внесена. Тепер аграрії відчувають себе ошуканими. Наступного тижня депутати можуть цю помилку виправити. За ухвалення законопроекту 7403-2 виступили 14 обласних рад, західні компанії, котрі мають заводи тут і в Європі, EBA, ACC, 22 депутати аграрного комітету, вже є рішення податкового комітету, звернення голів фракцій, але Верховна Рада не може навіть винести це питання в сесійну залу. Якщо не розглянути це питання, аграрії можуть знову вийти на дороги», — заявив Іван Мірошніченко. 

Народні депутати як альтернативу запропонували розглянути варіант підтримки переробників, запровадивши мито на рівні 5%. Але представники з Комітету Верховної Ради з питань податкової і митної політики відзначили, що податкова система України не готова до внесення таких змін.

У рамках зустрічі її учасники так і не дійшли спільного рішення. А вже протягом наступного сесійного тижня — 3-7 квітня — законопроект № 7403-2, яким повертається експортне відшкодування ПДВ для олійних, буде розглядатися Верховною Радою.

Аграріям залишається лише сподіватися, що до їхніх аргументів дослухаються і зрозуміють масштаб негативних наслідків в разі неухвалення документу.

Людмила Лебідь, AgroPortal.ua