Свій розмір: аграрії вибрали стартапи для інвестування

21 жовтня 2016, 07:05 5335

На агропромисловий комплекс України найближчим часом очікує удосконалення — вітчизняні ІТ-рішення вже на шляху до аграріїв. Це результат Всеукраїнського конкурсу інноваційних агропроектів AgroChallenge, який проходив у межах V Фестивалю інноваційних проектів Sikorsky Challenge 2016.

Від ідеї до реалізації

Фестиваль інноваційних проектів Sikorsky Challenge проводився вп'яте. Але лише в цьому році ідеї для аграрної галузі були представлені на спеціальному заході. Конкурсанти повинні були запропонувати сучасні технологічні рішення, які дозволять сільгосптоваровиробникам отримати прості, але ефективні інструменти для вирішення їхніх завдань.

 

Усього на конкурс було подано 69 проектів. Як зазначив директор бізнес-акселератора AgroChallenge Станіслав Діденко, ідеї торкнулися практично всіх сегментів АПК. Новатори пропонували датчики поглиблення причіпного обладнання, системи моніторингу стану ґрунту і посівів, різні системи гарантування безпеки, модулі для дистанційного або безпілотного управління технікою, новітні енергоефективні механізми переробки сільгосппродукції, системи «розумного» дистанційного керування теплицями й інші проекти.

Частину стартапів було відсіяно відразу, більшість пройшло багаторівневе оцінювання експертами-аграріями, науковцями та бізнесменами. У фінал конкурсу вийшло шість проектів. Їхні автори пройшли програму акселерації AgroChallenge, щоб довести проекти до прототипу, підготуватися до презентації перед міжнародним журі і захисту на переговорах із потенційними інвесторами. Поборотися було за що: перед конкурсантами відкрилися можливості залучити інвестиції в реалізацію проекту, створити власний або спільний бізнес.

«Розумна теплиця» — найкраще технологічне рішення

Як підкреслив голова міжнародного експертного журі Вік Корсун, під час визначення переможців експерти керувалися чотирма критеріями: ідея проекту, її технологічність, вирішення проблем і бізнес-модель. У підсумку, нагороди і грошового призу від журі удостоївся проект «Розумна теплиця» в номінації «Найкраще технологічне рішення».

 

«Розумна теплиця» — це комплексна система управління, яка складається з кліматичного контролера, розчинного вузла і системи оповіщення про надзвичайні ситуації. Спеціальний розчинний вузол готує живильний розчин для рослин із правильно збалансованим вмістом рівня кислотності (pH) добрив, управляє процесом поливу. Автоматична система управління розчинним вузлом дозволяє програмувати полив за часом або залежно від показників датчиків вологості ґрунту. Розробка дає можливість не тільки керувати всіма процесами в теплиці, а також проводити віддалений моніторинг, збирати аналітику, а в результаті — спрогнозувати збільшення врожаю, домогтися максимальної ефективності бізнесу. Система управляється з будь-якого мобільного пристрою, а один технолог може обслуговувати одночасно кілька теплиць.

«Багато власників неавтоматизованих теплиць із року в рік зазнають збитків, роблячи поширені помилки: забули підкинути дров у котел — заморозили розсаду, неправильно змішали добрива — отримали передозування і низькі показники росту рослин, — обґрунтував розробку її автор Володимир Козеровській (м. Київ). — Крім того, як свідчить практика, дуже мало працівників теплиць знаються на тонкощах вирощування тих чи інших рослин».

Прототипи «розумної теплиці» вже тестуються на кількох об'єктах, а авторська команда покращує систему відповідно до побажань перших споживачів.

Розробники системи впевнені: продукт буде користуватися попитом у власників дрібних тепличних комплексів, невеликих господарств, оранжерей, зимових садів і теплиць приватного сектора. Цей вітчизняний ринок оцінюється, за словами Володимира Козеровського, в $72 млн.

«Ситуація на світовому ринку набагато краща: щорічний відсоток зростання дрібних тепличних господарств — близько 9%, це понад $30 млрд. У той же час розвиток «розумних теплиць» відбувається вдвічі швидше, ніж звичайних, і до 2020 року ринок оцінюється в $1,2 млрд», — говорить Володимир Козеровський, підкреслюючи, що конкуренти не страшні, оскільки їхні розробки дуже дорогі, що робить їх недоступними для більшості малих підприємств.

Не виграти — не означає програти

І хоча переможець тільки один, деяким все-таки вдалося достукатися до потенційних інвесторів. Серед щасливчиків — Дмитро Кривий (проект Plantator Plus) і Роман Лановий (проект Craft Scanner). Вони підписали меморандуми про співпрацю з компанією «Кернел» та отримали дипломи і призи від ПАТ «Креді Агріколь Банк».

Дмитро Кривий пропонує виробництво автономного, дистанційно керованого пристрою (модуля), який дає можливість вимірювати параметри обробки, рівень і масу зерна в бункері, мінеральних добрив та інших речовин.

«Модуль встановлюється на будь-яку сільгосптехніку, щоб контролювати виконання запланованих робіт. Всі дані потрапляють на сервіс, і користувач — власник або директор агропідприємства — може з легкістю встановити місцезнаходження кожної машини, побачити всі параметри, — розповідає Дмитро Кривий. — По суті, ми робимо з будь-якої наявної у фермерському господарстві старої техніки смарт-машину».

 

Середня вартість модуля, за його словами, $350, а ємність українського ринку — 129 млн грн. Як підкреслює автор, перевага даної розробки в її універсальності, яка потребує сумісності з іншими системами, причому її можна встановити на будь-який механізм.

Розробка Романа Ланового — комплект датчиків для контролю глибини обробітку ґрунту. Це дистанційно керований пристрій, за допомогою якого можна в режимі реального часу не тільки відслідковувати глибину обробки ґрунту, але й автоматично підлаштовувати пристрій, встановлений на будь-якій техніці: культиваторі, сівалці, плузі чи бороні.

«Дуже багато компаній зіткнулося з проблемою поганої схожості зернових культур. Зокрема, це відбувається через те, що трактористи не виконують вимог при посіві культур, — пояснює Роман Лановий. — Багато аграрії випробовували різні подібні датчики, але стикалися з великою похибкою показників. У моєму пристрої похибка становить до одного сантиметра».

Craft Scanner дає можливість не тільки відстежувати параметри, але і за допомогою системи оповіщення зв'язуватися з трактористом у кабіні і коригувати параметри, яких потрібно дотримуватися. До речі, свій пристрій Роман Лановий випробував особисто, на полі і на сільгосптехніці батька.

 
 

Інтелектуальний потенціал української молоді оцінили в «Кернел». Зокрема, керівник ІТ-проектів агробізнесу холдингу Олександр Хижняк зазначив, що «Кернел» готовий підтримувати інноваційні стартапи в агробізнесі. При цьому він порадив учасникам конкурсу вивчати специфіку діяльності як невеликих господарств, так і великих компаній.

«Взимку 2016 року ми почали реалізацію стратегії #DigitalAgriBusiness. Це інтелектуальна ІТ-система управління агровиробництвом, здатна аналізувати великі масиви інформації (BigData) і безпомилково видавати готові рішення для ефективного планування, реалізації та моніторингу польових робіт й управління змінами. Проект ми плануємо максимально масштабувати, тому дивимося на інноваційні технологічні ідеї і рішення, які з'являються в Україні і можуть стати компонентами в межах нашого масштабного проекту. Конкурс інноваційних проектів AgroChallenge — одна з можливостей побачити, знайти такі ідеї. Приємно відзначити, що серед проектів, які були представлені на конкурсі, були ті, які відповідають нашим запитам і потенційно можуть вирішити актуальні для агробізнесу завдання», — констатував він.

За кадром

Можливо, саме ця причина і «прислужилася» тим, хто не сподобався потенційним інвесторам. Якщо коротко, то це «Електронна ферма для пророщування всіх видів зерна і насіння «Плантатор-Віта» Ольги Кривої. У розробці автор використовує інноваційний спосіб об'ємного зволоження, примусової аерації і збагачення киснем пророщуваних рослин за рахунок рослин-донорів. Такий пристрій має сподобатися фермерам і продавцям насіння, яким важливо перевірити якість насіння, вчасно і в прогнозовані терміни виростити розсаду.

 

Команда Олександра Жученка запропонувала проект «Електронний механізатор». Це програмно-апаратний комплекс для віддаленого і автоматичного управління технікою. Розроблений модуль управління можна встановити на будь-яку техніку, навіть неавтоматизовану.

 

Інвестувати в проект «Інноваційна технологія переробки органічних відходів птахоферм» запропонував його автор Микола Климчук. За його словами, щорічно птахофабрики України виробляють 4,7-5,2 млн т відходів, з них лише 50-60% переробляється на біогаз, решта — складується. Автор презентував журі біопрепарат «Вермістим-Д», який дозволяє за допомогою методу компостування ефективно переробляти відходи птахофабрики за 8-12 днів на органічне добриво «Біопроферм».

Далі буде

Ще в липні головним питанням засновників конкурсу було, де брати проекти. Сьогодні вже набираються стартапи на другий. У цілому надійшло понад 110 заявок — від студентів, фермерів, програмістів і аграрних науково-дослідних інститутів.

 

Ректор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Михайло Згуровський каже, що в другому раунді фокус буде зосереджено на технологічних розробках і ІТ-рішеннях для АПК, енергозберігаючих технологіях, тваринництві та рослинництві, переробці сільгосппродукції, меліорації і садівництві, сільськогосподарському машинобудуванні , моделях сучасного села, виробництві комбікормів та добрив тощо.

«Конкурс стартапів та інноваційних проектів AgroСhallenge створює таку екосистему, яка дозволить з'єднати і науку, і бізнес в єдине, але корисне ціле», — резюмував він.


Лариса Степанушко, AgroPortal.ua