Як вижити в новій ері агровиробництва? ТОП-5 тенденцій

09 липня 2020, 06:36 3484

Зміни клімату, зростання кількості населення планети, пошук ефективних технологій вирощування та збільшення маржинальності — це ті фактори, які сьогодні видозмінюють і рухають агробізнес уперед. Про адаптацію до сучасних реалій, тенденції найближчого майбутнього в сільському господарстві та нові підходи представники провідних українських агрокомпаній розповіли в рамках конференції «Quo vadis, Агро?».

Здоровя людини стає в центрі агрополітики

Питання екології, збереження біорізноманіття змусять сільгоспвиробників змінювати технології та підходи. Це буде дуже дорого і болісно, але якщо ми не почнемо про це думати, то наша продукція через 10 років нікому не буде цікавою.

Алекс Ліссітса, президент УКАБ, генеральний директор ІМК

Чому і аграрна політика, і сільськогосподарське виробництво на сьогодні — це насамперед про здоров’я людей? Тому що цього вимагає суспільство.

Усі фактори, починаючи від забруднення повітря, наявності прісної води та доступу до неї, споживання якісних і безпечних харчових продуктів, використання хімічних добавок, ветпрепаратів тощо, тісно пов’язані зі здоров’ям людини і є невід’ємною частиною самої аграрної політики, а відтак і виробництва.

«Криза Tönnies» у Німеччині є яскравим підтвердженням цього, адже у країні розгорнувся не просто скандал, розгорнулася жива дискусія про те, яким чином змінити саму систему м’ясопереробної галузі, щоб вирощувати, переробляти та споживати продукцію тваринного походження без шкоди для здоров’я людини.

Нашою проблемою є короткозорість політики, ми не можемо прийняти жодну політичну програму, яка проіснувала хоча би 5 років. Наше майбутнє залежатиме від того, наскільки консолідовано буде прийнята загальна концепція розвитку.

В Україні достатньо і землі, і можливостей, щоб реалізовувати продукцію, яка була би затребуваною на міжнародних ринках із великою доданою вартістю. Для цього потрібно розуміти, куди ми рухаємося, і орієнтуватися на європейські та світові стандарти і втілювати їх.

Максимальна цифровізація всіх земельних процесів

Земельна реформа — це національна інфраструктура геопросторових даних, коли ми формуємо Big Data, де зібрані земля, вода, ліси, надра. І кожен українець в режимі реального часу може подивитися, де знаходиться земельна ділянка, що на ній вирощується та скільки за неї сплачується податків.

Роман Лещенко, голова Держгеокадастру України

Земельна реформа має привести нас до зрозумілих правил гри і завершити життя країни в «кривому дзеркалі». Суть земельної реформи зводиться до досить простих речей — наведення елементарного порядку в земельних відносинах.

Ми маємо чітко визначити три базові речі, без яких жодна нормальна країна не може розвиватися: встановити юридичний факт того, що земля є об’єктом купівлі-продажу; максимально цифровізувати всі земельні процеси; детінізувати ринок землі — це коли кожен гектар української землі має оподатковуватись і бути занесеним до Публічної кадастрової карти.

Наше завдання — передати громадам, облікувати, вивести все в цифру і завдяки максимально сучасним ІT-технологіям наповнити реєстр даними. Уже триває робота над створенням Аграрного реєстру. Це буде єдина база з можливістю реєстрації тим, хто хоче працювати офіційно, і ми отримаємо об’єктивні дані щодо кількості одноосібників, землі, пайовиків. Розрубати гордіїв вузол можна лише завдяки публічності та відкритості.

Сільське господарство в Україні вже в локомотиві, ми не поступаємося технологіями, і все, що потрібно зробити — ті технології, які вже є зараз, максимально наситити переробкою, додатковою вартістю на всіх етапах сільськогосподарського виробництва. За таких умов уже через 5 років буде абсолютно автоматизоване виробництво: трактори будуть працювати без механізаторів, дрони оброблятимуть поля фунгіцидами, іригаційні системи працюватимуть виключно за датчиками в залежності від сили вітру та вологості повітря. Вірю, що агро може дати мультиплікатор не сировинний на 25 млрд, а збільшити цей показник у 10 разів, і через аграрний ВВП ми зможемо рефінансувати всі інші галузі. Тобто, через 5 років за рахунок земельної та аграрної реформи ми зможемо бути у фарватері й локомотивом для усього світу.

Стратегія диференціації та розвиток онлайн-продажів

LNZ Group обрала модель повної диференціації бізнесу і надалі буде розвиватися в цьому напрямку. Окрім сільського господарства, компанія має деякі напрацювання в харчових технологіях, ягідний бізнес, eCommerce і продовжуватиме цю експансію. Окрім цього, 80 тис. га, які обробляє зараз компанія, — це не межа.

Юлія Каменєва, директор з маркетингу LNZ Group

Рік тому в нас з’явився онлайн-магазин, і вже зараз ми бачимо разючий приріст продажів через інтернет. Завжди є проблема з точки зору маркетингу достукатися до невеликих клієнтів, оскільки такий контакт коштує значно дорожче порівняно з великим клієнтом. Тому ми щодня працюємо над пошуком і розробкою нових інструментів.

Однак агропромисловий ринок в Україні достатньо консервативний в певній віковій категорії, і є фермери, яким ніколи нічого не замінить контакту тет-а-тет. Водночас підростає молоде покоління фермерів, які вже по-іншому вибудовують комунікації та взаємодію з партнерами.

Тому ми прагнемо розвивати відразу три сегменти роботи з сільгоспвиробниками — повністю онлайн-продажі та консультації, гібридна модель — коли при онлайн-замовленні можливе консультування з виїздом спеціаліста та на 100% спілкування з клієнтом віч-на-віч.

Звісно, частка онлайн-продажів в Україні буде зростати, оскільки в нас країна дуже прогресивна в сфері агро, і відповідно ми все більше і більше переходимо в онлайн-модель.

Майбутнє за інтенсивними і високомаржинальними культурами

Найближчі 10 років плодово-ягідний сектор буде перспективним напрямом в Україні, адже за усіма показниками ці культури вигідніші, ніж зернові. Майбутнє за інтенсивними і високомаржинальними культурами.

Тарас Баштанник, генеральний директор ТОВ «Українська ягода»

Ми почали займатися ягодами 2012 року, і це було бізнесове рішення. На той час було мало виробників, а сьогодні Україна займає вже чільне місце у світових рейтингах з виробництва ягід. Хоча у вирощуванні лохини нам ще далеко до показників Польщі та Іспанії, адже в Україні цю ягоду вирощують приблизно на 3 тис. га, в Польщі — на 15 тис. га, в Іспанії — на 24 тис. га. Враховуючи, що це продукт короткого терміну зберігання, ми конкуруємо насправді тільки з тими країнами, в яких ягідний сезон кліматично збігається з Україною, — Польща, Німеччина, Нідерланди, Бельгія.

Останнім часом українські виробники стали доволі конкурентними на світових ринках, у нас багато ягідних господарств, які не поступаються, а інколи і переважають з точки зору технологій європейських виробників. Також в Україні присутні різноманітні кліматичні зони, відповідно сезон свіжої ягоди дуже розтягнутий, і можна забезпечувати поставки від травня до жовтня.

Тож нам потрібно йти далі в інтенсифікацію виробництва, розвивати ягідництво і переробку — це завжди додана вартість.

В Україні свою нішу знайдуть як фермери, так і агрохолдинги

Якщо правильно вибудувати структуру, то місце в агропромисловому комплексі України знайдеться для всіх: і дрібних фермерів, і середніх сільгосппідприємств, і холдингів. Але при цьому кожен має обрати шлях, яким він іде.

Сергій Кравчук, генеральний директор Gals Agro

Gals Agro сьогодні заходить у багаторічні проєкти, багаторічні насадження, біогаз. Основні напрямки, які сьогодні працюють, — свинарство, індиківництво. Час покаже, як ці галузі розвиватимуться надалі, але диверсифікований холдинг завжди має свободу маневрів, які можна скоригувати під виклики не лише українського, а й світового ринку.

Сьогодні в Україні потрібно вибудувати ринок землі, щоб компанії та фермери могли заходити та інвестувати в багаторічні насадження. В нас найбільший в Європі високоінтенсивний яблучний сад, де CAPEX становить 55 тис. євро/га.


Людмила Лебідь, AgroPortal.ua