До економічного процвітання через кооперацію

19 грудня 2016, 11:30 2441

Кооперація — не минуле, а майбутнє світової економіки. Цей механізм успішно застосовувався в Україні на початку ХХ століття, а наразі ж невиправдано вважається рудиментом та потребує відродження і максимальної підтримки держави. Імплементація моделі кооперації сьогодні дозволила б Україні вирватися з бідності та перейти до інклюзивної економіки, активізувавши підприємницький потенціал всередині країни.

Таку думку висловили парламентарі, експерти та підприємці в рамках парламентського круглого столу «Кооперація та ESOP в Україні — на шляху до інклюзивної економіки», організованого за ініціативи Українського кооперативного альянсу (УКА) та Центру економічної демократії, під егідою Комітету ВРУ з питань промислової політики та підприємництва, інформує прес-служба відповідного парламентського комітету.

«Для України єдиний шанс подолання шаленої прірви сировинної економіки, залежності від міжнародних фінансових інституцій, відсутності національної стратегії розвитку, дефіциту суб’єктності і поваги у світі — це перехід від екстрактивної до інклюзивної економіки, за якої в економічних процесах будуть задіяні широкі верстви населення, що зможуть вільно проявляти свої таланти та підприємницьку ініціативу. Ключовими механізмами для цього є кооперація та програми на кшталт ESOP, які діють в США, Європі і дозволили їм забагатіти. Щоб перейти від «сировинного дрейфу» та «боргової ями» до сміливого розвитку та європейського рівня добробуту, також потрібна власна цілеспрямована промислова інвестиційна політика», — зазначив голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк.

 Джерело фото: Комітет Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва // Facebook

Кооперація — можливо, єдиний інструмент, який може поєднати вимоги капіталізму та соціальної політики. Таку думку висловив експерт з агроаудиту Українського кооперативного альянсу Жан-Жак Ерве, закликавши Україну активніше зайнятися пошуком шляхів співпраці з французькими коопераціями.

У свою чергу, голова підкомітету з питань діяльності небанківських фінансових установ та захисту прав споживачів фінансових послуг Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Віктор Романюк наголосив, що європейська сучасна цивілізаційна модель будується на підприємництві та просвітництві.

«Отже, починати потрібно з того, щоб давати людям стимули, аби в них було природне бажання працювати. В Україні сьогодні катастрофічно мало людей, які готові займатися бізнесом. Так званий клас буржуазії потрібно вирощувати та плекати. Держава має створити максимально сприятливі умови для того, щоб активний прошарок населення був заможним, включався в соціальне життя і ставав основою так званої міцної середньої та малої буржуазії, на чому сьогодні, власне, стоїть Європа. По-іншому не буде», — впевнений він.

«Інклюзивна економіка є одним з пунктів глобальних цілей до 2030 року, які Україна адаптує до своїх умов», — розповів екс-перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Анатолій Максюта.

«Окрім розвитку малого та середнього бізнесу, варто стимулювати залучення працівників до результатів роботи підприємств. Це серйозний резерв України, аби вирішити питання економічного зростання та розвитку промисловості. Інклюзивність економіки дає можливість робити з людини інвестора. Разом із тим, це не буде працювати без чітких правил, тож, важливо розробити комплексне законодавство у цій сфері», — додав він.

Доповідач також наголосив на проблемі практичної відсутності в Україні фінансових механізмів для підприємництва.

«Сьогодні кооперація може значно підсилити децентралізацію. Це абсолютно європейська модель розвитку малого та середнього бізнесу, що зрештою призведе до формування середнього класу в Україні. Власне, це і є покликання кооперації», — переконаний президент Українського кооперативного альянсу Зіновій Свереда.

Джерело фото: Комітет Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва // Facebook 

Що ж стосується американського механізму ESOP, то, за словами голови правління Центру економічної демократії Романа Склярова, це інструмент, який дозволяє найнятим працівникам стати співвласниками бізнесу, не витрачаючи власні кошти. «Така модель спільної власності працівників та інвесторів — це реальний шлях до «м’якої деолігархізації» та інклюзивної економіки. Еліта і народ в такій схемі вже є не противниками, а союзниками, які перебувають «в одному човні» і мають одні цілі — розвиток бізнесу та держави загалом», — каже він.

Як відомо, за рахунок демократичної організації та розширення прав і можливостей працівників-співвласників кооперативна модель ефективна у промисловості, сільському господарстві, сфері послуг, фінансовому та банківському секторах. Йдеться не лише про малі підприємства, але й про такі гіганти, як Mondragon Corporation та John Lewis Partnership  (74 тис. та 89 тис. працівників-співвласників, відповідно).

Відчуваючи вимоги часу, традиційні корпорації також ідуть на впровадження кооперативного досвіду і застосовують програми (на зразок ESOP), які перетворюють найманого працівника на співвласника. Така інклюзивна бізнес-модель employee stock ownership plan активно впроваджується корпораціями Siemens, Lufthansa, Air France, UniCredit, Bayer, Daimler, Ubisoft та багатьма іншими. Це лише підкреслює, що сучасне інноваційне виробництво та хай-тек економіка вимагають інклюзивності та демократичності, які є ключовими рисами кооперації.

Очікується, що розвиток кооперації, разом із демократизацією існуючих компаній через механізм ESOP, зможе допомогти у подоланні соціальної нерівності, зміцненні середнього класу та формуванні менталітету власників у суспільстві.