AGRO Challenge: нові виклики та можливості для аграріїв

Виклики великої війни

Для аграрних компаній, що працюють у прифронтових регіонах, питання безпеки працівників і техніки набуло критичного значення. Зокрема, в ІМК техніку почали оснащувати засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ) та радіоелектронної розвідки (РЕР) для виявлення та пригнічення сигналів російських FPV-дронів, у зоні ураження яких перебуває частина полів.

«Для нас це вже не просто актуальність — це необхідність «на вчора». У регіонах, де ми працюємо, повітряні тривоги є регулярними. Під час тривог військові глушать радіо- та GPS-сигнали, тому в ці моменти ми змушені призупиняти технологічні операції, що потребують точного позиціонування — переважно це сівба й обприскування. У таких умовах наше основне завдання — зберегти досягнутий рівень уже впроваджених технологій точного землеробства», — пояснює головний агроном ІМК Олексій Місюра.

Попри складну ситуацію, компанія продовжує здійснювати диференційовані посіви та внесення добрив на десятках тисяч гектарів.

«Відділи R&D та точного землеробства активно випробовують альтернативні підходи. Серед ключових напрямів — експерименти з ґрунтозберігаючими технологіями (Strip-till, тощо), співпраця з міжнародними партнерами (Syngenta, OneSoil, Bayer та ін.) щодо вдосконалення систем диференційованого внесення та проведення польових досліджень. Також не зупинились планові випробування нових ЗЗР та біопрепаратів, дозволених до використання в ЄС.

Унаслідок війни весь аграрний сектор був змушений відмовитися від агроавіації (літаків та гелікоптерів). Як альтернативу для пізніх внесень ЗЗР на частині площ в ІМК залучають спеціалізовані компанії, які використовують дрони. Водночас ця технологія має свої ризики: під час повітряної тривоги деякі моделі дронів можуть відлетіти в невідомому напрямку, впасти або, в кращому випадку, зависнути у повітрі.

Тестуємо різні моделі та працюємо з різними підрядниками. Також розглядаємо застосування дронів для обробки як окрему філософію ведення догляду за посівами. Маємо дослідні ділянки, де всі внесення ЗЗР здійснюються виключно дронами без використання традиційних обприскувачів. За результатами врожайності восени зможемо зробити висновки щодо ефективності цього підходу. Але 100% перехід на дрони у виробництві — це точно не питання сьогодення, особливо в умовах війни», — підсумовує він.

Варто зазначити, що учасників Дня поля зацікавила і техніка для розмінування. Зокрема, була представлена машина UDM Vormela на дистанційному керуванні.

Робота в умовах посухи

Зберігається тренд на відхід від традиційного обробітку ґрунту на користь глибокого розпушування з одночасним внесенням добрив, зазначає директор компанії BEDNAR в Україні та Молдові Михайло Кришко.

При цьому, за його словами, посилюється увага аграріїв до якісної підготовки посівного ложа. Як наслідок, це підвищує попит на відповідні агрегати.

«Дедалі більше клієнтів звертають увагу на роботу з пожнивними рештками, адже їх нерівномірне розподілення ускладнює подальший обробіток. Компанія пропонує штригельну борону, яка призначена для первинного обробітку пожнивних решток після збирання культури, подрібнювачі та котки-подрібнювачі», — уточнює він.

Михайло Кришко додає, що історичні рекорди компанія має і з продажу передпосівних компакторів, призначених для обробітку ґрунту перед посівом. Спрацював момент заміщення старих культиваторів на більш ефективне обладнання, а також у компанії розвіяли стереотипи, що використовувати компактори можна лише для вузьких робіт.

«Вперше у світі для українського виробника ми поставили анкерні сівалки. Вони мають перевагу в посушливих регіонах. Тренд на техніку, яка ефективно працюватиме в умовах посухи, збережеться», — додає спеціаліст.

Індивідуальний підхід

Компанії-виробники сільськогосподарської техніки готові втілювати і нестандартні рішення. Зокрема, компанія «РОПА Україна», як офіційний дилер відомого світового виробника інновативної сільгосптехніки HORSCH, на замовлення одного з провідних холдингів України поставила 20 сівалок за індивідуальним запитом, які мають змінне міжряддя. Йдеться про можливість 36-рядної HORSCH MAESTRO з міжряддям 45 см переобладнуватися у 24-рядну з міжряддям 70 см.

«Серійного виробництва сівалок із такими можливостями не було. Втім, ми дослухалися до потреб партнера-агровиробника і за пів року змогли це реалізувати. Технічно внести зміни у виробничий процес, який був запланований до весни, було складно, однак ми впоралися», — пояснює начальник відділу продажів техніки «РОПА Україна» Олександр Пустовіт.

За його словами, така сівалка дозволяє висівати п’ять культур: ріпак, сою, кукурудзу, соняшник і цукровий буряк.

«Конструктори розробили спеціальну платформу на основі сівалки HORSCH MAESTRO. Представникам партнера провели навчання на заводі. Окрім цього, провели навчання для інженерів та сервісних спеціалістів на місці, й уже цієї весни сівалки в оптимальні строки відпрацювали на українських полях. Такі сівалки готові в компанії відтепер поставляти за запитом іншим агровиробникам», — резюмує Олександр Пустовіт.

Малі виробники цікавляться переробкою

Керівник двох господарств на Київщині ФГ «Томилівське» та ТОВ «Земля Томилівська» Сергій Вахній впевнений, що невеликі сільгосппідприємства мають поглиблювати переробку і давати якісний продукт споживачу.

«Аграріям потрібно гарні умови кредитування та запускати державні програми, щоб фермери організовували власну переробку сільгосппродукції. В Україні, наприклад, є великі м’ясокомбінати з власними торговими точками, але люди все більше шукають продукції від локальних невеликих виробників. І це добре», — вважає Сергій Вахній.

Його два господарства мають в обробітку понад 2 тис. га землі, утримують 400 ВРХ, з яких 200 дійних корів, 1 тис. свиней, птицю та 100 овець, розводять рибу. Також мають ягідні плантації та сади. Сергій Вахній переконаний, що така велика кількість напрямів  необхідна для прибуткової роботи підприємства. А ще ФГ «Томилівське» та ТОВ «Земля Томилівська» виробляє крупи, надлишок ягід пускають на консервацію, запустили невеликий цех з переробки м’яса, де виготовляють тушонку.

«Коли до мене приходять люди, які хочуть забрати свої паї, я завжди підтримую їх починання і готовий допомогати. Адже невелике господарство забезпечує роботою родину, сплатить податки, дасть якісну продукцію ринку. Потрібно щоб більше малих фермерів з’являлося на селі, але для цього потрібно створити певні умови», — розповідає Сергій Вахній.

Алла Стрижеус. Людмила Лебідь, AgroPortal.ua