Пошкоджена земля: як відновити родючість ґрунту після бомбардувань та пожеж
Free digital: як цифрові платформи допомагають аграріям у битві за врожай
15 серпня 2022, 06:50 5134
Раніше цифрове землеробство та ІТ-продукти були здебільшого прерогативою великих господарств. Однак воєнний стан поставив перед аграріями нові виклики. Вартість ресурсів зросла в рази, а погодні ризики не зникли... І навіть елементарно — не завжди можна виїхати в поле. Тому криза змусила багатьох аграріїв використовувати всі можливості для оптимізації ресурсів та дистанційного моніторингу.
Фахівці відмічають зростання інтересу аграріїв до digital-застосунків. Наприклад, від початку війни один зі світових лідерів у розробці інтелектуальних систем для точного землеробства EartDayliAnalytics у співпраці з AgriLab відкрив вільний доступ до різних цифрових платформ усім українським аграріям.
У результаті сьогодні за допомогою Croptical (платформи для супутникового моніторингу і аналізу погодних даних від EartDayliAnalytics) аграрії опрацьовують уже понад 500 тис. га у різних регіонах країни. Водночас «новинки» впровадили і зовсім невеликі фермерські господарства та навіть ті аграрії, які були впевнені, що вся ця цифровізація — не для них.
Оцінити стан поля
У ТОВ «ОЛТО» на Кіровоградщині почали використовувати платформу для супутникового моніторингу Croptical.
Олександр Кудін, головний агроном ТОВ «ОЛТО»
«Деякі працівники господарства зараз перебувають у лавах ЗСУ, тож рук на все не вистачає. А нам треба було встановити характер та площу зон низької продуктивності на полі з озимим ячменем, адже і на око помітно було, що ячмінь відрізняється, а отже й продуктивність буде різною. У цьому нам допомогла платформа супутникового моніторингу Croptical. Ми отримали супутниковий знімок поля озимого ячменю у фазі колосіння та обміряли площу зон із найменшим та найвищим рівнем вегетації. У цих зонах провели фотофіксацію типових рослин і виявили, що в зоні низької вегетації вони відстають у розвитку за всіма біометричними показниками. Маємо там яскраво виражений дефіцит елементів, зокрема азоту», — розповідає головний агроном Олександр Кудін.
Завдяки тому, що в Croptical є можливість проаналізувати історичні дані поля за останні 10 років, було виявлено, що більшість зон низького рівня вегетації — історично сформовані, обумовлені особливостями поля. Але є й зона низької продуктивності, що не спостерігалась у попередні роки. Відповідно низька продуктивність цієї зони має технологічний характер. У даному випадку — просів.
Визначити причини строкатості
В господарстві «ЛАН-2015» на Чернігівщині за допомогою платформи супутникового моніторингу Croptical проводили оцінку розвитку ріпаку та виявили там декілька великих зон із низьким рівнем вегетації. Аналіз натуральних знімків поля показав, що причина в наявності різних ґрунтових відмін у межах одного поля.
«Ми провели фотофіксацію, яка показала, що в червоних і помаранчевих зонах слабка вегетація обумовлена вирощуванням на піщаному ґрунті, бідному на велику кількість поживних елементів, чим обумовлюється відставання типових рослин у розвитку біомаси, передчасне цвітіння та ураженість хворобами. При розрізі рослини помітили дуплистість стебла, незважаючи на внесення борних мікродобрив та неодноразову обробку засобами захисту», — розповів головний агроном ТОВ «ЛАН-2015».
У підсумку на цьому полі господарство отримало врожайність 1,7 т/га, що на 7 ц/га менше у порівнянні з результатом, отриманим на сусідньому полі. Тож наступного сезону постане питання диференціації ресурсів та підбору іншої культури, більш підходящої для вирощування на цьому полі.
Аналіз погодних даних
Погода завжди була одним із найбільших факторів ризику в сільському господарстві. Від точності прогнозу залежить ефективність дій: коли виходити в поле, коли вносити ЗЗР, чи буде дощ, щоб подіяли азотні добрива, чи краще взагалі на них не витрачатись…
AgriLab разом із Earth Daily Analytics запропонували аграріям безкоштовну платформу для аналізу погодних даних Agriquest, де можна працювати з двома моделями прогнозування погодних умов — як по масиву полів, так і в розрізі конкретного поля. Окрім того, платформа пропонує ще багато корисних інструментів для аналізу погодних даних.
«Часто буває так, що в одному селі йде дощ, а в сусідньому — ні краплини. А ця платформа показує нам точні дані саме на конкретне поле. Також програма допомогла обрати час для азотного підживлення, адже вартість цієї операції зросла в рази, а от ризиків менше не стало. Щоб захід спрацював ефективно, потрібні опади, а інакше не варто навіть витрачати кошти. Тож завдяки Agriquest ми вдало підібрали строк для виконання польової операції», — зазначає Олександр Кудін.
Знайти причину пригнічення рослин
Цифрові інструменти також допомагають знайти причини неврожаю й визначитись із наступними діями. Наприклад, в одному з господарств південного регіону мали багаторічну дискусію щодо причин випадіння рослин на одному з полів. Яку б культуру не сіяли, а в тій зоні завжди врожайність нижча на 7-8 ц/га. Більшість вважала, що причина в рельєфі. Проте виявилось, що все набагато складніше.
«Для вирішення цієї задачі ми скористались сервісом GEOSYS App і переглянули карти вегетації за попередні роки. Дійсно, одна зона на полі з року в рік виділяється нижчим показником NDVI. На перший погляд пояснення здається простим: з карти рельєфу видно, що зона «рухається» у схил і знаходиться наче «на межі». Схоже було на змив. Проте перехідна зона була досить великою, а чітких контурів її негативного впливу не було. Цього року на цьому полі посіяли соняшник. Посів у проблемній зоні зріджений, рослини мають скручене пожовтіле листя та помітно відстають у розвитку. Тому зараз вирішили провести аналіз ґрунту, адже вочевидь це захід має прояснити ситуацію», — розповідає агроном Карина Кулик.
Українізація цифрового землеробства
Війна вплинула не лише на фермерів, але і на тих, хто створює цифрові платформи.
Так, Earth Daily Analytis, один із найбільших розробників рішень з аналізу Big Data (зокрема і для сільського господарства), з перших тижнів війни заявив про вихід із російського ринку та відкриття безкоштовного доступу до всіх своїх програм для українських аграріїв. Більше того, свою оновлену і вдосконалену платформу для супутникового моніторингу і аналізу продуктивності полів Geosys App компанія розробила з українським інтерфейсом. Тож не лише аграрії цифровізуються, але й ринок сучасних технологій — українізується!
P.S. Отримати безкоштовний доступ до цифрових інструментів Earth Daily Analytis можна, заповнивши анкету.
Оксана Карпенчук для AgroPortal.ua
