Експерти зазначають, що найдоцільніший час для проведення таких досліджень — за місяць до сівби. Адже в період зберігання насіння також можливе перезараження або розвиток зовнішніх насіннєвих хвороб. Як розповіла AgroPortal.ua керівник сервісно-аналітичного центру «Інституту здоров’я рослин» Ірина Перехрест, наразі до наукової установи щодня надходять понад 10 зразків насіння із різних куточків України, адже аграрії активно готуються до посівної. За її словами, пікові навантаження саме за цим запитом припадають на період весняної та осінньої посівної. Сільгоспвиробники, зважаючи на високу вартість посівного матеріалу, вже рахують економіку виробництва і не готові втрачати врожайність через низьку якість посівного матеріалу чи зараженість насіння.
Сьогодні в агробіологічній лабораторії «Інституту здоров’я рослин» проводиться понад 10 видів досліджень як за стандартними показниками, так і додатковими: визначення фітотоксичності ґрунту по відношенню до рослин, фітотоксичності протруйників, визначення гербіцидостійкості насіння соняшнику тощо.
Повний перелік досліджень, які проводить «Інститут здоров’я рослин»
Показники |
Терміни |
Визначення чистоти і відходу насіння |
2 дні |
Визначення маси 1000 насінин |
1 день |
Визначення вологи насіння |
1 день |
Визначення схожості та енергії проростання насіння |
10 днів |
Визначення зернової домішки (насіння) |
1 день |
Визначення сміттєвої домішки (насіння) |
1 день |
Визначення заселеності насіння шкідниками |
1 день |
Визначення зерна, пошкодженого клопом-черепашкою |
2 дні |
Визначення домішок насіння інших рослин |
2 дні |
Визначення зараження насіння хворобами у вологій камері |
12 днів |
Визначення стійкості сортів та гібридів с/г культур до гербіцидів |
12 днів |
Визначення фітотоксичності дії хімічних речовин на проростання та ріст вищих рослин |
12 днів |
Визначення вмісту елемента(ів) (одне дослідження ISP-OES) (насіння) |
3 дні |
Розрахунок вмісту елемента (насіння) |
3 дні |
Визначення вмісту залишків пестицидів (МС/МС) |
3 дні |
Визначення діючої речовини пестицидів |
5 днів |
«Якість насіння є однією з основних агрономічних вимог, що забезпечують отримання високих і сталих врожаїв сільськогосподарських культур. Тому дослідження насіннєвого матеріалу дуже важливе — адже шлях до отримання щедрих врожаїв починається зі здорової насінини. Не забувайте, що збудники хвороб знаходяться всередині насінини або ж на її поверхні — залежно від хвороби та періоду зараження. І провівши дослідження, можна достеменно дізнатися, який саме протруйник потрібно використовувати», — пояснює керівник сервісно-технологічного напрямку компанії UKRAVIT Сергій Сальніков.
За його словами, попередня перевірка насіння сільськогосподарських культур на зараженість хворобами має важливе значення, нарівні з визначенням схожості насіння. Підготовка насіннєвого матеріалу до посіву повинна починатися з обов'язкового проведення фітопатологічної експертизи насіння, яка включає мікробіологічний аналіз складу грибних і бактеріальних фітопатогенів. Результати фітоекспертизи будуть достатньою підставою для прийняття рішення про доцільність проведення обробки насіння та підбір протруйника необхідного спектра дії.
Також експерт радить провести фітотоксичну оцінку впливу пестицидів на пророщування та ріст проростків сільськогосподарських культур. Ірина Перехрест пояснює, що під час цього дослідження насіння поміщають до кліматичних камер і фітотронних кімнат, штучно створюють умови для його проростання — температуру, вологість та освітленість, а потім обробляють препаратами, які замовник планує купувати, щоб виявити їх вплив на посівні якості насіннєвого матеріалу.
«Володіючи повною інформацією, аграрій розуміє, який протруйник потрібно купити, чи потрібна передпосівна обробка стартовими мікродобривами, та чи варто сіяти це насіння взагалі. Адже інколи краще замінити насіннєвий матеріал на якісніший, щоб отримати бажаний результат», — пояснює Сергій Сальніков.
До того ж, після проведення досліджень в «Інституті здоров’я рослин» спеціалісти в обов’язковому порядку надають рекомендації, де вказують діючі речовини та їхні норми, що контролюватимуть наявних збудників. А при низьких показниках посівної придатності насіння — ще й рекомендують стартову обробку мікродобривами та стимуляторами росту.
Загалом, у 2019 році в «Інституті здоров’я рослин» було проаналізовано понад 500 зразків насіннєвого матеріалу за різними показниками. За словами Ірини Перехрест, найчастіше аграрії замовляють дослідження насіння на показники визначення енергії проростання, схожості насіння, зараженості насіння хворобами та маси 1000 насінин.
Терміни отримання результатів залежать від насіння культури та виду дослідження, але в середньому це — близько 10 робочих днів.
Цікаво, що сільгоспвиробники останнім часом досліджують насіння не лише зернових культур, а й овочевих, які займають 25% у загальній кількості досліджень. А ще до «Інституту здоров’я рослин» часто звертаються господарі розсадників декоративних рослин, які теж мають потребу в дослідженні саджанців.
Тож оскільки в Україну цього року справжня зима вже, здається, не прийде, саме час до початку посівної дізнатися, наскільки якісне насіння ви будете сіяти під урожай 2020 року.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua