Вибір зроблено: чого чекають аграрії від нової влади

Володимир Мокляк, СФГ «Дослідне», Полтавська область

«Хочеться, щоби наші долі вирішували аграрники, спеціалісти, які мали б велику волю і бажання відстоювати інтереси галузі».

Сподівань дуже багато, бо стара влада за останні роки з нас добряче поглумилася.

По-перше, забрали у нас ПДВ, ми втратили дуже багато. По-друге, сильно збільшили фіксований податок, теж втрати. Третє — придумали ліцензію на зберігання нафтопродуктів. Такого я не бачив у жодній країні світу, а я багато де бував. Розмови і підозри у «лівих» продажах солярки фермерами — безглуздя і дурниця. Зробити ліцензію, дозволи — це пройти 100 кіл пекла.

Ми усвідомлюємо просто, що вигадуються будь-які приводи, аби фермерів обдирати, як липку. Хочеться вірити, що нова влада відмінить подібні недолугі регламентації.

На трасах теж нашу техніку підстерігає контроль із нормами, яких нереально усім дотриматися, — і тут чергові побори.

Далі продовжують приїздити, приміром, пожежники. Вигадують причини для приписів і відверто натякають на хабарі, бо їхні надумані параметри просто неможливо виконати. Спеціально цікавився у закордонних колег нормами у цій сфері, роблю фото і відео. Там насамперед піклуються про те, щоби фермеру було зручно і безпечно працювати, нарощувати прибутки, а не про те, щоби з нього більше «здоїти». Сподіваємось, що у нових зміниться стратегія.

Бо нині маємо корупційну складову всюди, навіть при переоформленні договорів оренди на землі державної власності. Цікавився в багатьох регіонах — картина однакова. На «своїх» поставлених людей, на необхідність давати хабарі скаржаться фермери з усіх областей.

Наше господарство чого тільки не пережило — навіть обшуки, погрози, вимоги відкатів. Майже 2 роки судилися через сфабриковану справу за продаж свого цукру. Виграли, але скільки ж нервів витратили!

Зараз трохи з’явилося оптимізму. Особливо через те, що ось, наприклад, у нас в окрузі, за попередніми результатами, проходить у Раду фермер, людина із нашого аграрного середовища. Хочеться, щоби наші долі вирішували аграрники, спеціалісти, які мали б велику волю і бажання відстоювати інтереси галузі.

У нової влади величезний кредит довіри. Але прийде час, і ми знову спитаємо за конкретними результатами. Не виконають, то так само лишаться за бортом, як і попередники.

Олексій Язиков, ТОВ «Жива нива», Житомирська область

«Який вектор розвитку в АПК візьме нова влада, теж поки незрозуміло. Чекаю головного — порядку і законності».

У нову владу не дуже вірю, але сподіваюся на краще. Поки що конкретних програм я не чув. Який вектор розвитку в АПК візьме нова влада, теж поки незрозуміло.

Чекаю головного — порядку і законності. Не впевнений, що вийде у нових, але при попередній владі було взагалі дуже сумно. Досі напружує відсутність впевненості у тому, що у тебе завтра все не відберуть. У судах часто вирішувалося все за гроші, а не по справедливості. Тому насамперед очікую законності.

Ярослав Мовчун, ягідне господарство «Озеряна», Житомирська область

«Не змін треба від влади очікувати, а самим працювати. Роботи є багато».

Я переважно розраховую на власні сили, не дуже сподіваюся на політиків. Просто люди часто сублімують свої особисті проблеми на владу: самі не викладаються на повну, а вимагають від влади. Ми нещодавно шукали спеціаліста на проект із зарплатою 25 тис. грн, але не знайшли, бо, бачте, вимоги завеликі. Більшість зараз хоче непильної роботи, відпрацювати чітку кількість годин і не напружуватися.

Легше вимагати щось від влади — мовляв, вона обіцяє. Хоча ніхто насправді нічого конкретного і не обіцяє. Люди просто вірять в ідеальну картинку, а не докладають власних зусиль. Не змін треба від влади очікувати, а самим працювати. Роботи є багато.

Щось вдалося за останні роки змінити, то треба це закріпити. Особливо у зв’язку з децентралізацією. У громад з’явилися гроші. У нашому селі громада зробила дороги, провела світло, відремонтувала школу, окультурила парк. Це нормально.

Якщо дуже захотіти, задатися ціллю, можна будь-які документи, дозволи принципово оформити без хабарів. Ми оформляли ділянки і важко, але все зробили без того, щоби щось комусь давати «на лапу». Бюрократія потроху змінюється. Але і тут все залежить не від влади, а від наполегливості та принциповості самих людей.

Сподіваюсь, що кардинально у нас нічого не зміниться, а просто будуть нормальні умови для роботи. Хоча очевидно, що до влади прийшло багато популістів. Нічого особливо від них я й не очікую. У них відповідальності — нуль.

Станіслав Слюсар, ТОВ «Сигма Універсал», Сумська область

«Якихось кардинальних змін у агросфері в нинішньому сезоні годі й очікувати, будемо закінчувати його за старими правилами».

У першу чергу очікуємо визначеності щодо ринку землі. Це дуже чутливе питання. Я, наприклад, ставлюся до нього насторожено. Просто відкрити — справа нехитра, а ось чітко упорядкувати всі взаємостосунки у земельній галузі, плюс врахувати регуляторну функцію держави надзвичайно важливо.

Боюся, що влада у черговий раз просто заглибиться у копіювання досвіду інших держав, який зачасту не дуже застосовуваний саме до наших умов. На такий шлях найменшого спротиву зазвичай стають через брак власного досвіду чи відсутності достатньої освіти. Просто кажуть: «Ось у них класно, давайте ми і собі таке зробимо». Але чужинці ніколи не розкажуть всіх нюансів, як вони дійшли до бажаного результату, хіба що загальну модель накидають. Боюся необґрунтованих рішень і складнощів, до яких ми будемо не готові.

Хотілося би бачити, що ця проблема справді глибоко вивчається, аналізується, проробляється стратегічно. Подібні рішення не можуть прийматися без порад із аграріями-практиками. Причому не тільки із представниками холдингів, крупних підприємств, а із середнім, малим бізнесом, щоби врахувати думку людей, які безпосередньо працюють на місцях, а не сидять в офісах у столиці.

Це головне, що ми чекаємо. Хоча зрозуміло, що зараз якраз тільки почнеться формування нових структур, тому якихось кардинальних змін у агросфері в нинішньому сезоні годі й очікувати, будемо закінчувати його за старими правилами.

Бачимо, що у ЗМІ зараз знову витягли на світ Божий дискусію про державні дотації для агросектору. Ми на це лише гірко посміхаємося, бо бачили, кому ці дотації розподілялися. Коли вони будуть потрапляти хоча би середній ланці, тоді про це можна буде серйозно говорити.

Фермерам, у яких невеликий земельний банк, вкрай складно мобілізувати гроші для закупівлі техніки, організації складів, технічних підрозділів. Хотілося би бачити лобістів, які б відстоювали питання про доступніші кредити. А особливо — їх забезпечення. Адже нам засоби на розвиток потрібні, але ми готові брати їх тільки під урожай або якесь незавершене виробництво. Отакі програми потрібні.

Крім того, дуже болючою є транспортна проблема, зокрема, залізничних перевезень у нас в Сумському регіоні. Навіть якщо є можливість зайнятися прямим експортом через портових трейдерів, ми не можемо замовити вагони. Це величезна проблема!

Ми очікуємо стратегічних програм за найактуальнішими напрямками — оборотні кошти, можливість взяти техніку за мінімальними кредитами чи дотаціями. У кого тваринництво — це однозначно дотування, бо тваринництво реально зникає, ми це постійно спостерігаємо. За останні 2-3 роки бачимо, як воно фактично скоротилося вдвічі у нашій області.

Важко зараз утримувати стадо, але завести з нуля високопродуктивне поголів’я, сформувати більш-менш рентабельне тваринницьке господарство — це взагалі практично нереально. Хто закрив цей напрямок, точно не буде його знову відновлювати. Вкладення мають бути великими, а рентабельність сектору низька. Тому треба максимально підтримувати тих, хто ще зберіг худобу.  

Валерій Петров, виробник органічного вина, Одеська область

«Аграрного лобі у Раді, бачимо, точно не буде».

Політика на нас мало впливає. Надій у мене поки немає ніяких. Особливо не варто нічого очікувати, доки усі не розсядуться на свої місця.

Якщо мріяти, то хочеться такої підтримки, як у Європі для фермерів: виплати на гектар, можливість придбати техніку. Хочеться викупити землю, щоби це було можливим для фермерського господарства.

Але аграрного лобі у Раді, бачимо, точно не буде.

Наш регіон теж голосував за зміну влади. Як було — ми знаємо, як буде — побачимо за конкретними кроками, результатами. Весь сенс — у русі.

Більшість обіцянок зазвичай політики забувають. Хочеться комплексних програм і системних дій.

Наталія Зіновська, співвласниця сімейної молочної ферми, Херсонська область

«Маємо багато претензій до якості освіти у школі, а особливо до медичної системи у сільській місцевості. Побачимо, чи цим опікуватиметься нова влада»

Очікуємо, що якось стимулюватиметься тваринництво. Поки що наша робота і наша продукція оцінюється неадекватно. Ми не відчуваємо, що заводи, переробники принципово переживають за сировину. Через це ми, хто налаштований на високоякісний продукт, потерпаємо, не витримуємо конкуренції.

Сподівалися на підтримку кооперативу, користувалися спільними охолоджувачами. Але законодавчо і така форма виявилася невигідною на сьогодні. Переробники охочіше працюють із ФОПами, аніж з кооперативами. Їм так простіше. Діяльність нашого кооперативу призупинилася. Відчуваємо поки що, що немає стимулів для тих, хто піклується саме про виробництво якісного молока.

Таким тваринникам, як ми, виходить, невигідно вкладати багато коштів у обладнання, лабораторію, корми. Наші колеги просто вирізають худобу. У нашому селі є дві ферми, а планувалося відкриття ще трьох. Та вони передумали, дивлячись на наші проблеми, не ризикують.

Трохи підтримало те, що були дотації на телят, але, відверто кажучи, це несуттєво. Правда, система подачі документів і отримання коштів уже спрощена.

У нас є двоє дітей і ми живемо у селі. Маємо багато претензій до якості освіти у школі, а особливо до медичної системи у сільській місцевості. Побачимо, чи цим опікуватиметься нова влада. Для нас це був би суттєвий маркер її діяльності.

Юрій Качунь, ТОВ «Агропромсад», Тернопільська область

«Людям, які втратили впевненість, потрібне бодай якесь плече для підтримки від держави. Тоді справжніх господарів стане більше».

Я ні від кого нічого не чекаю. За 20 років фермерства досягнув того, чого можна було досягнути. Тільки є біль в душі. І не від того, яким буде парламент, а від того, що люди самі себе недооцінюють і не поважають.

Мене турбують ті, хто є навколо мене. У більшості фактично відібрали землю. Зняття мораторію зараз не вирішить їхніх проблем. Коли голодного запитують, чи хоче він їсти, то він скаже: «Так». От і наші люди розпродадуть свої паї за безцінь, бо не бачать сенсу їх обробляти. Спочатку треба дати, чим на цій землі працювати, і можливість жити з неї. Тоді її ніхто не віддасть.

Насправді все просто: створіть умови, щоби усі бажаючі могли придбати мінімальну техніку, відкрийте заготівельні пункти, щоби без перешкод збувати вирощене. І запрацює весь ланцюжок.

На мене і на таких міцніших, як ми, вже ніяка політика не впливає. Але нас є небагато. Ми не оглядалися на державні чи якісь там ще гроші, коли створювалися. Починали з 30 соток моркви, яку власноруч сіяли і сапали. До господарів, які на мерседесах їздять, у мене велика недовіра як до фермерів. Схоже, їм легше втрачати землю і село, аніж нам.

Нашим аграрникам бракує не просто наполегливості, але й більшої впертості. Нас саме це тримає. Людям, які втратили впевненість, потрібне бодай якесь плече для підтримки від держави. Тоді справжніх господарів стане більше. Дайте їм підтримки хоч трохи, сигнал, що підтримаєте, — і всі будуть працювати.

Ірина Садова, AgroPortal.ua