Український стартап кидає виклик традиційному обприскувачу

Команда, яка працює над проєктом AeroDrone, почала роботу в 2015 році з трьох видів маленьких літаків, які можна назвати літаючими лабораторіями. DR-60 розробили вже в 2017 році. 

Вперше Наглядова рада «Українського фонду стартапів» цього року відібрала 8 кращих для подальшого фінансування. Зокрема, три презентовані проєкти спрямовані на аграрний сектор. За результатам пітчу перше місце в рейтингу зайняв AeroDrone — мультифункціональний безпілотний літак з великим корисним навантаженням та довготривалим польотом для виконання різних галузевих завдань.

«Взагалі в розробці у нас є декілька моделей, від маленьких до великих, і на цьому не плануємо зупинятися. Але зараз ми прийняли рішення стандартизувати нашу технологію на базі DR-60», — розповідає в коментарі для AgroPortal.ua засновник стартапу AeroDrone Юрій Педерій.

Дана модель є багатоцільовою з магічною шісткою: може піднімати до 60 кг з тривалістю польоту 6 годин з автоматичним польотом до 600 км.  

Однією з можливостей дрону є моніторинг фітосанітарного стану поля. Також спеціалістами розроблена програма Mission possible, яка планує польотне завдання для дрону. 

«Наприклад, у вас є 10 полів на великій відстані одне від одного. За допомогою програми можна запланувати маршрут, щоб охопити ті ділянки, які вам цікаві. Потрібно завантажити кордони полів, і програма сформує польотну місію для дрона», — говорить Юрій Педерій.

Камера, якою оснащений дрон, належить компанії Taranis. «Дана компанія має великий досвід в аналізі, тому на основі знімків можна проаналізувати та розпізнати бур'яни на полях для подальшого точкового внесення ЗЗР з допомогою AeroDrone, — додає стартапер. — Ми починали з суцільного обробітку поля, з часом перейшли на багатоточковий, що дозволяє обробляти ті частини поля, які цього потребують». 

Обробіток AeroDrone в 10 разів дешевший від наземного обробітку ґрунту. 

Розробники дрона наводять статистику, що лише 1/10 полів обробляється за допомогою дронів або авіації. Тому головним конкурентом є саме наземна техніка. 

«Представлений дрон, звичайно, дешевший, ніж традиційний обприскувач, але дорожчий за вже відомі китайські моделі. Хоча ми декларуємо, що економимо саме на операційних витратах івиконуємо поставлене завдання в рази швидше», — коментує засновник стартапу AeroDrone. 

Також він додає, що традиційний обприскувач важкий, витрачає тонни води, відповідно —палива. «В середньому обприскувач потребує 1,2 л/га дизелю. AeroDrone виконує ультрамалооб'ємне обприскування. Нам потрібно пів стакана пального, щоб обробити 1 гектар поля», — наводить приклад Юрій Педерій.

Можливості AeroDrone не зупиняються на сільському господарстві, оскільки його можна використовувати в інфраструктурі, картографії, лісовому господарстві, транспорті та інших сферах.

«До сьогодні у нашої компанії фокус був не на Україну, а на країни Північної Америки, куди ми вже поставили два комплекси, хоча зацікавленість серед українських компаній також є, — каже стартапер. — Ми поставили собі завдання налаштувати серійне виробництво дронів, яке буде в Україні, й вийти на 1 комплекс у тиждень. І кошти «Українського фонду стартапів» нам у цьому дуже допоможуть».

Інноватори планують будувати українське виробництво, де працюватимуть також українські спеціалісти. Розробниками як дрону, так і програми Mission possible є вітчизняні спеціалісти, вихідці з НАУ, КПІ, ХАІ. 

«У нас в команді технічні конструктори з традиційної авіації, ті, хто розробляв на ДП «Антонова» великі літаки, в тому числі «Мрію». Ми застосували всі технології, які є у пілотній авіації, — те, що надійне і перевірене роками», — резюмував Юрій Педерій.

Для довідки: в грудні 2019 року «Український фонд стартапів» розпочав прийом заявок на фінансування проєктів. Відтоді 48 експертів розглянули понад 130 заявок.

Seed грант (надається розробникам уже створених продуктів, які потребують розширення та підтримки, та становить 1 млн 250 тис грн) отримають такі стартапи: AeroDrone, GeoDesign.info, GeoDesign.info, FieldBI, Правомен, Framiore. Pre-seed грант (надається розробникам ідей, які ще на стадії створення власного продукту, 625 тис грн) отримують: Pytag, BioBin.

Наталія Помянська, AgroPortal.ua