Український агростартап мобільно і швидко визначить вміст мікотоксинів у зернових культурах

13 червня 2017, 13:00 5682

Із приладом, який розробляє команда молодого вченого Андрія Карп’юка, можна буде виїхати в поле чи на елеватор і вже за 10 хвилин отримати на мобільний телефон показник вмісту шкідливих речовин у зерні, в тому числі особливо небезпечних мікотоксинів.

Нещодавно цей винахід переміг у міжнародному батлі стартапів у Сан-Франциско (США). Спеціально для AgroPortal.ua автор ділиться історією успіху свого проекту.

Андрій показує коробочку, у кілька разів більшу за сірникову, це біосенсор. Головна ж роль відводиться спеціальним смужкам, на яку піпеткою наноситься розчинена у спеціальному розчині зернова витяжка. Діагностична смужка вставляється у прилад і WF-модуль у ньому передає інформацію на ваш мобільний пристрій.

 

Оперативний результат отримуєте відразу, для цього навіть не потрібен Інтернет. Але згодом вся інформація синхронізується із спеціально розробленим веб-сервісом. Завдяки GPS-фіксації кожен результат аналізу відповідно позначається на карті. Можна потім перевірити зразки із різних місць, зібрати статистику, аналізувати, робити для себе висновки та прогнози.

«У світі 25% насіннєвого матеріалу вражається мікотоксинами, втрачається до 1 млрд тонн харчової продукції, — пояснює актуальність теми дослідник. — Недарма в Америці та Канаді витрачається майже $5 млрд на боротьбу з хворобами харчового походження».

Уперше показати свої досягнення у розробці спеціальних смужок для експрес-діагностики сільгосппродукції Андрій Карп’юк вирішив на минулорічному агрохакатоні. Каже, у такий спосіб вирішив рухатися до практичного застосування винаходу: «У нас, на жаль, утворилася величезна прірва між наукою та підприємництвом. Дійшло до того, що підприємцям простіше зробити власну лабораторію, аніж мати справу із замовленнями науковцям. Наше завдання — зв’язати науку і бізнес. Перевірити, чи справді ми потрібні практикам. Зараз якраз такий момент, коли наукові ідеї можна комерціалізувати, вивести з лабораторій безпосередньо до людей».

До Андрія на хакатоні приєдналися однодумці, які допомогли із електронікою, програмним забезпеченням.

 

«Але до розробки робочого прототипу тоді не дійшло, ми не змогли наочно продемонструвати дію винаходу. Тому були лише шостими серед 25-ти команд на агрохакатоні», — визнає Андрій Карп’юк. Зате він отримав команду, з якою продовжив співпрацю.

Крім того, ідею помітили члени журі. У складі трьох найперспективніших команд BIOsens MYCO відібрав під своє крило акселератор IoT Hub під керівництвом Романа Кравченка, який допомагає із приміщенням, технічним забезпеченням для роботи, просуванням та фінансами.

Андрій дуже радить студентам пробувати свої сили на агрохакатонах та брати участь в акселераційних програмах: «Такого практичного досвіду у вишах не дають».

 

BIOsens MYCO отримав можливість протестувати свою гіпотезу у вигляді стартапу. «Настає момент, коли ти маєш зрозуміти, потрібен твій винахід ринку чи ні. Чи готові люди платити за нього гроші, а отже, чи потрібно його розвивати далі або краще просто відкинути», — ділиться досвідом засновник проекту.

Кілька перемог на міжнародних змаганнях переконали розробників біосенсора, що вони йдуть у правильному напрямку.

Зокрема, ці українські стартапери потрапили до групи з 18 щасливчиків, яких з-поміж 300 претендентів було відібрано для участі у спеціалізованій програмі стажувань за програмою Міністерства торгівлі США SABIT.

 

Упродовж місяця група зустрічалася із галузевими компаніями, відвідувала конференції та виставки у різних штатах Америки. «Ми мали по 4 зустрічі щодня. Спілкувалися з представниками венчурних фондів, які готові інвестувати у такі проекти, як наш. А також із консалтинговими компаніями, котрі  консультували, як відкрити справу, попередити ризики, розвиватися далі. Після такого цінного нетворкінгу у мене вже є розуміння, коли, як виходити на американський ринок, як себе позиціонувати. Набули масу корисних контактів», — ділиться Андрій Карп’юк.

Ще восени 2016-го проект BIOsens MYCO взяв перше місце у осінньому фіналі Битви  стартапів на платформі Startup.Network.

 

«Тоді нам запропонували взяти участь у таких же міжнародних змаганнях. Але потрібно було самим оплачувати переліт до Сполучених Штатів. Ми такі витрати поки що не могли собі дозволити», — пояснює економний Андрій Карп’юк.

Та доля зробила винахіднику, здавалося б, просто неймовірний  подарунок. Фінал битви інноваторів у Сан-Франциско просто філігранно збігся з візитом до цього міста учасників програми SABIT! Андрій Карп’юк просто між черговими  зустрічами забіг на захист свого проекту і… переміг! Серед 10-ти проектів з різних країн, які, до речі, стосувалися не лише агросфери.

 

Тепер з гордістю показує дорогу для команди статуетку. Це справжнє міжнародне підтвердження того, що вони рухаються у правильному напрямку, за актуальним розвитком ринку.

На часі — пошуки реального інвестора для завершення наукових досліджень, а згодом і запуск приладу у серійне виробництво. Поки що експериментальні моделі виготовляються на 3D-принтері.

 

Потенційні споживачі розробки BIOsens MYCO — агрокомпанії, котрі закуповують додаткову зернову продукцію в різних місцях для формування великих партій. Мобільний та зручний біосенсор не тільки убезпечить від шкідливих речовин, але й здешевить процес. Зараз аналізи доводиться робити у стаціонарних лабораторіях і довго чекати на їх результати.

Крім того, прилад знадобиться й для аналізу кормів під час годівлі — для профілактики захворювань у тварин.

Стартапери зізнаються, що нині їм потрібні не стільки гроші, скільки гідний партнер-експерт. Тому вже розпочинають пілотний проект з авторитетною аграрною компанією.

 

Із серійним виробництвом приладів, говорить Андрій, проблем взагалі не намічається. Їх можна зрештою робити і в Китаї. Основна монетизація майбутнього бізнесу бачиться у виготовленні та продажі спеціалізованих смужок. «Прилад ми навіть можемо роздавати і безкоштовно своїм клієнтам, — пояснює Карп’юк. — А от смужки — це наш власний інтелектуальний продукт, який користувачі будуть докуповувати залежно від потреб. І їх виробництво нам би дуже хотілося налагодити саме в Україні».


Ірина Садова, AgroPortal.ua