Цукровий чемпіон, або Як варять цукор на Яреськівському цукровому заводі
Сезон цукроваріння тут почався 6 вересня, і щодоби завод переробляє 4300 т цукрових буряків. Директор Яреськівського цукрового заводу Володимир Лаврик прогнозує, що цей сезон буде не гіршим за минулорічний, адже завод уже вийшов на лідерські позиції за показником виходу цукру — на рівні 16%, а також побив власний минулорічний рекорд з використання газу в межах 23-25 м3 на переробку 1 т буряку.
Лідерство завдяки постійному вдосконаленню
Заводу виповнилося 53 роки, але завдяки постійним капіталовкладенням виробництво весь час розвивається, завод постійно реконструюється з метою підвищення ефективності.
Підтвердженням виробництва якісної продукції може слугувати той факт, що цукор Яреськівського заводу використовується для виробництва Coca-Cola в Україні. Щороку підприємство проходить жорсткий аудит: перевіряють не лише виробничі потужності та якісні показники продукції, але й дотримання безпеки та умови праці на відповідність міжнародним стандартам.
«В компанії Coca-Cola дуже високі вимоги до якості цукру — мутність має бути менше 20 одиниць і кольоровість — не більше 35 одиниць ICUMSA. Це четвертий мій сезон на заводі, і за чотири роки, які я працюю, ми збільшили обсяги випуску такого цукру з 70 т до 30000 т. Тоді переробляли 3900 т цукрового буряку за добу, на сьогодні довели продуктивність до 4500 т/добу, але через високу цукристість на рівні 19% зараз переробляємо 4300 т», — зазначає Володимир Лаврик.
На заводі не приховують, що таких показників вдалось досягнути за рахунок обладнання, технологій і проведеного аналізу — як збільшити виробництво і водночас зробити цукор ще якіснішим.
«Щоправда, ми останні роки дещо зменшили капіталовкладення, бо ціни на цукор кілька сезонів поспіль немає. Тим не менш, ми щороку протягом сезону роботи заводу аналізуємо ситуацію і дивимося, куди найоптимальніше спрямувати кошти», — розповідає Володимир Лаврик.
А продумувати і аналізувати виробництво дійсно дуже складно, оскільки воно занадто енергоємне і багатоетапне. Та змін зазнає не лише процес виробництва, але і операційна та управлінська діяльність. Володимир Лаврик ділиться досвідом: вирішили оптимізувати робочі процеси, об’єднавши суміжні функції, і таким чином забезпечили працівникам вищу оплату праці.
«Хочу, щоб люди були зайняті на місці й заробляли гарні гроші, щоб не їхали за кордон. В процесі виробництва на заводі в нас задіяно 545 працівників, а в міжсезоння, в ремонтний період працює 380 людей. Ми стараємося зберегти кістяк працівників на цілорічну роботу. Завжди прагнув мати в колективі однодумців і за чотири роки зумів згрупувати команду, якій довіряю», — розповідає Володимир Лаврик.
Також на Яреськівському цукровому заводі впроваджують lean-підходи, відповідно до яких вдається економити час та кошти за рахунок перегляду процесів і більш чіткої їх організації, змін в оргструктурі, оптимізації використання ресурсів. В «Астарті» систему трансформації ще називають СОВА (Стратегія операційного вдосконалення «Астарти») і впроваджують на всіх підприємствах.
Ефективне управління виробничим підприємством Володимира Лаврика пояснюється дуже просто — він знає всі виробничі процеси і частіше знаходиться на заводі, ніж у своєму кабінеті, й кожен працівник може обговорити робочі нюанси з директором.
До речі, працівники заводу відгукуються про Володимира Павловича як про дуже справедливого керівника, який ніколи не ображає людей, понад усе цінує працьовитість і відповідальність, а найголовніше — завжди дає шанс реалізувати свої амбіції.
«Ти живеш цією професією, і більш нічого в тебе немає, цукровики — це фанати. Є майже чотири місяці сезону, і їх потрібно відпрацювати на повну, знаходитись весь час на виробництві та бути включеними в усі процеси», — підтверджує Володимир Лаврик і запрошує нас на виробництво.
Пункт 1. Сировинне питання
Цукровий завод починає сезон цукроваріння за умови наявності сировини, а цьогоріч з цукровими буряками в Україні справді проблеми — площі під цією культурою зменшилися на 30%, і до того ж дався взнаки неврожай.
Сировину для Яреськівського цукрового заводу вирощували в ТОВ «АФ ім. Довженка» (входить до складу «Астарти») на площі 8115 га, а також на переробку додатково беруть давальницький буряк.
Володимир Лаврик розповідає, що була проведена робота і з відбором гібридів цукрового буряку — наразі сіють гібриди, які мають найкращі показники.
«Звісно, вони дорожчі, але якщо ми хочемо випускати якісніший цукор, то потрібно з цим рахуватися. Також ми зуміли налагодити гарні відносини з фермерами, які нам вирощують цукровий буряк. Цього року вже взяли 40 тис. т буряку зі сторони. Постійно працюємо в цьому напрямку, пропонуємо сільгоспвиробникам сіяти буряк для нашого виробництва, ведемо перемовини. Зараз багато заводів страждають від нестачі сировини, тому ми працюємо над тим, щоб фермери в нашому регіоні збільшували площі під цукровим буряком», — розповідає Володимир Лаврик.
Пункт 2. Логістика
Хоч з 25 жовтня вже розпочалося масове копання цукрового буряку, але, як зазначає технічний директор Яреськівського цукрового заводу Валентин Ковальчук, на заводі відпрацьований чіткий графік постачання сировини. Графік приймання буряку та залишок на бурякопункті залежить від погодних умов і логістичних питань.
«Ми намагаємося підтримувати оптимальні умови, щоб забезпечити на кагатному полі 1-2-денний запас сировини, тоді на виробництво весь час надходить свіжий буряк. З 25 жовтня його почали складувати в кагати на полях. На кагатному полі на території заводу буває максимум 35 тис. тонн. Завод не може зупинятися, адже це безперервне виробництво», — розповідає Валентин Ковальчук.
Пункт 3. Як сировина потрапляє на завод
Привезені на бурякопункт цукрові буряки за допомогою води транспортуються на завод.
За словами Валентина Ковальчука, для цього використовується система зворотного водопостачання. У цій частині виробництва вся відповідальність лежить на операторові мийного відділення, який має забезпечити безперебійне і ритмічне надходження буряків без надмірного перевантаження обладнання. В диспетчерській мийного відділення встановлені монітори, які допомагають контролювати процес транспортування та мийки цукрових буряків і в разі потреби швидко реагувати на відхилення від нормативів.
Пункт 4. Процес дифузії
На Яреськівському заводі встановлено дифузійний апарат номінальною потужністю 3 тис. т на добу. Щоправда, Валентин Ковальчук розповідає, що минулого року були окремі випадки, коли вдавалося досягти показника 4,7 тис. т перероблених буряків за добу.
«В дифузійному апараті з бурякової стружки вилучається дифузійний сік. За допомогою підготовленої гарячої води розривається протоплазма клітини цукрової стружки і отримується цукровий розчин, який називають дифузійним соком. Шнеки дифузійного апарату транспортують стружку догори, а за рахунок того, що апарат знаходиться під нахилом, вода опускається вниз, насичується цукром і перетворюється на дифузійний сік. Висолоджена в процесі дифузії стружка називається жомом. Він у подальшому віджимається, висушується, гранулюється та реалізовується як побічна продукція цукрового виробництва — гранульований жом. Дифузійний сік надходить на станцію дефекосатурації, де очищається за допомогою вапняного молока і сатураційного газу. Далі оброблений сік надходить на станції фільтрації, яких на заводі 4: першої, другої сатурації, контрольної фільтрації та прес-камерні фільтри для фільтрування суспензії. Видалений в процесі фільтрації осад перетворюється на суху речовину — дефекат, який використовується для підлуження кислих ґрунтів і вивозиться на потреби сільгосппідприємств.
В процесі очистки соків на заводі виділяється лише 70% нецукрів, а 30%, які перейшли на станцію дифузії, переходять в продуктове відділення і видаляються з мелясою. Меляса містить 50% цукру, і це один із резервів для отримання максимальної кількості цукру.
Пункт 5. Серце заводу — випарна станція
Найспекотніше місце на заводі в самому його серці — випарній станції. Саме сюди надходить очищений від нецукрів сік.
До речі, тепло для потреб заводу виробляє власна ТЕЦ, де за рахунок спалювання природного газу в парових котлах виробляється пар, який обертає турбогенератор, виробляє власну електроенергію і далі направляється на технологічні потреби заводу.
Після очистки від нецукрів очищений сік надходить на випарну станцію. Вона п’ятиступенева. Пар, який надходить з ТЕЦ з температурою 130°С, кип’ятить сік у першому корпусі випарної станції. В процесі випаровування отримують пар на 5°С нижчого потенціалу і меншого тиску, який кип’ятить наступний корпус, і так до останнього, в якому кипіння відбувається при температурі 90-92°С. П’ять ступенів випаровування забезпечує наростання сухих речовин до 70 одиниць. Решту води, яка залишилась у насиченому цукровому розчині, випаровують у кристалізаційному відділенні. Насичений цукровий розчин після випарної станції називають сиропом.
Пункт 6. Кристалізація
На цукрових заводах України переважають трипродуктові схеми кристалізації.
«Випарений сік після випарної станції — сироп — надходить на станцію першої кристалізації, де з нього отримують утфель, в якому вже лишається лише 7-8% води. Варка утфелю першого продукту триває 2-3 години. Отримані кристали цукру і міжкристальний розчин на станції центрифугування розділяють. Вологий цукор направляють у сушку, а з відтоків, які отримали в процесі центрифугування, уварюють утфель другого продукту. Він у подальшому центрифугується. В процесі центрифугування отримуємо жовтий цукор, який розчиняється та направляється на уварювання утфелю першої кристалізації, а з відділеного міжкристального розчину уварюють утфель третьої кристалізації. Він також центрифугується, а в процесі фугування отримуємо побічний продукт цукрового виробництва — мелясу та жовтий цукор третьої кристалізації, який також розчиняється та повертається на уварювання утфелю першої кристалізації», — деталізує Валентин Ковальчук.
Вологий цукор першої кристалізації направляється в сушильний барабан, де за допомогою повітря висушується до показника 0,02-0,04% вологи, просіюється від грудочок та направляється в бункери або у склад безтарного зберігання цукру.
Вироблений цукор або відразу відвантажується замовнику через пакувальне відділення, або ж складується в силос для зберігання місткістю 50 тис. т, який знаходиться на території заводу. Володимир Лаврик зазначає, що витрати на будівництво і утримання такого комплексу виправдані, адже цукор, незважаючи на термін випуску, завдяки технології зберігання, має таку якість, немов щойно з виробництва.
За словами Володимира Лаврика, за сезон, працюючи з 6 вересня по 20 грудня, на Яреськівському цукровому заводі заплановано переробити 450 тис. т буряку та виробити більше 70 тис. т високоякісного цукру.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua