Осучаснені регламенти та пестициди нового покоління врятують бджіл від отруєнь, а аграріїв — від збитків

Довести, що бджоли дійсно загинули від отруєння засобами захисту рослин, чи від хвороб, неправильного догляду або з інших причин, — процедура дороговартісна. Та й чи всім під силу — про це нам вдалося поспілкуватися з фахівцями ДП «Науковий токсикологічний центр імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України».

Попередити = запобігти

Науковий центр має міжнародні акредитації та понад 50 років займається превентивною токсикологією — вивченням безпечних доз препаратів перед впровадженням їх у широке застосування. Фахівці підтверджують, що останніми роками особливо часто до них почали звертатися з приводу підозри на отруєння бджіл. Проте ситуація не рухається ні в один, ні в інший бік. Причин цьому чимало. Серед них у науковому центрі виділяють наступні:

· відсутність програм моніторингу загибелі бджіл державними установами, які мають сучасне аналітичне обладнання;

· відсутність офіційних методик визначення залишків пестицидів у підморі бджіл, які забезпечують визначення на рівні нижче LD50 для бджіл;

· відсутність офіційних методик визначення показників якості протруєння насіння та офіційних нормативів щодо них;

· практична відсутність контролю за наведеними показниками.

Науковці зазначають, що перевірка та контроль є важливою складовою в комплексному вирішенні питання загибелі бджіл, безпеки для працюючих та біологічної ефективності інсектицидів.

Окрім того, єдиною установою, акредитованою згідно з ДСТУ ISO 17025 на визначення залишків пестицидів у підморі бджіл, залишається Науковий центр Міністерства охорони здоров'я України, який, не маючи державної підтримки, в 2019 р. розробив і впровадив власні методики з використанням сучасного обладнання для підготовки проб, ідентифікації та кількісного визначення залишкових кількостей пестицидів.

Вирішення цієї проблеми стало можливим тільки за наявності висококваліфікованого персоналу. Тож тепер 2 роки поспіль науковий центр не тільки проводить дослідження, видає протоколи випробувань, а й надає тлумачення, роз’яснення до отриманих результатів (згідно з вимогами ДСТУ ISO 17025) і, таким чином, допомагає вирішувати спори між пасічниками та аграріями в судах.

Ціна помилки

Завідувачка лабораторії «Токсикологічного дослідницько-випробувального центру фізико-хімічного аналізу» Алла Гринько зазначає, що у ситуації, яка склалася з мором бджіл, не можна звинувачувати повністю ту чи іншу сторону. І аграрії, і пасічники допускають помилки, за що в результаті розплачуються бджолами та урожаєм.

Бувають випадки, коли фахівцям доводиться проводити роз’яснювальну роботу серед пасічників з приводу того, що гербіциди чи фунгіциди не могли бути причиною смерті комах. Для них токсичними є саме інсектициди. Особливо в інституті звертають увагу на кількість підробок та контрафакту на ринку та порушення протоколів застосування ЗЗР і вбачають однією з найголовніших небезпек для бджіл саме контрафактні ЗЗР невідомого походження та спектру дії. Перелік шляхів отруєння бджіл надзвичайно великий. Основними є безпосереднє потрапляння під час збору нектару/пилку під дію пестицидів, якими обробляються цільові для бджіл рослини — «класичні» нектаро- та пилконоси (ріпак, соняшник, яблуня та ін.) та «некласичні» нектаро- та пилконоси (рослини, що виділяють цукристі речовини за межами квітки, та вітрозапильні рослини, але пилок яких бджоли збирають — наприклад, кукурудза), нецільові квітучі рослини (бур’яни, знесення аерозолю робочих розчинів пестицидів на узбіччя, лісосмуги — волошки, свиріпа, мак, будяки, ваточник); недотримання термінів до безпечного зменшення залишків препаратів на цих рослинах та застосування пестицидів для захисту бджіл від шкідників. 

Стерти в порошок

Аналізуючи результати, отримані в науковому центрі в 2019 р. та в квітні-травні 2020 р., спеціалісти установи називають основні пестициди, від яких гинуть бджоли, переважно внаслідок або недотримання аграріями регламентів застосування цих препаратів, або застосування фальсифікованих препаратів. Це радше експертні дані, адже в Україні не проводяться моніторингові дослідження причин загибелі бджіл. Та й вартість цих досліджень є немалою для пересічного пасічника — 6-7 тис. грн.

В науковому центрі пояснюють, що у ціну досліджень включені витрати на підтримку міжнародної акредитації. Її мають на кілька тисяч методик, а результати досліджень держпідприємства визнаються в усьому світі.

Як саме проводять дослідження бджіл для виявлення причин отруєння — розповідає Алла Гринько: «Отриманий зразок підмору бджіл у спеціальній ємності заморожують за допомогою рідкого азоту, подрібнюють до порошкового стану та зберігають при -20°С».

З підготовленого таким чином зразка беруть відповідні наважки лабораторних проб та проводять екстрагування (вилучення) залишків пестицидів та багатостадійне очищення отриманих екстрактів. Ми встановлюємо (ідентифікуємо та кількісно визначаємо) 164 найменування пестицидів, щоб не пропустити той препарат, який міг бути причиною підмору бджіл. Для цього ідентифікація здійснюється на сучасних приладах — газовому та рідинному хроматографах з мас-селективними детекторами», — говорить вона.

Безпосередньо відбір проб проводить Держпродспоживслужба. Науковий центр отримує уже готовий матеріал для досліджень.

«Згідно із затвердженою інструкцією, для визначення причин отруєння бджіл потрібно відібрати 500 комах. Одна бджола важить у середньому 0,1 г. Тобто це — 50 г. З нашого досвіду, такої кількості замало. З урахуванням того, що спостерігається масове отруєння, то обсяг має бути більшим, щоб перевірити на всі можливі показники», — зауважила вона.

Більше про дослідження, ситуацію з мором бджіл та шляхи її вирішення розповів директор «Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України», професор Микола Проданчук.

Розкажіть, яка головна задача наукового центру? На що спрямована ваша робота?

Микола Проданчук: Наше завдання — це наукове обґрунтування параметрів хімічної, харчової безпеки, для чого найважливішими є дослідження в галузі превентивної токсикології. Тобто, вивчення властивості хімічних речовин до їх упровадження у промисловість, сільське господарство, побут чи медицину. Ми повинні наперед дати інформацію, наскільки безпечний той чи інший препарат, та як із ним правильно поводитися, щоб його застосування не завдало шкоди людству ні зараз, ні в майбутньому.

Насправді це — кропітка робота. Кожну речовину необхідно дослідити в різних дозах і показати, як вона діє на всі органи й системи на субклітинному, молекулярному, генетичному, клітинному, тканинному рівнях. 

Превентивна токсикологія — єдина з наук, яка є настільки інтегральною. Адже доводиться вивчати вплив хімічної речовини на всіх рівнях організації живого, в тому числі, на рівні ноосферному.

Найбільше наших досліджень присвячено вивченню пестицидів. Наприклад, найнебезпечніші з них — форсфор-органічні, ДДТ. Останній сьогодні визнаний одним із основних стійких органічних забруднювачів. Препарат здатний циркулювати у концентраціях, які можуть шкодити людині, протягом 50-100 років. Що вже казати про бджіл.

Якраз щодо бджіл. Які критичні точки ви бачите у ситуації з отруєнням комах пестицидами?

Микола Проданчук: Цьогоріч ми маємо апогей проблем із мором бджіл, адже до всього додалися аномальні природні та кліматичні умови. Цього не очікували ні фермери, ні бджолярі.

Загибель бджіл під час неправильного застосування інсектицидів існує в усьому світі, у тому числі й у Європейському Союзі. Але там дійшли висновку: для того, щоб зберегти потенціал виробництва меду та можливості запилення бджолами, треба зосередитися на питаннях зміни поколінь інсектицидів, які б могли ефективно працювати стосовно цільового об’єкта і водночас бути безпечнішими для бджіл.

В ЄС та інших цивілізованих країнах на заміну препаратам старого покоління приходять ефективні інноваційні препарати.

Як ми знаємо, в Україні діє норма, що не дозволяє завозити для державних випробувань та наукових досліджень ті зразки пестицидів, що не зареєстровані в країні-виробнику. Чи страждає наше навколишнє середовище через таку норму? Тобто доступ нашим аграріям до інноваційних пестицидів закритий.

Микола Проданчук: Потужні міжнародні компанії в розвинених державах уже розробили нові формули, випробували їх і пропонують аграріям. Це правильно. Просто заборонити, не давши нічого на заміну, — це втрата врожайності, а отже економічні та соціальні збитки.

Звісно, впроваджуючи нові хімічні речовини, треба задумуватися про наслідки їх застосування. Тому кожен препарат необхідно детально досліджувати та випробовувати.

Щоб запустити на ринок препарат, із сотень тисяч формул обирається навіть не та, яка найефективніша, а та, яка найбезпечніша. Це дуже велика робота. До впровадження в практику доходить одна із сотень тисяч, а можливо й мільйона молекул, які синтезуються.

Проте сам факт того, що Україні недоступні препарати нового покоління через законодавче блокування, уже відкинув нас на 5 років назад. Зараз європейські країни починають дослідження, випробування, реєстрацію новітніх препаратів, а у нас змушені працювати з тим, що є.

Насправді ніякого лиха для навколишнього середовища (саме на це опираються екологи) такі дослідження не несуть, адже ЗЗР випробовуються навіть не на гектарах — на квадратних метрах. Більше того, країни світу конкурують, щоб у них першими пройшли такі випробовування. Ось тут український агросектор уже лишився за бортом. ЄС у будь-який час може заборонити імпорт продукції, яка оброблялася більш токсичними пестицидами. Зокрема, вже розглядаються питання про заборону хлорпірифосу, бета-цифлутрину. Вони до цього вже йдуть, і тоді Україна отримає блокування експортних ринків, а бізнес — економічні збитки.

Окрім безпосереднього впливу пестицидів, чи може бути причиною отруєнь бджіл недостатній рівень комунікації між пасічниками та аграріями?

Микола Проданчук: На мій погляд, це є навіть основною причиною. Всі проаналізовані випадки масового мору бджіл переважно були пов’язані з недостатньою комунікацією чи відповідальністю учасників процесу.

Насправді у більшості ситуацій зрозуміло, хто винен, і чому це сталося. Навіть відомі основні препарати, які використовували, а потім знаходили в бджолах через порушення технологій їх внесення.

Тому потрібно дотримуватися рекомендацій і до внесення препарату, і до ізоляції бджіл. Однак, як показала цьогорічна весна, необхідно також вдосконалювати правила та нормативну базу щодо протруювачів насіння з огляду на певні ризики для тих же бджіл.

Які можуть бути шляхи вирішення проблеми, що склалася?

Микола Проданчук: Один із них — вдосконалити правила використання засобів захисту рослин та дотримуватися законодавства. Контрабанда, фальсифікація, нелегальний продаж — про це навіть не потрібно згадувати. Це апріорі незаконно.

Другий шлях — той, яким пішов ЄС: надати аграріям замість застарілих препаратів засоби захисту нових поколінь.

Алла Стрижеус, Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua