Досвідом і працею. Надихає кінцевий результат — коли наше насіння проростає на полі

08 серпня 2020, 06:41 3913

Начальник флексографічного друку мультифункціонального заводу LNZ Group Ірина Романенко на підприємстві працює з самого початку його заснування — з 2014 року. Коли розпочалося будівництво заводу, розуміла, що буде цікавий проєкт, але не уявляла, що таке завод із насінництва кукурудзи. Ірині відразу запропонували посаду начальника відділу друку, оскільки вона мала вищу освіту та комп’ютерні знання

До цього працювала на Шполянському заводі запчастин і деякий час була на заробітках за кордоном.

На заводі все розпочинається з відділу, який я очолюю: ми наносимо інформацію на мішки, які потім передаються на ті відділи, де проводитиметься протруювання або ж фасування. Ми працюємо під дистрибуцію. Ніколи не було виробництва із запасами на «авось, продамо».

Перший рік роботи був найважчим, лише налаштовували всі процеси. Тому керівництво всі помилки нам пробачило, і оцінило роботу без оцінок, як у першому класі.

Для мене LNZ Group — це майбутнє. Я бачу амбіції керівників та їхню активність, і я впевнена, що завод з кожним роком набиратиме обертів.

На заводі з переробки цікаво бачити результат: коли працює все обладнання, люди, як мурашки, бігають, а потім на авто виїжджають пелети з мішками. Надихає саме кінцевий результат —коли наше насіння проростає у когось на полі.

Найбільше в роботі мені подобається демократія, рівність і відкритість. У нас немає керівника, який лише всіма командує. Думка кожного є важливою.

Коли я прийшла на посаду, то розуміла, що буде легко сформувати колектив, адже всі прийшли одночасно. Зараз у мене 3 зміни по 2 людини. Всі жінки. А знаєте, чому? Бо чоловікам не підходить монотонна робота. Колектив змінився за 6 років, але є такі, хто із самого початку. Я виконую більш ключові роботи. Спектр обов’язків у кожного великий, адже ми контролюємо весь процес аж до кінцевого продукту.

У нас багато людей набирається в серпні, коли починається сезон. Саме тоді можна розширити штат, адже за два місяці ми бачимо потенціал людини, чи хоче вона працювати надалі. Зараз працюють начальники змін, які починали з сезонних працівників.

Нас часто возять на інші заводи — як вітчизняні, так і зарубіжні. Наприклад, начальники зміни дивилися, як відбувається виробництво в Іспанії. Це додає ентузіазму в роботі. Відвідуємо виставки, знайомимось із новим обладнанням та його функціоналом. Співпрацюємо з контрагентами, які нам показують свій досвід, технологію. Це мотивує на подальший розвиток і вдосконалення заводу.

На роботі доводиться проводити час по-різному. Все залежить від сезону. Інколи 8 годин, а інколи й 15.

Як і більшість дітей, на літо я їздила до бабусі в село. Сказати, що мені аграрний світ дуже подобався, то ні. Мене більше цікавили інновації. Але на сьогодні агро — це найбільш розвинена в технологічному плані сфера.

Я навчалася в Київському політехнічному інституті на спеціальності «Менеджмент і маркетинг». Документи подавала туди, де на одне місце не 5 студентів, а 17. Ніколи не шукаю легких шляхів.

Однозначно отримані технічні знання, які стосуються комп’ютерів, на посаді, яку я зараз обіймаю, знадобилися. В університеті у нас не було таких фраз: «Візьміть листочок, запишіть». Ми працювали виключно на комп’ютерах.

У студентстві довше 2 місяців я не працювала, оскільки для мене навчання було в пріоритеті.

Мене надихають жінки. Наприклад, Дженніфер Лопес. Вона і співає, і танцює, а також гарна мама та дружина. Всі свої ролі вона виконує на високому рівні.

Енергію черпаю на відпочинку. Причому не активному, ось сноуборд — це не моє (посміхається). Мені подобається читати та дивитися фільми про життя та побут інших людей.

Якби не теперішня робота, можливо, я би обрала щось у напрямку цифрових технологій. Поки знань великих немає в цій сфері, але більше практики, і неодмінно все вийде.

Я б нічого не хотіла кардинально змінювати у своєму житті. Можливо, більше часу виділила б на спілкування із родиною.

Всі ази аграрного напрямку можна отримати в університеті. Вони незмінні. А от досвід — його потрібно набути. Більше дивитися на те, що робиться в світі. У нас 10 років не було гібридизації, ніхто не знав, як зібрати не 5 т/га, а 11. Зараз все змінилося, тому треба дивитися на прогресуючі технології в світі. І пам’ятати, що Україна завжди буде аграрною країною.