Насіння для високоякісних кормів
За даними FNPSMS, Україна зараз є лідером із виробництва насіння силосної кукурудзи серед країн, що не є членами ЄС. Більшість із вирощеного на 24 тис. га насіння використовується на внутрішньому українському ринку.
В Паризькому офісі FNPSMS розповідають, що 2014 року імпорт насіння в Україну постійно збільшувався, але через економічну ситуацію аграріям стало накладно купувати закордонний посівний матеріал, і саме цей фактор стимулював крупні міжнародні насіннєві компанії розвивати насінництво всередині України.
Найбільше високоякісного насіння кукурудзи продовжує виробляти Франція на 62 тис. га. Це половина усіх насіннєвих площ у ЄС. Ще 24-25 тис. га мають Угорщина та Румунія.
Чому Франція краща
«Франція традиційно лідирує на насіннєвому ринку завдяки тому, що має унікальні ґрунтові, кліматичні умови для культивування різноманітних сортів та гібридів — зараз їх є у виробництві 2100», — пояснює директор FNPSMS Валері Броше.
Стабільна урожайність досягається завдяки іригації, різноманіттю виробничих регіонів та багаторічному досвіду і знанням підприємців. У країні налагоджена жорстка система сертифікації, відстежування якості на всіх без виключення виробничих процесах.
Вдається вирощувати стабільно по 3-3,5 т насіння кращої силосної кукурудзи з гектара.
Французам вистачає 40% власного насіння, решту 60% вони експортують.
Законодавство дуже сприяє насінницькій галузі: Франція підтримала міжнародну конвенцію з охорони нових сортів рослин, тож тут суворо контролюється дотримання авторського права, що є суттєвим стимулом.
Систему якості виробництва насіння, зокрема, контролюють представники FNPSMS. Займаються також науковими розробками. Але головне — поєднують дії фермерів-гібридизаторів та насіннєвих компаній. З федерацією співпрацюють понад 4 тис. французьких фермерів та 25 профспілок, 26 селекційних підприємств і 31 завод.
Насіннєва кукурудза дає до 1000 євро/га
За словами Валері Броше, фермери-партнери федерації мають у середньому по 25-30 га посівних площ. І це дуже зручно для гнучкого виробництва великої кількості різноманітних сортів.
Фермер з долини ріки Луари Домінік Патрі в регіоні Сен-Матюрен підтверджує: його родина ще з 50-х років минулого століття займається насіннєвою кукурудзою. Перейняв досвід від діда і тата.
Насіння силосної кукурудзи, яке за контрактом вирощує для компанії Limagrain і здає на місцевий насіннєвий завод, дає господарю по 900-1000 євро з гектара. Визнає, що проста кукурудза не дозволила б родині виживати тільки завдяки фермерству: «Більше роботи, турбот, але й заробітки теж більші. За тонну звичайної кукурудзи отримаєш 175 євро, а за насіння — 1200 євро».
Загалом у фермера є 100 га в обробітку. Каже, добрі гроші дає також насіння цибулі, на ньому прибуток з гектара найбільший, але багато не виростиш. Сівозміну компонує і завдяки кормовим травам. Кукурудзу як монокультуру не практикує.
Деякою технікою для обробітку і збирання культур фермери намагаються обмінюватися в рамках місцевого кооперативу. Але якщо мають кілька культур, все-таки прагнуть купувати і власні агрегати. Так, Домінік, зокрема, купив техніку для своїх насіннєвих посівів.
Собі у поміч фермер в сезон бере 10 робітників для ділянок гібридизації. Молодь охоче іде працювати і на цибулі.
«Важко говорити про типові заробітки, — розмірковує фермер. — В одному і тому ж регіоні у нас різні фермери заробляють по-різному: у когось виходить, у когось — ні. Кожен по-різному розпоряджається заробленим. Я, наприклад, беру в місяць на власні потреби десь 2 тис. євро, решту залишаю на розвиток, на нові придбання. Дехто нічого не залишає».
Об’єднання проти ризиків і заради вигідних пропозицій
Долина Луари є однією із захищених зон, де державою стимулюється саме виробництво насіння. Це чи не єдина дотація, яку фермери мають саме від Франції, а не від ЄС (там усе рахується за кількістю га). Щоби отримати спеціальний статус, регіональні фермери оформляють спільне звернення. Як правило, така ініціатива підтримується.
Домінік Патрі разом із сусідом-фермером Олівьє Лємарьє бідкаються щодо тривалих посух нинішнього сезону.
Довелося часто застосовувати зрошення. Системи іригації у господарів працюють, але треба узгоджувати підключення води із місцевою владою, адже вода використовується і на інші потреби. А ріка помітно обміліла. Є місяці, коли воду можна брати виключно за графіком, кілька годин на день і в обмежених обсягах.
Фермери дуже переживають, як позначаться важкі погодні умови на якості їхнього насіння. Нещодавно 11 сусідів вскладчину придбали комплекс для попередньої підготовки початків перед відправленням на завод. Охоче показують обладнання.
Кожне господарство ставить на сортування власну бригаду з 4-5 осіб, які очищають початки і формують партію: у кого гарний урожай — вибраковують гіршу продукцію, у кого поганий — сортують до однорідності. Це допоможе отримати кращу ціну на заводі. Знають: 15-20% ціни залежить від якості, діють спеціальні премії.
Сортують швидко. Термін між збиранням і доставкою кукурудзи на завод не має перевищувати 24 години.
Навіть за стабільних контрактів із переробниками, коливання у попиті на свою кукурудзу фермери відчувають на 10-30%. Прибутковість теж коливається.
Якраз зараз починають уточнювати площі, які варто планувати під насіння на наступний сезон. Щороку заново обговорюють умови співробітництва.
Хоча переконані: міжнародним насіннєвим компаніям невигідно часто змінювати постачальників. Тому що вирощування насіннєвої кукурудзи вимагає глибших знань, випробуваного досвіду і впевненості у партнерах. Отож перспективи у фермерів залишаються.
Зараз у долині Луари вирощується 11% усього насіння силосної кукурудзи Франції. І стабільність таких обсягів, звісно, порушувати ніхто не хоче.
Ірина Садова, AgroPortal.ua