Пандемія COVID-19 порушила всі діючі та заплановані процеси, але найбільше в цій ситуації постраждав малий та середній бізнес, який сьогодні вимушений працювати в жорстоких обмеженнях — втрачаючи ринки, споживачів і прибутки.

AgroPortal.ua дізнавався, як у нинішніх умовах функціонуватимуть програми підтримки та грантові проєкти для невеликих виробників, які працюють у сільському господарстві.

Радник Офісу розвитку МСП з питань доступу до фінансування Гліб Денисюк зазначає, що для багатьох підприємців пандемія коронавірусу та карантин стали шоком. Фактично сьогодні підприємці знаходяться на рівні стартапів, і багатьом доведеться починати все з нуля. Варіантами залучення підприємцями додаткових коштів на фінансування бізнесу, на думку експерта, в нинішній ситуації може стати державна підтримка 5:7:9, а також варто розглядати грантову підтримку від міжнародних донорів та організацій.

«Зі спілкування з донорами ми розуміємо, що вони дуже добре працюють в онлайн-режимі. Тобто підприємцям потрібно лише перейти за посиланням на програму донора, які зібрані на сайті sme.gov.ua, оцінити власні критерії та визначитись, яка донорська програма підходить під їхній вид бізнесу. Вважаю, що зараз, під час карантину, випав дуже влучний час для написання грантової заявки», зазначає Гліб Денисюк.

Негативний вплив обмежень

Як розповів менеджер Українського проєкту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP) Дмитро Ніколаєв, усі програми та сервіси UHBDP, які діяли минулого року, незважаючи на пандемію коронавірусу, залишаються дієвими і цьогоріч.

«Ми продовжуємо проводити навчальні заходи, хоча зараз робимо це в форматі онлайн (наприклад, вебінари), супроводжуємо грантові проєкти, також продовжує свою роботу програма знижок «Е-ваучер». Звичайно, деякі програми, як-от робота із ЗВО, студентами, агроінтернатура, зараз знаходяться на паузі через введення карантину та неможливість впроваджувати їх у форматі онлайн. Але одразу після закінчення карантину все відновиться. Ми поступово змінюємо підходи до своєї роботи з клієнтами через онлайн-виховання, комунікацію у Skype, телефоном, за допомогою інших месенджерів», розповідає Дмитро Ніколаєв.

Менеджер Українського проєкту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP) Дмитро Ніколаєв
Менеджер Українського проєкту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP) Дмитро Ніколаєв

За його словами, обмеження, що діють на території України, безпосередньо впливають на малий та середній бізнес. І, на жаль, наслідки можуть бути достатньо серйозними для більшості підприємств. Тому, на думку Дмитра Ніколаєва, допомога міжнародних проєктів у цей період часу є дуже важливою.

«Ми не можемо зменшувати свою активність або фінансування деяких програм підтримки, а навпаки, повинні тільки збільшувати підтримку бізнесу. Ми чудово розуміємо, що вже відбувається і буде відбуватись найближчим часом. Саме тому підтримка нашого проєкту залишається у запланованих межах, і жодних скорочень програм підтримки та фінансування не передбачається. Якщо необхідно буде приділити увагу якомусь новому напряму або новій ідеї, що може допомогти бізнесу, то, звичайно, ми це будемо втілювати в життя», зауважує Дмитро Ніколаєв.

Загалом менеджер Українського проєкту бізнес-розвитку плодоовочівництва впевнений, що пандемія може мати суттєві економічні наслідки банкрутство, закриття бізнесів, скорочення зайнятості, зменшення доходів, а відповідно, і попиту, скорочення витрат, інвестицій.

Дмитро Ніколаєв зазначає, що відчувається реакція бізнесу, який скорочує витрати: «Ми також спостерігаємо, що на бізнес наших клієнтів негативно впливають деякі обмеження, наприклад, закриття ринків та пересування. Для здійснення елементарних технологічних операцій у полі, саду, теплиці (внесення добрив, обприскування, збір врожаю) треба задіяти робітників. Але на даний момент не існує жодних роз’яснень щодо роботи в полі, санітарних умов виконання робіт і дотримання вимог щодо соціальної дистанції. Все це може призвести до втрати частини врожаю. Від роботи багатьох малих та середніх підприємств залежить продовольча безпека, і випустити це питання з уваги недалекоглядно».

Активності в онлайні

Робота Канадсько-українського проекту CUTIS в Україні має декілька напрямків, зокрема, освітній напрямок (організація різноманітних заходів та співпраця з регіональними торгово-промисловими палатами), співпраця з органами влади та громадськими організаціями, бізнес-напрямок (співпраця з обраними компаніями задля просування їхньої продукції на ринок Канади).

Представник проекту CUTIS Тетяна Рясна зазначає, що поширення COVID-19 не могло не вплинути на роботу проєкту насамперед, заплановані освітні заходи переведені в онлайн.

«Що стосується співпраці з обраними компаніями, то постійна робота з українськими та канадськими експертами щодо адаптації їхньої продукції до умов канадського ринку продовжується онлайн (як це було і до COVID-19). Запланована участь у виставках у Канаді переноситься через зміну дати їх проведення. Наразі розглядається можливість проведення додаткових онлайн-активностей», зазначає Тетяна Рясна.  

Швейцарсько-українська програма «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (Quality FOOD Trade Program), що фінансується Швейцарською конфедерацією та впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві ізSAFOSO AG (Швейцарія), теж працює без змін.

За словами керівника програми Ігоря Кравченка, пандемія COVID-19 однозначно матиме вплив на учасників даної програми, але які наслідки будуть ніхто не береться прогнозувати.

Життя після програм підтримки

Власниця сімейної пекарні «Будьмо здорові» (печиво Smakuli) Руслана Римарська про вихід на ринок Канади почала думати ще в 2017 році, коли вперше дізналася про програму підтримки U CAN Export проєкту CUTIS. Саме тоді вона подала заявку. До числа фіналістів не потрапила, але мала можливість долучитися до освітнього компоненту програми і відвідати тренінги канадських експертів.

На початку 2018 року Руслана Римарська відвідала виставку Gluten Free Expo у канадському Ванкувері. «Це найбільший профільний захід для виробників gluten-free продуктів харчування у Північній Америці, що задає світові тренди. Для мене як виробника важливо було зрозуміти, куди рухається галузь, на чому фокусуються лідери ринку. Я впевнилась, що обраний компанією шлях розвитку є правильним», зазначає Руслана Римарська.

Власниця сімейної пекарні «Будьмо здорові» Руслана Римарська
Власниця сімейної пекарні «Будьмо здорові» Руслана Римарська

Після цього пекарня «Будьмо здорові» була відібрана проєктом для участі у виставці SIAL у канадському Торонто, і CUTIS сплатив вартість участі українського бізнесу у заході. В рамках поїздки відбулася низка B2B зустрічей із канадськими баєрами та ознайомчий тур місцевими супермаркетами.

Наразі сімейна пекарня в процесі отримання американської FDA (Food and Drug Authority) реєстрації та затвердження етикетки для цього ринку. Ведуться перемовини щодо постачання печива Smakuli до американської торгової мережі, пробні зразки вже відправились до США.

За словами Руслани Римарської, наступним кроком після виходу на американський ринок стане Канада. В компанії зазначають, що навіть враховуючи непросту логістику, українська продукція в США та Канаді більш ніж конкурентна за ціною. На існуючих потужностях пекарня може відправляти на експорт до трьох контейнерів на місяць і потенційно розглядає можливість розширення виробництва.

Співзасновниця сімейного підприємства Тетяна Сус, що займається вирощуванням та переробкою овочів і фруктів
Співзасновниця сімейного підприємства Тетяна Сус, що займається вирощуванням та переробкою овочів і фруктів

Тетяна Сус із Запорізької області одна з тих, хто минулого року отримав малий грант від Українського проєкту бізнес-розвитку плодоовочівництва. Їхнє родинне підприємство вирощує та переробляє овочі та фрукти. В асортименті понад 40 видів маринованих, квашених овочів, салатів. Грантові кошти використали на закупівлю лінії для шинкування капусти.

«Завдяки новому обладнанню ми утримали свої позиції на ринку плодоовочевої переробки. Через зменшення кількості ручної праці та, відповідно, зниження собівартості продукції, змогли знизити ціну на товар, незважаючи на витрати на електроенергію, і поставляти продукцію на оптові склади за тією ж ціною, що і великі виробники. Так, продаємо за більш низькою ціною, але вийшли на нові ринки збуту та не втратили жодної гривні», розповідає Тетяна Сус.

За її словами, продуктивність праці збільшилась у 4 рази. Відчувши полегшення і побачивши результат, на підприємстві вирішили автоматизувати більше процесів. Для цього взяли безпроцентну позичку через Український державний фонд підтримки фермерських господарств і придбали для цеху ще машину для нарізки моркви потужністю 300 кг/год, вимішувач для салатів та холодильне обладнання. У планах будівництво цеху з ферментації, вже впроваджуємо систему НАССР.

Тетяна Сус зазначає, що завдяки механізації виробництва отримали якість продукції, зменшили трудові зусилля, знизили собівартість та стали більш конкурентоспроможними.

ТОП-5 програм для підтримки сільського господарства та сільського розвитку

Агентство США з міжнародного розвитку (USAID)

Загальна вартість — $20,6 млн.

Проєкти, які можуть претендувати на дофінансування: підтримка МСП, створення СОКів, управління земельними ресурсами в ОТГ.

Заявники: ОТГ, МСП в аграрній сфері.

Дедлайн: до 03.07.2020 р.

Дізнатися детальніше


Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України»

Загальна вартість: сума кожної грантової угоди становитиме орієнтовно 1 250 000 грн.

Проєкти, які можуть претендувати на дофінансування: для впровадження діяльності, спрямованої на допомогу у плануванні, організації торгових місій, відвідуванні та участі груп підприємств у виставках.

Заявники: суб’єкти малого і середнього підприємництва/діючий бізнес, організації підтримки бізнесу.

Дедлайн: до 30.09.2020 р.

Дізнатися детальніше 


SOCODEVI, Уряд Канади

Загальна вартість — 27,7 млн канадських доларів.

Проєкти, які можуть претендувати на дофінансування: створення та посилення існуючих кооперативів із розвитку молочного тваринництва (технічна підтримка та консультації).

Заявники: малі та середні молочні виробники, СОКи.

Дедлайн: до 2021 р.

Дізнатися детальніше


Український проект бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP) фінансується Міністерством міжнародних справ Канади, співфінансується та реалізується Менонітською Асоціацією Економічного Розвитку (MEDA).

Загальна вартість — 19 325 100 канадських доларів.

Проєкти, які можуть претендувати на дофінансування: розвиток ринку, розвиток трудових ресурсів, доступ до фінансових ринків, використання інноваційного фонду.

Заявники: МСП в аграрній сфері, виробники плодоовочевої продукції та маркетингового ланцюга.

Дедлайн: до 31.03.2021 р.

Дізнатися детальніше


Словацьке агентство з міжнародного співробітництва та розвитку у співпраці з Посольством Словацької Республіки в Києві

Загальна вартість — 40 тис. євро. Максимальна сума безповоротної фінансової допомоги становить 10 тис. євро за проєкт.

Проєкти, які можуть претендувати на дофінансування: послуги, розвиток бізнес-середовища.

Заявники: суб’єкти малого і середнього підприємництва/діючий бізнес, організації підтримки бізнесу (членські бізнес-асоціації, громадські організації, благодійні фонди тощо).

Дедлайн: до 15.10.2020 р.

Дізнатися детальніше 


Людмила Лебідь, Agroportal.ua

Мультимедіа