Україні для вступу до ЄС потрібно пройти непростий шлях і прийняти одну з обов’язкових умов — адаптувати передовий європейський досвід «озеленення» підприємств.

Аграрний сектор України одним із перших почав визнавати необхідність мінімізації впливу на довкілля та раціонального використання природних ресурсів. Саме тому вже багато років як малі, так і великі підприємства намагаються дотримуватися Цілей сталого розвитку ООН*.

Держава «за» сталість

У лютому 2020 року відбувся запуск індустріальної платформи на базі Європейської Бізнес Асоціації Комітету промислової екології та сталого розвитку. Даний комітет покликаний стати майданчиком для співпраці й комунікації бізнес-спільноти та представників влади, де будуть напрацьовуватись рішення для гармонійного розвитку промисловості та сталого розвитку.

Комітет має намір сфокусуватися на вдосконаленні українського законодавства, щоб стимулювати екологічну модернізацію підприємств та поліпшити стан навколишнього природного середовища.

«В Україні відсутня стратегія сталого розвитку, усі реакції є хаотичними. Саме тому в Комітеті з питань економічного розвитку створено робочу групу «Україна 2030», завдання якої розробити законопроєкт, який закладе основи сталого розвитку України до 2030 року. 3 червня відбудуться парламентські слухання з цього питання», зазначає перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Сергій Тарута.

До ініціативи долучилися також аграрні компанії — МХП, «Кернел» та ТОВ «НОВА АГРО Україна».

Бізнес: на старт, увага, руш!

Бізнес це головна складова економіки, саме тому у системі ООН створено окремий напрямок «Глобальний договір», який залучає бізнес до досягнення глобальних цілей.  

«Бізнес вже дозрів до того, аби конкурувати не лише цінами на свої товари, але й іншими категоріями, в тому числі меншим впливом на екологію, говорить народний депутат України Людмила Буймістер. Нам потрібна інноваційна стратегія, саме тому завдання держави не регулювати, а стимулювати, тобто створити умови для інвестування, в тому числі й в екологічний аспект бізнесу».

Голова правління Мережі Глобального договору ООН (ГД ООН) в Україні Тетяна Сахарук розповідає, що ВВП агропромислової галузі щороку становить не менше 10%, і це одна з найголовніших галузей української економіки.

«Наразі в усій галузі настав етап великих змін і трансформацій, які стосуються і законодавчої бази, і способу ведення бізнесу загалом. Агробізнес усвідомлює, що для того, щоб успішно функціонувати на українському і міжнародному ринку, вже недостатньо просто виробляти товар і продавати. Потрібно вести свій бізнес стало, етично та прозоро, відповідно до міжнародних принципів і стандартів. Дороговказом у цьому є Глобальний договір ООН, який направляє бізнеси до Цілей сталого розвитку і принципів ГД ООН. Цілі об’єднують зусилля усіх стейкхолдерів для забезпечення більш гармонійного життя для своїх громадян та збереження планети, говорить Сахарук.

Голова правління Мережі Глобального договору ООН (ГД ООН) в Україні Тетяна Сахарук
Голова правління Мережі Глобального договору ООН (ГД ООН) в Україні Тетяна Сахарук

Агросектор має велику кількість підрядників та партнерів, тому сталий розвиток компанії неможливий без побудови партнерських відносин зокрема. Через свій приклад провідні агрокомпанії можуть спонукати своїх постачальників та споживачів втілювати принципи відповідального бізнесу в їхню діяльність, тим самим будувати сталий ланцюжок постачальників».

Одні на весь сектор

Наразі серед аграрних компаній підписантом ГД ООН є лише агропромхолдинг «Астарта-Київ».

«Ми щиро віримо, що агросектор готовий до трансформацій відповідно до Цілей сталого розвитку, і незабаром підписантів із цієї сфери буде більше», сподівається голова правління Мережі ГД ООН в Україні.

В компанії «Астарта-Київ» вважають, що деякі компанії просто не готові до відданості принципам прозорості та відповідальності у повсякденній роботі.

«Можливо, інші аграрні компанії дивляться в стратегічному плані свого розвитку менш довгостроково. А можливо, компанії не бачать у приєднанні до Глобального договору ООН та сприянні досягненням Цілей сталого розвитку своєї прямої вигоди, роздумує начальник відділу корпоративного партнерства та комунікацій «Астарта-Київ» Лілія Марачканець. Ми приєдналася до Глобального договору ООН, оскільки впевнені, що подолати глобальні виклики та змінити світ на краще можливо, але ефективніше це робити в партнерстві з однодумцями».  

«Астарта-Київ», починаючи з 2008 року, продовжує підтримувати принципи Глобального договору ООН у сферах прав людини, трудових відносин, захисту довкілля та протидії корупції.  

Начальник відділу корпоративного партнерства та комунікацій «Астарта-Київ» Лілія Марачканець
Начальник відділу корпоративного партнерства та комунікацій «Астарта-Київ» Лілія Марачканець

«Ми з радістю ділимося досвідом та переймаємо його самі. Для нас Глобальний договір ООН це модель, що допомагає впроваджувати кращі міжнародні практики в управлінні та контролі якості продукції, інвестувати в розвиток людей, інновації та сталий розвиток громад, бути надійним партнером і постачальником», додає Лілія Марачканець

Вектор на соціальну політику

Незважаючи на те, що лише одна компанія є підписантом ГД ООН, більшість агрохолдингів дотримуються Цілей сталого розвитку в рамках своєї корпоративної соціальної відповідальності.

На початку 2020 року компанія «Кернел» стала лідером першого рейтингу корпоративної стійкості українського бізнесу Sustainable Ukraine. За результатами оцінки експертної комісії компанії присвоєно рівень «АА» «Дуже високий рейтинг корпоративної стійкості». 

СЕО компанії Євген Осипов стверджує, що протягом минулого маркетингового року їм вдалося досягти рекордно низьких обсягів споживання енергії на тонну переробленого насіння соняшнику, а також найнижчих за весь період діяльності показників витрат енергії на тонну вирощеного врожаю. При цьому були скорочені прямі викиди парникових газів і введена в експлуатацію перша когенераційна теплоелектростанція.

«На розвиток інвестиційних проєктів з відновлюваної енергетики було витрачено $150 млн. На розвиток 905 українських сіл і реалізацію соціальних проєктів у регіонах присутності компанія спрямувала понад 57 млн грн. Крім того, агропідприємства «Кернел» сплатили 1,33 млрд грн податків, з них 943 млн грн до місцевих бюджетів», констатує Осипов.

СЕО компанії «Кернел» Євген Осипов
СЕО компанії «Кернел» Євген Осипов

Серед найближчих планів компанії зміцнення політики сталого розвитку, продовження впровадження інвестиційних проєктів з енергоефективності на виробничих активах компанії, а також сприяння розвитку територіальних громад у регіонах присутності.  

«У 2019/2020 маркетинговому році ми плануємо приєднатися до Глобального договору ООН найбільшої у світі ініціативи корпоративного сталого розвитку. З цією метою ми оголосили про наміри нашої компанії дотримуватися 10-ти універсальних принципів прав людини, захисту праці, навколишнього середовища та протидії корупції. Участь в ініціативі дозволить нам обмінюватися найкращими практиками та об’єднати зусилля з компаніями в усьому світі», додає СЕО «Кернел».

Соціальна відповідальність є однією з цінностей і компанії Cygnet.

«Ініціативи Cygnet виходять далеко за межі прозорого ведення бізнесу та сумлінної сплати податків. Ми активно долучаємось до розв’язання нагальних проблем регіонів. Інвестуємо в підтримку сільської інфраструктури, медичних та освітніх закладів, сприяємо розвитку спорту та духовності. Хоч наша компанія не є підписантом ініціативи Глобального договору ООН, ми поділяємо принципи концепції та робимо свій внесок у досягнення Цілей сталого розвитку. Своїм прикладом ми намагаємось продемонструвати, що прозора діяльність, партнерство та соціальна відповідальність є запорукою розвитку національного бізнесу та країни в цілому», зазначає CEO Cygnet Agrocompany Ігор Шилюк.

CEO Cygnet Agrocompany Ігор Шилюк
CEO Cygnet Agrocompany Ігор Шилюк

Варто зауважити, що в 2019 році Cygnet Agrocompany сплатила 110,9 млн грн орендної плати за землю та 142,2 млн грн — на податки, на заробітну плату спрямовано 154,4 млн грн, а на соціальні проєкти витрачено 4,5 млн грн.

Трудові права та права людини, відповідальне постачання, боротьба з хабарництвом та корупцією, а також якість та безпека продукції це ключові питання для ПАТ «Карлсберг Україна».

«Ми звертаємо увагу на екологічний слід нашої діяльності, і нам не байдуже те, що ми залишаємо після себе. Тому ми концентруємося на сталому розвитку та його принципах. Програма Together Towards ZERO відображає наше бачення кращого майбутнього в період серйозних випробувань, таких як зміна клімату, дефіцит водних ресурсів і загроза стану здоров'я населення. У програмі викладені наші прагнення та цілі до 2022 та 2030 рр., а саме: нуль вуглецевого сліду, втрат води, безвідповідального споживання, нещасних випадків», говорить старший менеджер з роботи з органами державної влади ПАТ «Карлсберг Україна» Юлія Стельмах.

Додана вартість

Створення агробізнесом доданої вартості за рахунок принципів сталого розвитку є реальністю. Але лише тоді, коли компанії будуть комплексно підходити до побудови своїх бізнес-процесів, і якщо вони полягатимуть у: раціональному використанні природних ресурсів, збереженні здорового навколишнього середовища, контролі управління небезпечними речовинами, викидами та відходами на кожному етапі виробництва, а також використанні інноваційних і безпечних технологій енергоефективності та енергозбереження.

Наприклад, екологічні інвестиційні бізнес-проєкти «Астарта-Київ». На унікальному біоенергетичному комплексі, який працює у м. Глобине Полтавської області з 2014 року, із відходів цукрового виробництва генерується біогаз, який використовується в тому ж виробничому циклі. Виробництво заміщає до 50% потреб Глобинського цукрового заводу в природному газі у період переробки буряку. Після закінчення сезону цукроваріння біогаз використовується для забезпечення технологічних потреб ще одного підприємства компанії в м. Глобине заводу з переробки сої.

«Застосування біотехнологій дає змогу збільшити використання поновлюваної енергії у виробничому циклі та є реальною альтернативою імпортованому газу. Крім того, цей проєкт значно покращує екологічну ситуацію, адже знижує техногенне навантаження на навколишнє середовище і в цілому має позитивний економічний і соціальний вплив для регіону», розповідає начальник відділу корпоративного партнерства та комунікацій «Астарта-Київ» Лілія Марачканець.

За її словами, додана вартість компанії «Астарта-Київ» полягає також у співпраці з партнерами, коли йде обмін досвідом, експертизою, технологіями. «Ми авансуємо придбання насіння, добрив, допомагаючи вирощувати урожай фермерам, і отримуємо економічну вигоду, бо вони здають вирощене на наші переробні підприємства», додає вона.

Сталий розвиток українського села

Основна мета всеукраїнського проєкту аграрного онлайн-видання AgroPortal.ua «Неймовірні села України» це сталий розвиток сільських територій.   

На думку керівника проєкту AgroPortal.ua Алли Стрижеус, основа сталого розвитку це розвиток територій.  

«Бізнес, який працює на селі, має піклуватися про свою громаду, і це не повинна бути разова допомога: сьогодні нові вікна в школу, а завтра двері у сільську раду. Це має бути комплексна програма сталого розвитку, де бізнес визначає проблемні питання громади, оскільки проблеми громади це проблеми і бізнесу, адже в селі живуть люди, котрі на нього працюють. І те, наскільки сьогодні бізнес допоможе розвиватися селу, забезпечить наявність працівників для нього завтра», зазначає вона.

Голова правління Мережі Глобального договору ООН в Україні Тетяна Сахарук наголошує, що коли бізнес допомагає громаді знаходити рішення та залучати інвестиції, то він розвивається разом із громадою.

«В одних громадах є надходження до бюджету в десятки мільйонів гривень, і керівництво не в змозі дати раду коштам та спрямувати їх на розвиток громади. Інші мають набагато менше, проте розумно підходять до вирішення потреб села, роблячи його привабливим для проживання. Проте є проблема, що стосується всієї України, відтік людського капіталу. Відсутність мінімальної інфраструктури, що підштовхує молодь виїжджати із села, відсутність або низька якість роботи закладів дошкільної, шкільної та позашкільної освіти, що спонукає людей шукати кращого рівня освіти своїм дітям. У всіх цих питаннях може допомагати бізнес, який працює в громаді. Вирішення зазначених проблем або спільні пошуки рішень, коли бізнес не стоїть осторонь, а допомагає громаді знаходити рішення, дає змогу такому бізнесу розвиватися разом із громадою», — розповідає Тетяна Сахарук.

За її словами, важливо працювати над тим, щоб утримати людей у селах і приваблювати нових. Для цього потрібно працювати над забезпеченням комфортної інфраструктури, гідної оплати праці та комфортного життя у селі. Це відповідає Цілям сталого розвитку: №11 — Сталий розвиток міст та спільнот, №8 — Гідна праця та економічне зростання, №4 — Якісна освіта.


*Цілі сталого розвитку ООН — це 17 глобальних пунктів, які людство має виконати до 2030 року. Вони передбачають гармонізацію трьох основних елементів — економічного зростання, соціальної інтеграції та охорони навколишнього середовища.


Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

Мультимедіа