Фермерський мільярд: чи вірять в нього люди землі?

Як саме ділитимуть мільярд, до кінця незрозуміло. Наприкінці року заступник міністра аграрної політики та продовольства з питань фермерства Віктор Шеремета повідомив, що «тривають фахові консультації щодо механізмів… узагальнені пропозиції будуть винесені на обговорення громадськості».

Переважно гроші йтимуть через Держфонд підтримки фермерів. Фермери можуть подавати свої заявки до спеціально створених обласних та державних комісій і, можливо, за конкурсом отримають кошти. У пріоритеті — тваринництво, садівництво та інші нішеві галузі.

AgroPortal.ua запитав у знайомих (і досить активних) фермерів із різних регіонів України, чи вони вже знають щось про систему розподілу фермерських коштів, якщо так, то на що спрямують гроші, якщо держава дотримає свого слова і виділить допомогу фермерам, і чи покращився діалог із чиновниками, відколи з’явився профільний замміністра з фермерським досвідом.

Щоправда, на останнє запитання наші співрозмовники відповідали неохоче, мовляв, і часу мало пройшло з моменту призначення, та й що фермеру треба — гарна погода та стабільність.

Вірю тільки у поворотні кошти

Микола Пилипець, власник сімейної ферми (Жовківський район Львівської області) 

Має 40 корів та 40 га землі

Поки що нічого не чув про реальні кошти для фермерів у нашому регіоні. У нас є і місцевий кооператив, але й до нього ще інформація не дійшла.

Я впевнений, що на безповоротні кошти у нас все одно знайдуться «куми-свати-брати», на жаль, такий менталітет. Тому гроші треба давати тільки на поворотній основі, але під дуже маленький відсоток, скажімо, 2-5% річних. У нас на Львівщині цю систему вже випробувано впродовж останніх двох років. ОДА дає кредити підприємцям, є транші до 100 тис. грн. і до 500 тис. грн.

Під проект треба подавати бізнес-план. Я вважаю, справжній господар має вміти формулювати ідею, складати бізнес-план і захищати його, якщо хоче бути успішним. Мене особисто навчили цього грантові програми підтримки фермерства. Найцінніше в них навіть не власне кошти, а професійний супровід, підтримка фахівців — фінансистів, ветеринарів, інших вузьких спеціалістів, дорадників.

Гроші взяв би під техніку, міндобрива, насіння. І я можу обґрунтувати, переконати, що вони підуть на розвиток, будуть ефективно використовуватись, а не просто «проїдяться».

До речі, з коштів, які повертаються, можна створити постійний фонд, щоби вони далі працювали.

Переконаний, що треба виділяти кошти виключно офіційним, зареєстрованим підприємцям. Наше господарство є юридичною особою. Це правильно, коли видно реальні об’єми виробництва, сплачені податки. Я за прозорість, «біле» цивілізоване підприємництво. Так для всіх безпечніше. Звісно, якщо хочемо мати таку ж державу.

Але поки що на допомогу від уряду я не розраховую. Недарма кажуть: на Бога надійся, а сам не зівай.

Розподіляти на рівні села, ОТГ

Олексій Язиков, ТОВ «Жива нива» (Андрушівський район Житомирської області)

Рослинництво, органічне виробництво

На 200% впевнений, що дотаційні кошти розкрадуть і вони не дійдуть до фермерів. Поки що нічого не чув у нас в регіоні про якісь зміни, надходження.

А якщо мріяти про позитив, то суми треба розподіляти на рівні сіл, ОТГ. Тільки там точно знають, хто є хто і кому кошти більш потрібні, хто скористається ними до діла і при цьому не втрапить ніхто випадковий. У жодному разі не можна віддавати розгляд в область чи навіть у район.

Заявки варто подавати на конкурсній основі, чітко формулювати ідею, під що потрібні кошти. Думаю, головне — використати ці кошти для впровадження нових технологій, ноу-хау. І конкретно вказати, на скільки це впровадження збільшить обсяг виробництва, на який відсоток. Потім результат перевірити.

Я, наприклад,  орієнтуюся на збільшення обсягу вирощених культур органічним способом на сертифікованих землях.

Використав би на переробку

Олексій Дон, фермер-інноватор (Теплицький район Вінницької області)

Органічне виробництво

Ні на що від чиновників не розраховую. Колись давно, ще за Кучми, отримав часткову компенсацію на одну одиницю техніки, а на другу вже не вистачило терпіння чекати у черзі. Тепер техніку самі робимо, маємо умільців. Ще й іншим колегам продаємо.

Якби щось-таки виділили, то скористався б для того, щоб придбати обладнання для переробного цеху, який відкриваємо у селі. Зокрема, монтуємо фасувальну лінію на нашу органічну продукцію. Розвиваємо переробку, щоби створити більше робочих місць для місцевих людей.

До речі, тільки-но запустили новий сайт, бо хочемо підкреслити, що вирощуємо саме органічну продукцію.

Дуже бракує техніки

Сергій та Наталія Зіновські, фермери (Голопристанський район Херсонської області)  

Нова сімейна молочна ферма на 20 корів

Про допомогу поки що ми чули тільки загальну інформацію. Село активно обговорює необхідність обов’язкового офіційного оформлення підприємницької діяльності. Думаю, іншого шляху немає. Переважна більшість розуміє, що це треба зробити.

Нам у господарстві найбільше зараз потрібна техніка. Днями найняли трактор у сусіда, а він зламався — ціла проблема. Треба ж регулярно підвозити корми, вивозити відходи.

Своє обладнання для ферми, лабораторію, холодильники придбали завдяки кооперативу «Могучий», який нас підтримує. А інакше не отримали б якісного молока, гарної ціни і не змогли б конкурувати. Зараз головне — збільшити стадо, налагодити стабільне виробництво. І, звісно, будемо шукати інвестиції. Ми не для того відкрилися, щоби стояти на місці, — будемо розвиватися.

Створюємо туристичний об’єкт — Музей вулика

Віталій та Марина Мостові, пасічники (Полтавський район Полтавської області)

Гостьова пасіка «Золота сота»

Досі ми брали кредити у різних банках для створення цікавого місця сімейного відпочинку. Трохи сумно, бо багато йде на компенсацію великих відсотків — натомість можна було б більше вкладати в нашу пасіку, інфраструктуру навколо будиночка. Вже маємо апібудинок, де можна спати на бджолах, склали піч на подвір’ї, відкрили баню. 

Зараз докупили ще трохи землі поряд і організовуємо новий туристичний об’єкт — інтерактивний Музей вулика. Там дітям буде цікаво у формі гри знайомитися із бджолами, виробництвом меду. Організуємо майстер-класи. З весни вже запускаємо відвідування туристами.

Якби під цю туристичну точку нам вдалося взяти  якусь дотацію, то, скажімо, зробили б її не у вигляді бесідки під навісом (бо тільки на це вистачило коштів), а як стаціонарну споруду.

Обласна влада обіцяла внести наш комплекс сімейного відпочинку  в офіційні туристичні маршрути нашого регіону. На таку оргпідтримку будемо сподіватися.

Механізми для ферми

Юрій Наумчук, ФГ «Ірина», голова Асоціації фермерів району (Кремінський район Луганської області)

Тваринництво

Нічого конкретного про можливе фінансування за урядовими програмами поки що не чув. Днями нам запропонували зустрітися хіба що організатори грантових проектів. Їх ми вже вдало випробували.

Якби ж була можливість, то взяв би гроші на техніку для роботи на фермі, особливо потрібні прес-підбирач і трактор, бо зараз маю тільки старі механізми. Точно прорахував, як кожне придбання позначається на ефективності стада. Треба реконструкцію ферми продовжувати. Від кращих умов корови відразу віддячують продуктивністю, вже перевірено. Моя мета — далі збільшувати поголів’я.

Сняться нові корівки…

Віктор Корнійчук, ФГ «Корсойл-Агро» (Луцький район Волинської області)

Рослинництво, має свиней, переробний міні-завод

Раніше ніколи нічого не брав у держави. Ніхто й не пропонував.

Але якби була можливість, вклав би гроші у нове племінне стадо. Тримаю готовими приміщення. Колись, на жаль, довелося позбутися худоби. А тепер і лягаю, і встаю з думкою про моїх 400 корівок…

Усе продумав, вивчив досконально. Придивився до потрібної породи у Чехії. Знаю, що треба вкладати кошти у спеціалістів, в обладнання, в корми. Деталями зі мною ділиться дуже досвідчений друг з Хмельниччини. Усе розрахував, щоби тримати не звіринець, а справді результативний високопродуктивний бізнес.

Зараз економіку підтримую рослинництвом, особливо кукурудза на Поліссі радує. Тримаю свиней (їм, до речі, теж реконструкція хлівів не завадить), маю переробний міні-завод.

Кожен напрямок веду як окремий самодостатній  бізнес, не змішую, щоби не було спокуси перетягувати ковдру.

Підтримую думку про те, що фермерство має бути суворо офіційним, прозорим підприємництвом. Тим більш, що у нас в країні війна, тому не треба партизанщину розводити.

Сподіваюся на кооператив

Юрій Семенюк, фермер, асоційований член ПНАКу (Полонський район Хмельницької області)

Рослинництво, тваринництво

Я чув про можливі дотації фермерам, але зовсім незрозуміло, за яким механізмом розподілятиметься допомога. Досі маю підтримку тільки від свого кооперативу. Знаю, що й інші мої колеги, наприклад,  отримали через ПНАК доїльні апарати десь учетверо дешевше за середню вартість. Логічно було б і надалі так пробувати розвиватися. Мені, до прикладу, зараз потрібні насіння еліти, супереліти, бажано вітчизняне, районоване, пшениця і гарні кормові трави.

Ірина Садова, AgroPortal.ua