Чверть погоджених грантів — агропереробка. Хто отримує державні гроші

16 січня 2023, 06:40 1560

Надання грантів стало найбільшою державною програмою підтримки розвитку переробних підприємств. За статистикою, кожна п’ята подана заявка стає результативною, при цьому чверть погоджених грантів видано на агропереробку.

У Міністерстві економіки України, яке курує дану програму, зазначають, що в ідеалі кожне підприємство, яке вирішило спробувати свої сили і звернулося за грантом, врешті-решт має його отримати. Адже для держави новостворені підприємства — це інвестиція в платника податків, оскільки ключова вимога гранту — певна кількість нових робочих місць. І грантові кошти повертаються державі податками.

propData.content.image
Денис Кудін, перший заступник міністра економіки України

Коли ми оцінювали стан економіки вже в період війни, побачили, що найбільш стабільно почувалися невеликі підприємства, оскільки вони більш гнучкі. Тому потрібно розвивати невеликий бізнес, який вироблятиме продукт із високою доданою вартістю. Чим глибша переробка від первинної сировини, тим більше доходу отримує компанія і держава в цілому.

Денис Кудін у межах підведення підсумків «Як аграрії отримували гранти в 2022 році» зазначив, що рішення щодо надання грантів приймає «Ощадбанк». Більше шансів мають підприємства із власною сировинною базою, які подаються на організацію переробки, або ж проєкти, які в перспективі можуть виробляти продукцію на експорт.

«У листопаді отримали 6 заявок на створення цехів із виробництва пелет. Зрозуміло, що нинішня ситуація з енергетикою додає цим проєктам актуальності. Також запам’яталася компанія з Луцька, яка отримала грант на переробку і консервування фруктів та овочів. Розмір гранту — 7,2 млн грн. Заявником було агропідприємство, яке до цього вирощувало овочі, тобто має сировинну базу і за грантові кошти планує відкрити переробний цех. Тобто компанія матиме логічне розширення бізнес-діяльності», — розповідає Денис Кудін.

Він також відмітив цікавий проєкт із виробництва крем-супів із Тернопільщини, який отримав 5 млн грн грантових коштів. Саме такі проєкти будуть успішними, адже їхня продукція в перспективі може стати експортною позицією. Цей фактор дуже важливий, враховуючи, що для України повністю відкритий ринок ЄС.

«Маємо низку проєктів із виробництва борошна. Відзначу проєкт на Київщині, де до вже існуючого місця для зберігання зерна додали невелику лінію з переробки його на борошно. Частка гранту — 8 млн грн», — продовжує Денис Кудін.

В Мінекономіки зазначають, що багато учасників, які подавалися на гранти, робили типові помилки через нерозуміння положень. Тому вже в процесі документи доопрацьовувалися та усувалися двозначності, щоб уникнути однакових системних помилок. І вже в останніх хвилях заявок відмови відбувалися лише через недопрацьований бізнес-план або помилки в розрахунках. 

Найпоширеніші помилки, які допускають підприємці, подаючи заявку на грант:

  1. Розмір власного внеску. Коли ми говоримо, що максимальний розмір гранту — 8 млн грн, то це означає, що він має складати 70% від вартості проєкту. Подавачі помилково рахують, що їхній власний внесок — 30% від 8 млн грн. Кожна друга відмова ґрунтується на цій помилці.
  2. Нецільове використання грантових коштів. Держава фінансує капітальні інвестиції. Грант не може бути використаним на будівництво приміщення чи ремонт у ньому, придбання авто.
  3. Грант не покриває на 100% валютні контракти. В Україні виробляється не все обладнання для первинної агропереробки, але частину все-таки можна купити вітчизняного виробництва. Тому дозволяється не більше 50% грантових коштів спрямувати на закупівлю імпортного обладнання.

За словами Дениса Кудіна, через проблеми з надходженням коштів у 2022 р. була затримка з наданням грантів, і повністю закрити зобов’язання відомство змогло лише у грудні. В Мінекономіки розраховують, що у 2023 р. таких ситуацій уже не буде, адже в державному бюджеті передбачено окрему статтю на гранти в розмірі 1,370 млрд грн.


Людмила Лебідь, AgroPortal.ua