ФІНАЛ. Неймовірні села України 2018: Новомиколаївка

16 липня 2018, 00:00 10534

З усієї округи до Новомиколаївки постійно приїздять люди набирати воду із численних джерел. Її можна довго зберігати — не псується і не дає осаду. Досліджено, що живильна волога проходить через поклади вапняків і має лікувальні властивості, особливо для кишково-шлункового тракту. Кожне джерело має власне ім’я.

Лише 12 км від райцентру Шевченкове на Харківщині — і потрапляємо в абсолютно унікальну місцину, де шалено пахне ягодами, степовими травами на давніх байраках, хлюпотить риба у каскаді ставків, а дорогою елементарно зустріти косулю, лося, лисицю чи кумедного рудого байбака, який виструнчився біля лісопосадки і свистить.

Ще 2 км селом — і можна дістатися біологічного заказника «Новомиколаївський», створеного на 50 га землі 1995 року для охорони цінних вимираючих рослин, птахів та тварин лісостепової зони.

З місцевим головою сільради Валерієм Бурлакою та сільськими активістами Володимиром Жаданом, Галиною Гожою та Ольгою Ткаченко роздивляємося галявини дикої ковили, звіробою, шавлії. Розповідають: сюди часто приїздять велосипедами, розкладають свої намети ті, хто прагне усамітнення і насолоди природою. Є багато любителів збирати шипшину, глід, липовий цвіт.

«А ще зараз формуються групи студентів та науковців природничих факультетів Харківського національного університету імені Каразіна, для яких тут неміряне поле досліджень», — гордиться потенціалом рідного села директор Новомиколаївської школи Володимир Жадан.

Є робота для істориків та археологів, бо навколо понад 20 давніх курганів — свідків першопоселень на цій території. Також твердять, що саме тут відбувалися битви давньоруського князя Ігоря.

Наукові експедиції, пізнавальний туризм — це лише один із напрямків, які планують розвивати ентузіасти.

Крім того, налаштувалися приймати на відпочинок та тренувальні збори спортсменів. Для Новомиколаївки це цілком логічно. Адже в усій країні вже багато років відома своїми стабільно високими досягненнями дівоча футбольна команда «Фортуна», що перемагає у різновікових групах.

«З 2006-го року ми об’їздили майже всю країну, виступали, тренувалися, відпочивали — настав час приймати колег-спортсменів і у себе», — ділиться планами Володимир Жадан.

У школі є просторий утеплений спортивний зал з новим покриттям, комфортними роздягальнями, душовими. Тут грають і у волейбол, баскетбол, бадминтон, теніс. Молодших ближче до вечора змінюють старші спортсмени, зал працює допізна.

Завдяки проектам і грантам, які вміло освоює Новомиколаївка, холодне приміщення вправно утеплили. Тільки на заміну пошкодженої грибком підлоги пішло 300 тис. грн спільного проекту, що складався із грошей обласного і місцевого бюджетів. Більшість ремонтних та будівельних робіт громада села здійснює самотужки.

Спортивний комплекс місцевої школи відтепер доповнюватиме і новий майданчик із штучним покриттям. AgroPortal.ua саме спостерігав, як на вже утрамбовану основу з надійним дренажем готувалися вкладати зелене покриття. Виготовлена у Харкові металева огорожа теж ось-ось буде встановлена.  

Завдяки славі новомиколаївських спортсменів такий об’єкт у 1,5 млн грн фінансовано одним із найперших в області.

Якщо загалом у районі великий відсоток діток звільнені від фізкультури і в основних групах займається лише 30-35% школярів, то у Новомиколаївці — понад 80%. Мабуть, і місцева екологія тому сприяє, і тутешній спортивний дух.

«Цілий рік ходимо в походи нашим степом, лісами. Маємо 15 пар новеньких лиж, взимку, крім уроків, ще влаштовуємо подорожі вихідного дня. Такі ж можемо організувати і для туристів, — уточнює директор школи. — Ще додамо і кінні прогулянки. Коней є багато».

Єдине, чого зараз бракує ініціативному селу, — це приміщення для міні-готелю, інформаційного туристичного центру, де б розташовувалися на нічліг та харчування гості, екскурсанти, подорожуючі. Під нього вже навіть придивилися зручну садибу в центрі села, яка продається. Сподіваються виграти призову суму конкурсу «Неймовірні села України» і таки придбати хату із садочком за 100 тис. грн. Це б суттєво допомогло і пришвидшило формування туристичної інфраструктури у Новомиколаївці.

Ініціативна група вже має великий досвід продуманого облаштування свого населеного пункту і комфорту в ньому. Наприклад, центр села облагородили у 2013 році завдяки перемозі в обласному конкурсі міні-проектів розвитку територіальних громад «Разом в майбутнє». 

Відтоді вирішили: ні року без успішного проекту! У 2014-му завдяки спільнокоштам капітально відремонтували їдальню для школи і дитячого садочка «Джерельце».

До речі, дитсадочок повністю перебуває на утриманні сільського бюджету. Був період, коли впродовж 7 років дошкільної установи в селі зовсім не було. «Діти приходили абсолютно непідготовленими до 1-го класу, надто довго доводилося їх адаптовувати до навчання», — згадує директор школи.

І тоді було вирішено, що оптимальніше поселити садочок при школі. Кадри теж знайшли свої : переконали отримати педагогічну освіту місцевих агронома, медика, швачку. Як виявилося, з кандидатурами не помилилися. Завідуюча дитсадком Тетяна Шляхова захоплено згадує, як 2006 року починали з нуля, неповного робочого дня і різновікової групи на 14 діток. Тепер «Джерельце» має кілька просторих приміщень, 8 штатних працівників, постійну опіку від школи і сільради.

Головне, чим гордяться: у молодшій і старшій групах в 9-годинному режимі саме цей сільський садочок відвідує найбільше діток у районі — 25. Розрахований на 30 вихованців. «Наше майбутнє. Перспектива для села», — показує своїх вихованців Тетяна Шляхова.

У центральних вулиць Новомиколаївки дуже світлі та оптимістичні назви, наприклад: Молодіжна, Сонячна, Миру. Бачимо, як буквально зараз до кількох садиб підвозять будматеріали, працюють майстри. Так, підтверджують місцеві, поступово, після років занепаду, до села переселяються нові мешканці. А на водонапірній башті біля школи оселилися нові лелечі сім’ї.

У селі на 700 жителів зараз фіксується найвищий відсоток молоді як для Шевченківського району.

«Справді, зараз маємо рекордну за останні роки кількість новонароджених — десятеро», — розповідає сімейний лікар Світлана Мусіяка. Вона керує унікальною сільською амбулаторією, розташованою у просторій історичній, найстарішій у Новомиколаївці будівлі. Хоч споруді майже 120 років, але цегла надзвичайно міцна, якісна, — переконуємося, оглядаючи будинок серед доглянутого саду.

Нам радо розповідають його історію: цеглу сюди постачав заводчик Григоров і робив її з місцевих матеріалів. Традиції не втрачені: за 9 км від Новомиколаївки і зараз працює кар’єр. Унікальний пісок звідти експортують у Європу.

«Правда, шкода, що немає наших власних переробних підприємств», — дивляться вглиб проблем місцеві стратеги. Вони дуже добре пам’ятають досвід сусіднього господарства, де у 80-90-х роках хазяйнував підприємливий керівник Юрій Абазіді. Село мало на своїй території банк, виготовляло сири, згущене молоко, пекло хліб, був навіть спиртзавод.

Переконані, що тренд підприємництва цілком актуальний для регіону і його варто розвивати. Великі надії покладають на нового голову райадміністрації, котрий налаштований активніше залучати інвестиції у місцеві ініціативи, зокрема, пов’язані з туризмом.

«Я дуже чітко собі уявляю гарну екологічну садибу-готель в центрі села», — замріяно повторює Галина Гожа. Вона — трудяга і підприємець від природи. Має власну базу постійних споживачів, для яких вже понад 15 років виготовляє продукцію з молока від своїх 5-х корів. Пече смачні пиріжки для шкільної їдальні.

У Новомиколаївці більшість домогосподарств тримають багато худоби, по 4-5 корів. Переважно доять за допомогою апаратів, закуплених свого часу завдяки цільовій держпрограмі. Думають, як придбати холодильну установку, щоби не залежати від перекупників, котрі занижують ціну на домашню продукцію.

Крім корів, є й кози, вівці. Окремі майстрині спеціалізуються на виготовленні оригінальних вовняних ковдр.

Люди намагаються самі створити для себе робочі місця. Адже тільки невелика частина мешканців Новомиколаївки має роботу у сусідніх крупних холдингах — в групі «Агротрейд» та МПП «Агротехсервіс», які орендують землі навколо. 35 місцевих сільчан зайняті на тваринницькій фермі кооперативу «Восток».

«У нас так багато місцевих багатств. Але треба тільки мудро ними розпорядитися. Люди ж дуже роботящі, неліниві», — примовляє сільський голова.

Про нові туристичні маршрути ініціативна група Новомиколаївки розповідає так переконливо, що їх легко уявити вже зараз. Чіткою логістикою у цьому товаристві явно займається директор школи Володимир Жадан. Сільський голова забезпечує координацію влади і підтримку місцевого бізнесу. Галина Гожа точно організує для майбутніх груп смачне харчування виключно з тутешніх продуктів і впорядкує гостьову оселю.

Є, як мінімум, 10 екскурсоводів, підготовлених знавців історії села та навколишніх визначних місць. До речі, включно із історичною садибою «Затишок», меморіальним музеєм знаменитого драматурга та актора Марка Кропивницького, до якої з Новомиколаївки рукою подати.

На каскаді ставків місцеві підприємці обладнали зручні місця для риболовлі. Село має власний пісочний пляж, обладнаний і для спортивних ігор, а неподалік — затишні місця для любителів шашликів на природі.

Навколо багато запашних рослин і є свої чародії-травники. На пасіках пригощають свіжим сезонним медом. Ми, наприклад, спробували солодощі просто із сотів. Кажуть, зібрано з кульбабової галявини.

Під еколого-туристичну тему тут підвели й теоретичне підґрунтя. Школярі разом із вчителями та батьками провели спеціальне наукове дослідження, опитування серед односельців та визначили 7 чудес Новомиколаївки. Отак спільно обрали кращі історичні та природні об’єкти, описали їх, підбили статистику, створили оригінальні карти.

Залишилося дообладнати кожне джерело, докупити велосипедів до повного комплекту, відкрити гостьову готельну оселю, яку в думках вже давно спланувала собі Галина Гожа та її натхненні однодумці.

Більше фото


Місце розташування: Харківська область, Шевченківський район, с. Новомиколаївка. 
Як доїхати: їхати потягом в харківському напрямку до залізничної станції Шевченкове. Звідти — автобусом з автовокзалу до села. Відправлення: вівторок — 10:50, середа — 5:30, четвер — 10:50, п’ятниця —7:20 та 11:40, субота — 10:50.
Орієнтована вартість дороги: 230 грн в один бік (Київ-Шевченкове).


Фінал Всеукраїнського конкурсу «Неймовірні села України 2018». Голосуємо!