Успіх на покинутих землях: як господарство на Сумщині зазіхнуло на кращий європейський ріпак

Станіслав — переселенець з Макіївки. За фахом — економіст. Разом із місцевим досвідченим агрономом Євгеном Галенком та партнерами з міжнародних компаній кидають виклик — на 1,5 тис. га створюють інноваційне агропідприємство.

З чого стартували

Земля: вона тут абсолютно не пробачає помилок. Кожен найменший огріх — як на долоні. Мусиш дуже чітко дотримуватись норм, календаря — до грама і до години.

Волога, якої ніби й достатньо (до 700 мм), надто швидко втрачається. Часто заходять нищівні вітри.

На полях з кожним обробітком з глибин «виростає» каміння, валуни, є небезпека для сівалок, комбайнів.

Паї та кадри: 150 місцевих пайовиків довірили свої землі новим господарям. 20 штатних працівників тепер тут мають постійний заробіток. У несезон готують техніку, чистять ліс.

Перший врожай: повноцінно зібрали минулого сезону. І за його підсумками вийшли в нуль.

Одразу набили гулі на кукурудзі, яка померзла під час заморозку 3 червня. Кажуть, отримали досвід, з яким треба рухатися далі.

Техніка: взяли курс на найновіші механізми. Вже мають повний комплект в ґрунтообробці та власний обприскувач. Так, дорого, але трохи здешевлюють тим, що дають сусідам у найм. Підрахували: трактор у середньому окупається за 2-3 роки.

Сівалку та комбайни орендують, але поступово збирають кошти на власні.

«Обов’язково треба мати власну техніку, — впевнений директор. — Це місцева особливість: інакше не потрапиш у чутливий графік, не переживеш раптові ризики. Воно справді обійдеться дорожче за оренду, але загалом того варте».

Інвестиції: у кожен заліснений (як мінімум 2-3 роки) гектар вкладаються додаткові 2-3 тис. грн. При цьому власники паїв все одно отримують свою орендну плату.

У вже підготовлений до посіву ґрунт (без збирання, доробки, доставки до елеватора) ще інвестували, залежно від культури, від 10 до 15 тис. грн/га.

Хотіли прокредитуватися у банках, але ті початківців проігнорували. Зате вдалося отримати гроші за аграрною розпискою під майбутній врожай. Станіслав Слюсар каже, що це інструмент майбутнього — надзвичайно ефективний і перспективний.

Посередність обмежує. Хочеться якості й творчості

У «СИГМІ» категорично не допускають нічого низькоякісного. «Посередність лімітує, — говорить директор. — Коли економіка не дуже розвивається, рентабельність падає, потрібно робити ставку тільки на високу якість техніки, продуктів, засобів — щоби уникнути ризиків. Чим якісніше вкладемося у кожну технологічну операцію, тим більше шансів отримати кращий урожай».

Собі в однодумці Станіслав Слюсар знайшов агронома Євгена Галенка, який перейшов до них з крупного холдингу. «Холдинги беруть обсягами, а мені хотілося попрацювати вглиб, із якістю, — пояснює Євген. — У великому господарстві кожен агроном відповідає лише за окремий напрямок. Працюєш на автоматі. А мені хочеться бачити розвиток рослин у комплексі. Багато монокультури. А хочеться вибору й творчості.

Тепер от розширюємо лінійку культур різного часу дозрівання — диверсифікуємо ризики. Ще й вишукуємо щось менш витратне у вирощуванні, але щоби прибуток давало».

Керівник визнає: «Підлаштовуюся під агронома. Бо у нас в центрі всього стоїть технологія».

У партнерстві з Європою

Основу економіки господарству поки що дають традиційні соняшник і кукурудза. Хоча на кукурудзу в регіоні дивляться без особливого ентузіазму: місцева складна логістика не дозволяє оптимально досушити і реалізувати. Та й врожаї не конкурують з іншими областями.

Все більше уваги приділяють нішевим культурам. На 40 га запланували гірчицю білу. Приглядаються до квасолі, проса, пивних ячменів.

«Наші площі дозволяють точно і конкретно спрацьовувати технологічно. Є можливість щодня провідати кожне поле, — говорить головний агроном. — Тому можемо обрати і більш технологічно складні культури. Минулого року посіяли ріпак. Взялися, бо знайшовся надійний партнер — компанія «КВС-УКРАЇНА». Я з багатьма міжнародними фірмами працював, але такого супроводу, як у KWS, такого щільного сервісу ще не зустрічав».

Регіональний представник відомого бренду Руслан Круподеря запропонував різні технології — від максимально інтенсивної до економної. Господарство мало з чого обирати за своїми можливостями.

Освоювали 140 га свіжорозкорчованих полів. З огляду на бідний на органіку ґрунт, орієнтуватися на Євро-Лайтнінг побоялися. Зупинилися на класиці. Популярний гібрид ГИБРІРОК селекції KWS видався якраз точним за всіма умовами.

Одним із вирішальних факторів, визнають, стала ще й дуже гнучка система страхування від постачальника насіння. Зрозуміло, тутешні аграрії раніше боялися культивувати цю культуру через складні зими.

Не поскупилися, купили глибокорозпушувач і компактор, щоби вирівняти поля спеціально під ріпак. Багато готувалися теоретично, їздили на конференції, в успішні господарства. Особливо переконливим виявився семінар європейського фермера Дага фон Кап-херра. Він ділився практичним досвідом господарства на таких же за площею землях, якими керує у Польщі: «Справжній виробничник. Розповідає про цілий спектр препаратів, які вже сам випробував». Євген Галенко дуже довіряє польському досвіду у вирощуванні пшениці та ріпаку, сам бував у Європі.

Тепер і на своїх полях бачить: ріпак спрацьовує чудово, зокрема й попередником для пшениці. Вона у господарстві перезимувала краще, ніж у сусідів.

З легкої руки «KВС-УКРАЇНА» європейський консультант Даг фон Кап-херр тепер став регулярним гостем у «СИГМА-Універсал». AgroPortal.ua теж зміг поспостерігати, як відбуваються спільні огляди полів експертами KWS з українськими господарями.

Перспективний ріпак

«Ми намагаємось організувати консультації пана фон Кап-херра у максимально корисний для наших виробничників час, — пояснює продакт-менеджер компанії «КВС-УКРАЇНА» Олександра Кірічек. — Він приїздить в Україну на 2 тижні восени і на 2 тижні навесні. Об’їжджає з експертизою різні регіони, по 3-5 господарств на день.

Ми потребуємо технологій, адже фактично ріпак почали масово культивувати в Україні тільки з 2000-х років. Максимальні площі під ним фіксувалися у 2009-му — 1,2 млн га. І хоча згодом спостерігалося зменшення, та, схоже, ми знову наближаємося до максимуму. Насмілюся прогнозувати вже найближчим часом до 1,5 млн га під цією культурою.

Чому б і ні? Останні 2 роки середня врожайність ріпаку — 2,7-2,9 т/га. Враховуючи, що у Європі була посуха, то ми навіть перевищили показники Німеччини та Польщі. Ціна трималася стабільною. Цілком логічно, що цього року площі під ріпаком в Україні вже знову налічують 1 млн 275 тис. га».

Експерт Даг фон Кап-херр визнає: 95% запитань до нього стосуються технологій. Економіку українські фермери вже навчилися добре прораховувати самотужки. Чітко зрозуміли, що у західних технологій є успіх, і тому налаштовані переймати їх.

Цікавляться нюансами застосувань добрив, мікроелементів. Багато розпитують про комбінації пестицидів, точну дію конкретних діючих речовин на окремих шкідників.

Минулого року по ріпаку найактуальнішим було питання рістрегуляції. Більшість ловила дощі, починали посівну буквально з 1 серпня. Фактично ріпак вегетував до середини листопада, надто переріс перед входом у зиму. Рістрегулятори восени і раннє внесення фунгіцидів навесні допомогли посівам увійти в норму.

«Я почув точні дати»

Агроном «СИГМА-Універсал» Євген Галенко розповідає, що восени консультант оцінив його ріпак, підказав, як треба діяти, щоби культура добре перезимувала:

«Бачите, Даг постійно з комп’ютером — там у нього всі наші дані в деталях. Постійно обмінюємося спільною інформацією, аналізуємо. Радимося й з іншими спеціалістами, вони завжди на телефоні, у Вайбері — тепер зв’язок без проблем!»

До речі, і керівник господарства, і головний агроном непогано можуть порозумітися із консультантом англійською.

Хотіли переконатися, чи можуть обійтися без зайвої гербіцидної обробки, адже навіть найкращий препарат вводить рослину у певний стрес. Та й, що казати, оптимізувати витрати не зайве. Ріпак від KWS пристойно вийшов із зими, достатньо сильний. Вочевидь, готовий конкурувати з бур’янами.

Ми теж спостерігаємо за тим, як робляться експертні проби. Консультант загалом схвально хитає головою, оцінюючи здорові корені. Але попереджає: є деякі розгалуження від стрижня, а це може означати проблеми з ущільненням ґрунту. Радить поступово, від поля до поля, проводити розпушування ґрунту до 50 см вглиб.

Також нагадує, що у Польщі та в Західній Україні на ріпаку вже з’явилися ушкодження від капустяної мухи: вона з осені підгризає бокові корінці. Важливо не пропустити появу цього шкідника.

«Для впевненості я своєму ріпаку даю бору в достатку, — уточнює Даг фон Кап-херр. — Не дроблю його, вношу 2 кг восени і 2 кг у першу обробку навесні. Щоби забезпечити головне — здоровий і міцний корінь».

Щоби упередити інфікування рослин від відмерлих листків, рекомендує карбендазим в універсальному листковому фунгіциді Дерозал®, особливо, якщо сильні дощі спровокують розвиток хвороб.

Ми теж, як заправські агрономи, заглядаємо особливо у бутони, де можуть заплодитися шкідники. Даг фон Кап-херр радить контролювати їх появу й у сусідніх лісосмугах. Настійливо рекомендує користуватися жовтими чашками, які виставляються нарівні з ріпаком. Щоби не пропустити масових заселень і вчасного застосування інсектициду.

Тут же колеги обговорюють, як здешевити схеми внесення без втрати ефективності. На ходу замінюють більш жорсткий препарат на абсолютно нетоксичний до бджіл Моспілан®.

На початку травня консультант не рекомендує вносити піретроїди, бо вони все частіше викликають резистентність у шкідників.

«Фунгіцид варто застосовувати до початку опадання перших квіток ріпаку, інакше жовті пелюстки потрапляють у черешки, де їхні цукри разом із вологою викликають розвиток хвороб», — говорить українським колегам.

На нинішньому етапі гість із Польщі називає ріпакові поля в «СИГМІ» одними з найкращих, які він бачив у Європі.

«Я упевнився у своїх діях, почув ключові дати, ніби маркери, — підсумовує агроном Євген Галенко. — Знаю, що вчасно відсіюся і перерозподілю агрегати під потрібні роботи. Без найманої чужої техніки нормально потрапляю в терміни. Дуже цінна була польова нарада».

Керівник Станіслав Слюсар в успішності ріпаку від KWS вже переконався. Каже, що восени будуть думати і про насіння пшениці та жита цієї ж селекції:

«Упевнений, що наше співробітництво з європейським фахівцем є взаємовигідним. Нам цікавий його практичний досвід. А він захоплено збирає дані нашого експерименту, щоби досліджувати поведінку цієї культури в регіонах, де її не так часто вирощують. Бачимо, наприклад, що ГИБРІРОК упевнено почувається у нашій зоні, може розширюватися далі, до сусідів».

Річ не в погоді, а в сівозміні

«Ріпак не пробачив тим, хто знехтував необхідними внесеннями восени, — аналізує стан посівів у навколишньому регіоні представник «КВС-УКРАЇНА» Руслан Круподеря. — Наш ГИБРІРОК — однозначно гібрид, який потребує інтенсивних технологій. Хто б подумав: восени тільки посію, а навесні вже буду працювати, той отримав би гарантований провал.

Хто упередив шкодочини і дотримався сівозміни, мають і ріпак, і озиму пшеницю та жито у чудовому стані. Проблеми зі сніговою пліснявою виявили ті, хто сіяв пшеницю по пшениці чи по гречці. Річ навіть не в погоді».

Цього року «КВС-УКРАЇНА» працюватиме у різних областях України із 6-ма гібридами ріпаку. У тому числі, для піщаних ґрунтів і там, де потрібна стійкість до посухи. Сумщина, зокрема, зможе спробувати, крім вже відомого гібрида ГИБРІРОК, ще й новий АЛЬВАРО КВС.

Компанія заклала демоділянки по всій Україні, щоби проаналізувати особливості.

«Досвід ТОВ «СИГМА-Універсал» показує, як можна грамотно вирахувати економічний ефект для своїх конкретних умов, — наголошує Руслан Круподеря. — Такі господарі не визнають шаблонів. Ми разом із ними дивимось, як максимально використати той потенціал, який є на конкретному полі, вони оглядаються на своїх постачальників, співставляють з реальними цінами.

Прямих витрат може бути від 12 до 20 тис. грн на га. Але й урожайність на ріпаку останніми роками є стабільною. Фермери отримують від 2,5 до 5 т/га. Бачимо, що високі результати на гібридах KWS абсолютно реальні. Значить, аграрії будуть з прибутком».

Ірина Садова, AgroPortal.ua