Дроню дуже болить, що популяції бджіл зменшуються: «Людство залежить від бджіл і без них існувати не зможе. Ні, без меду ми якось обійдемося, а от без тих рослин, що вони запилюють, — ніяк. Тому-то й велика увага прикута до бджіл та інших запилювачів, які останніми роками катастрофічно гинуть. Вчені назвали це явище колапсом бджолиних колоній і шукають методи, як з ним боротися».
Науковець із Чернівців розробив вулик, який дозволяє запобігти загибелі бджіл та навіть підвищити їх продуктивність.

«Сьогодні науковці з’ясували, що основними причинами загибелі бджіл є специфічний паразит кліщ Вароа, білкове голодування через впроваджену у сільському господарстві монокультуру та пестициди, — каже кандидат біологічних наук Юрій Дронь. — І всі ці негативні впливи можна повністю виключити або, принаймні, мінімізувати з допомогою нашого «Бджільника».
Розроблена технологія дозволяє контролювати чисельність кліща лише біотехнічними і органічними засобами без шкідливих для бджіл хімічних препаратів, повністю подолати наслідки білкового голодування та зменшити загрозу повної загибелі бджолосімей від пестицидів, додає він.

Окрім того, «Бджільник» створює унікальний захист бджолиного гнізда від холоду, вологи, шумів та шкідників у холодний період.
«Є спеціальна система видалення надлишкової вологи з вулика при збереженні практично всієї теплової енергії в зоні бджолиного клубу. Забезпечено також унікально комфортні умови для весняного розвитку бджолосімей і їх захист від різких коливань погоди через глобальні зміни. Все це сприяє підтриманню сталого імунітету бджолосімей і їх здатності протистояти хворобам. Як наслідок, бджоли у «Бджільнику» здоровіші та продуктивніші. Вони збирають у 3,2-3,5 рази більше меду, ніж у звичайних вуликах», — констатує Юрій Дронь.

З іншого боку, «Бджільник» дуже зручний для пасічників, оскільки для доступу до розподільного гнізда немає потреби знімати важкі медові корпуси. Розроблена унікальна система протиройових заходів, що суттєво спрощує обслуговування бджіл у теплий період.
Цікаво, що «Бджільник» дешевший у виготовленні, потребує менше сировини, ніж існуючі аналоги. Він стійкіший як на стаціонарі, так і при кочівлях, і може виготовлятися з будь-якими низькоширокими рамками, тобто пасічники при цьому без проблем можуть використовувати все наявне у них обладнання.

«Бджільник» вирізняється екологічністю, безпечністю та відповідає всім чинним вимогам галузі.
Юрій Дронь вже запатентував свій винахід в Україні і шукає зацікавлених партнерів для патентування у інших країнах світу. Крім того, потрібні інвестиції для запуску серійного виробництва сучасних вуликів власне в Україні.

А почалось все, за словами автора, з дитячого захоплення дивовижним світом бджіл, яке поступово переросло у хобі, а тепер набуває світових масштабів.

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Ще п’ять років тому ТОВ «Красногірське» на Черкащині працювало за типовою для багатьох господарств моделлю: польові роботи, облік пального, фінанси та моніторинг посівів існували окремо й не були пов’язані між собою.

У той час, коли більшість господарств роблять ставку на оновлення технічного парку, ФГ «Вишневе Агро» з Полтавщини пішло іншим шляхом — інтелектуальної модернізації вже наявної техніки. І цей підхід дав свій результат.

Підприємство «Полтава-Сад» має в обробітку 6,8 тис. га. Основним та найприбутковішим напрямом є вирощування насіння сої, кондитерського соняшнику та кукурудзи на ділянках гібридизації. Крім того, господарство вирощує коріандр та овочі. Основною стратегією компанії є не збільшення земельного банку, а підвищення ефективності виробництва шляхом розумного використання ресурсів, особливо води.

Озимий ріпак в Україні тримає свою позицію. Хоч аграрії й переглядають сівозміну, але продовжують вирощувати цю культуру. За прогнозами аналітиків, обсяг зібраного врожаю озимого ріпаку в сезоні-2024 може незначно поступитися минулорічному показнику.

Цей сезон може стати для української сої унікальним: у культуру приходить багато новачків. Надзвичайно тепла та рання весна вивільнила складські запаси, подекуди логістика не встигає за посівною. Тому цікавим виглядає досвід групи компаній «Агропросперіс», яка щороку виробляє 1,5 млн т агропродукції. Практики поділилися агротехнологічними рішеннями, з якими самі ж працюють на полях.

Свідомі та прогресивні аграрії прагнуть зменшити пестицидне навантаження та використання мінеральних добрив, проводять оздоровлення ґрунту, при цьому вирощують гарні врожаї та зберігають ефективність виробництва. Весь цей комплекс завдань можливий і досяжний для кожного аграрія за умови використання біотехнологій.

Вітчизняні овочівники активно вивчають тему зберігання, адже за відсутності сховищ восени доведеться продавати свою продукцію за безцінь. Найбільш популярними для зберігання є овочі борщового набору.

У сучасному агробізнесі, де конкуренція на ринку постійно зростає, ефективне управління закупівлями товарів, матеріалів та послуг стає вирішальним фактором успіху для підприємств. В агробізнесі, де складність та різноманіття ТМЦ можуть бути дуже великими, знижувати витрати, підвищувати ефективність та оптимізувати підходи для забезпечення агровиробництва допомагає категорійний менеджмент.

Світові технології та останні аграрні практики можна побачити в одному з провідних господарств Згурівщини на Київщині. Щоб реалізувати задумані проєкти, які зараз успішно діють у господарстві, його керівник об'їздив багато країн у пошуку ефективних рішень. У своїх прагненнях відкривати нові напрями діяльності для господарства фермер дуже натхненний і наполегливий.

Розробка та реалізація проєкту для автоматизації великого обсягу процесів — від планування до контролю проведення ремонтів і закриття KPI — зайняла майже півтора року. Але в результаті інженерна служба отримала інструмент, який забезпечує більш стабільну роботу техпарку, фахівці отримали змогу швидше виводити техніку з простоїв, зросла ефективність ремонтних робіт.