Клуб агроефективності: власні сушарка та склади окупаються за 3 роки

Соціальне тваринництво

Хоч і важко, але категорично відмовляються різати худобу, утримуючи 450 голів ВРХ, в тому числі 200 голів дійного стада і молодняк на відгодівлю. Це принципова позиція. Мають лише 3-4% прибутку чи навіть вихід в нуль. Зате дають роботу 34 працівникам і можуть дешевше продавати власну продукцію пайовикам та співробітникам.

Крупи, молоко, живність, корми, 1,5-2 тонни меду з 50 вуликів, — усе це для своїх тут дешевше, аніж на ринку.

Соціальні програми дають свій результат: лише нинішнього року додалося ще 15 односельців, які довірили свої паї «Відродженню».  

Правильні інвестиції

Час показав, що капітальні вкладення в інфраструктуру є виправданими.

7 років тому не пошкодували грошей на серйозну реконструкцію тваринницьких приміщень, найякісніше сучасне обладнання. Завдяки цьому молоко гарантовано, вже упродовж 3-х років, забирає столична фірма «Фавор» для дитячого харчування.

«Раніше доводилося досушувати, доробляти і зберігати свою зернову продукцію на чужих потужностях. Через це багато втрачали, — говорить Григорій Майсак. — Власну сушарку побудували 3 роки тому. Її нам змонтували спеціалісти компанії «Бриг» з Первомайська. Це виробник енергозберігаючого обладнання. Воно працює на соломі — і користь, і економія. Ми дуже задоволені показниками.

Минулого року добудували ангар на 1,5 тис. тонн зерна — тепер у нас їх є 4. Власні сушарка, ангари, зерноочисний комплекс на одній тільки кукурудзі вдвічі зменшують витрати. Інвестиції точно повертаються максимум за 3 сезони.

Зберігання, досушування, доробка утворюють замкнутий цикл. Продукцію тепер легше тримати у кондиції для вигіднішого продажу. Маємо можливість стояти на своїх цінах».

Широка сівозміна — багато варіантів

Як і більшість аграріїв, агроном нарікає на нетипово важкі погодні умови: холодні зими, нестачу вологи навесні, що позначається на урожайності. Через такі ускладнення більшу ставку останнім часом господарство робить на ярі культури.

Добре, що мають чи не найширшу в області сівозміну — 10-11 культур. Є вибір, щоби підшукати вигідніші варіанти, підстрахуватися від несподіванок.

«Цього року втрутилися очевидні політичні ігри навколо бобових. Мусили на 70% скоротити посіви сої, — бідкається Григорій Майсак. — Перед тим кон«юнктура «з»їла» наші досягнення на гречці. Позаторік на 100-гектарному полі отримали врожайність гречки 30 ц/га при середній у нашому регіоні 15-16 ц/га. Мали хороші прибутки. Але потім ціни різко обвалилися. Площі під гречкою ми зменшили до 20 га і самі переробляємо її на крупу для власних потреб. А ще підсіваємо гречку як медонос поблизу вуликів, щоби підтримати пасіку. Ріпак і соняшник теж бджоли люблять».

На чудові показники урожайності вийшли й по гороху. Сорт Царевич приніс 54 ц/га. Половину продали, а ще половина лишилася з минулого врожаю теж через різке падіння ціни. Але у цьому випадку площі посіву господарство не зменшує, бо горох використовують як ідеальний попередник під основну культуру — озиму пшеницю. «Пшеницю, яка йде після гороху, тільки 1 раз підживлюємо — навесні, а от урожайність на ній отримуємо до 80 ц/га. Це горох своє відпрацьовує. Тут зовсім інша економіка, аніж, скажімо, на сої виходить».

Зрештою господарству вдається тримати баланс, завдяки якому отримують у рослинництві 25-30- відсоткову рентабельність.