До речі, має дві спеціальні освіти з бджолярства, отже, до всього підходить професійно і по-науковому.
Завдяки своєму проекту «Правильні бджоли» Олексій популяризує на українському ринку ведення селекції в бджільництві. Переконує, що бджолині матки з покращеними та закріпленими генетично корисними ознаками забезпечать збільшення рентабельності пасік та українського бджільництва загалом. Можна спрямовано орієнтуватися на конкретні кліматичні умови, особливості кормової бази і багато інших параметрів.
«Хоча Україна є одним із головних експортерів меду, але водночас галузь потребує оновлення і серйозних змін, — твердить Олексій Івженко. — Важко порівнювати пасіки європейські та наші. Там троє людей обслуговують тисячі бджолосімей, а у нас ціла родина з 5 осіб — заледве 300-400».
У бджолярів є багато проблем зі стійкістю бджіл до захворювань та паразитів, медпродуктивністю, зимостійкістю і навіть миролюбністю цих комах. Але усіма цими та багатьма іншими характеристиками бджіл, виявляється, можна керувати плануванням схрещування особин, реалізованих за допомогою спеціальних селекційних програм.
«Однією з таких «селекційних машин» є Beebread, методиками якої ми користуємося в нашій роботі», — розповідає Олексій.
Скажете, як же можна керувати бджолиними сім’ями та зв’язками, прогнозувати потрібні ознаки, адже весь процес відбувається у відкритому просторі? Насправді, можливо все. Олексій Івженко переймає німецький досвід, коли створюються ізольовані умови для парувань, а також практикується штучне запліднення.
Для своєї тестової селекційної пасіки бджоляр отримує особини потрібної селекції, працює з чітко визначеними материнськими та батьківськими родинами. Отриманих «доньок» заселяють в однакові вулики, створюючи тестові родини доньок-сестер, і ретельно стежать за показниками кожної з них. Та родина, яка матиме кращі результати, і буде материнкою, придатною для подальшої селекції.
«Робити це неважко, — твердить Олексій. — При огляді тестових сімей ми відмічаємо корисні ознаки та оцінюємо їх. Оцінки кожного параметру, по кожній сім’ї заносяться до електронної селекційної книги, завдяки системі аналізу даних якої можна встановити бджолосім’ї, котрі проявили себе найкраще серед інших і бджолині матки яких придатні для подальшої селекції. Головне — це дуже цікаво і захопливо. І ми свідомі щодо важливості процесу».
Олексій каже, що селекційно-племінний процес вже досить активно розвивається в Україні: «Є попит. Наприклад, на українські раси бджіл вже є замовлення з Німеччини. Активна робота ведеться з українськими породами, приміром, із Українською Степовою».
Бізнес на розведенні та продажу бджолиних маток обіцяє стати й в Україні досить успішним. За словами Олексія Івженка, фахівці, які професійно налагодили селекційно-племінну роботу, вже не мають відбою від клієнтів і часом навіть не встигають виконувати їхні замовлення.