До речі, має дві спеціальні освіти з бджолярства, отже, до всього підходить професійно і по-науковому.
Завдяки своєму проекту «Правильні бджоли» Олексій популяризує на українському ринку ведення селекції в бджільництві. Переконує, що бджолині матки з покращеними та закріпленими генетично корисними ознаками забезпечать збільшення рентабельності пасік та українського бджільництва загалом. Можна спрямовано орієнтуватися на конкретні кліматичні умови, особливості кормової бази і багато інших параметрів.
«Хоча Україна є одним із головних експортерів меду, але водночас галузь потребує оновлення і серйозних змін, — твердить Олексій Івженко. — Важко порівнювати пасіки європейські та наші. Там троє людей обслуговують тисячі бджолосімей, а у нас ціла родина з 5 осіб — заледве 300-400».
У бджолярів є багато проблем зі стійкістю бджіл до захворювань та паразитів, медпродуктивністю, зимостійкістю і навіть миролюбністю цих комах. Але усіма цими та багатьма іншими характеристиками бджіл, виявляється, можна керувати плануванням схрещування особин, реалізованих за допомогою спеціальних селекційних програм.
«Однією з таких «селекційних машин» є Beebread, методиками якої ми користуємося в нашій роботі», — розповідає Олексій.
Скажете, як же можна керувати бджолиними сім’ями та зв’язками, прогнозувати потрібні ознаки, адже весь процес відбувається у відкритому просторі? Насправді, можливо все. Олексій Івженко переймає німецький досвід, коли створюються ізольовані умови для парувань, а також практикується штучне запліднення.
Для своєї тестової селекційної пасіки бджоляр отримує особини потрібної селекції, працює з чітко визначеними материнськими та батьківськими родинами. Отриманих «доньок» заселяють в однакові вулики, створюючи тестові родини доньок-сестер, і ретельно стежать за показниками кожної з них. Та родина, яка матиме кращі результати, і буде материнкою, придатною для подальшої селекції.
«Робити це неважко, — твердить Олексій. — При огляді тестових сімей ми відмічаємо корисні ознаки та оцінюємо їх. Оцінки кожного параметру, по кожній сім’ї заносяться до електронної селекційної книги, завдяки системі аналізу даних якої можна встановити бджолосім’ї, котрі проявили себе найкраще серед інших і бджолині матки яких придатні для подальшої селекції. Головне — це дуже цікаво і захопливо. І ми свідомі щодо важливості процесу».
Олексій каже, що селекційно-племінний процес вже досить активно розвивається в Україні: «Є попит. Наприклад, на українські раси бджіл вже є замовлення з Німеччини. Активна робота ведеться з українськими породами, приміром, із Українською Степовою».
Бізнес на розведенні та продажу бджолиних маток обіцяє стати й в Україні досить успішним. За словами Олексія Івженка, фахівці, які професійно налагодили селекційно-племінну роботу, вже не мають відбою від клієнтів і часом навіть не встигають виконувати їхні замовлення.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Ще кілька років тому цифровізацію в українському агросекторі найчастіше пов'язували з підвищенням урожайності чи оптимізацією виробництва — калькуляція рентабельності вирішувала, чи варто інвестувати в нову технологію. Повномасштабна війна змінила саму логіку цього рішення.

Ще п’ять років тому ТОВ «Красногірське» на Черкащині працювало за типовою для багатьох господарств моделлю: польові роботи, облік пального, фінанси та моніторинг посівів існували окремо й не були пов’язані між собою.

У той час, коли більшість господарств роблять ставку на оновлення технічного парку, ФГ «Вишневе Агро» з Полтавщини пішло іншим шляхом — інтелектуальної модернізації вже наявної техніки. І цей підхід дав свій результат.

Підприємство «Полтава-Сад» має в обробітку 6,8 тис. га. Основним та найприбутковішим напрямом є вирощування насіння сої, кондитерського соняшнику та кукурудзи на ділянках гібридизації. Крім того, господарство вирощує коріандр та овочі. Основною стратегією компанії є не збільшення земельного банку, а підвищення ефективності виробництва шляхом розумного використання ресурсів, особливо води.

Озимий ріпак в Україні тримає свою позицію. Хоч аграрії й переглядають сівозміну, але продовжують вирощувати цю культуру. За прогнозами аналітиків, обсяг зібраного врожаю озимого ріпаку в сезоні-2024 може незначно поступитися минулорічному показнику.

Цей сезон може стати для української сої унікальним: у культуру приходить багато новачків. Надзвичайно тепла та рання весна вивільнила складські запаси, подекуди логістика не встигає за посівною. Тому цікавим виглядає досвід групи компаній «Агропросперіс», яка щороку виробляє 1,5 млн т агропродукції. Практики поділилися агротехнологічними рішеннями, з якими самі ж працюють на полях.

Свідомі та прогресивні аграрії прагнуть зменшити пестицидне навантаження та використання мінеральних добрив, проводять оздоровлення ґрунту, при цьому вирощують гарні врожаї та зберігають ефективність виробництва. Весь цей комплекс завдань можливий і досяжний для кожного аграрія за умови використання біотехнологій.

Вітчизняні овочівники активно вивчають тему зберігання, адже за відсутності сховищ восени доведеться продавати свою продукцію за безцінь. Найбільш популярними для зберігання є овочі борщового набору.

У сучасному агробізнесі, де конкуренція на ринку постійно зростає, ефективне управління закупівлями товарів, матеріалів та послуг стає вирішальним фактором успіху для підприємств. В агробізнесі, де складність та різноманіття ТМЦ можуть бути дуже великими, знижувати витрати, підвищувати ефективність та оптимізувати підходи для забезпечення агровиробництва допомагає категорійний менеджмент.

Світові технології та останні аграрні практики можна побачити в одному з провідних господарств Згурівщини на Київщині. Щоб реалізувати задумані проєкти, які зараз успішно діють у господарстві, його керівник об'їздив багато країн у пошуку ефективних рішень. У своїх прагненнях відкривати нові напрями діяльності для господарства фермер дуже натхненний і наполегливий.