Кілька років тому зрозумів, що економіка на натуральних продуктах дуже кульгає. Тому почав шукати способи, як зменшити собівартість без втрат у якості.
І знайшов унікальний спосіб не лише виграти у грошах, але й позитивно вплинути на властивості тваринної та рослинної продукції. З 2015 року господарство навчилося вирощувати зелену водорость хлорелу.
«Я сам вже 3 роки п’ю цей свій продукт як цілющу біологічно активну добавку», — упевнено додає по-східному енергійний Самвел.

Починали з 3-літрових, 10-літрових банок, а тепер обладнали бездоганну технологічну ферму і отримують суспензію живої хлорели. Вона вигідно відрізняється від таблетованої та порошкової імпортної продукції.
«Японія врятувала націю після атомного бомбардування завдяки таким водоростям, — нагадує Мкртчян. — Зараз виробляють в рік 350 тис. т хлорели і активно споживають. На своїх рослинах, тваринах і на собі я тепер розумію механізм того, як жива хлорела реально працює».
«Навіть мої вже відносно немолоді курочки у рік та 3 місяці почали активно нестися, буквально омолодилися. Птиця, яка споживає хлорелу, зовні виглядає гарніше, її яйця гладші, з міцнішою шкаралупою і за якісними та смаковими характеристиками значно перевищують звичайні. М’ясо стає смачнішим, його одразу відрізниш (повірте мені!). Навіть курчатка люблять хлорелу».

Поступово господарство забуло про хвороби і падіж птиці, перестало застосовувати антибіотики, будь-які медпрепарати та профілактичні засоби у своєму пташнику. Завдяки збалансованому раціону кури здорові, з міцним імунітетом.
Спеціалізовані лабораторії Харкова підтвердили наявність у готовій продукції корисних Омега 3, Омега 6, селену. Загалом у хлорелі поєднуються понад 650 збалансованих корисних елементів, 40 з них — амінокислоти, вкрай важливі для живих організмів.
Щовечора корпус, де утримуються 10 тис. курей, обприскується 10 літрами хлорели — і тоді на фермі аромат, наче в лісі. Жодних запахів навкруги, щоби не турбувати сусідів. Естетика!
Після ретельних перевірок і досліджень у спеціальних наукових лабораторіях виробництво «У Самвела» отримало всі необхідні державні документи та допуски, сертифіковане також за параметрами «Органік Стандарт».
Звісно, Мкртчян спробував застосовувати живильні водорості й у рослинництві: «Ми так загадили землю хімією, що важко навіть уявити. А от хлорела може переробляти раніше внесену в ґрунт хімію, оздоровлювати. Це вже доведено».
На 1 га насаджень використовують 60 л хлорели в пропорції з водою 1:3. Поливають один раз восени, бажано, коли є волога, тоді хлорела особливо буяє. Гине в ґрунті за температури +47°С. А от навіть невелика роса стає для розвитку водорості рятівною.
«Хлорела непомітно встелює собою поверхню, бере на себе сонечко, а вологу зберігає в землі. Вона дуже морозостійка — тримається при -67°С, — уточнює підприємець. — На своїй ділянці в 12 га засіяв пшеницю, обробив насіння хлорелою. Особливої техніки не маю. Сіяв пізно, аж 8 листопада. На 4 га додав ще по 100 кг/га амофоски.
Вже 20 грудня стало дуже помітно, що моє поле різко відрізняється від сусідніх: має насичений здоровий темно-зелений колір. Запросив до себе науковців. Визнали: і листок, і стебло дуже сильні, коренева система класна, готова до зими.
На 4 га з амофоскою зібрав одразу 2-й клас пшениці по 5,4 т/га, з клейковиною 24,5, білком 14,3. Там, де була тільки хлорела, без жодних добрив, отримав урожайність 3,8 т/га і 3-й клас пшениці».
Національний науковий центр «Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова» взявся системно вивчати вплив хлорели на вирощування винограду і вже теж має позитивні результати. Приміром, з висаджених щеп отримали приживлюваність на 30% більше саме після обробки суспензією «Жива Хлорела».
Навіть бджолам водорості від Самвела підвищують імунітет — він і на пасіках випробував свій продукт. Каже, медозбір збільшується на 30-40% після застосування 1 л хлорели на бджолосім’ю.
Самвел Мкртчян говорить, що його продукцію залюбки беруть на пробу приватні ферми, де вирощується 500-1000 курчат. Таким господарям легше подивитися ефект, швидко впровадити новий раціон. До крупних холдингів достукатися важче. Там є власна армія ветлікарів, зоотехніків, технологів.
«Вживання в корми хлорели для ВРХ збільшувало надої до 7 л на добу. При цьому суттєво росте якість молока. Крім того, корови починають телитися 4 рази замість 3-х», — говорить Самвел Мкртчян.
Чи перспективний бізнес на хлорелі? — запитуємо досвідченого підприємця.
«Він дуже цікавий, — відповідає. — Бо надзвичайно приємно, коли продукт приносить здоровя і рослинам, і тваринам, і людині. Я впевнений, що людство все одно прийде до такої здорової їжі. Інакше неможливо.
Мені байдуже, коли у мене, приміром, нижчі врожаї на органічній продукції. Вирощую її для себе і для своїх друзів, клієнтів.
У ресторанах на хлорелі робимо коктейлі, соуси, маринади, додаємо в тісто. Навіть горілку настоюємо :)

Природу бізнесу на водоростях легко пояснити. Ми завжди намагалися брати необхідні речовини через риб’ячий жир. Це продукція з великих риб, їх важко дістати, дорого. Але хижаки їдять дрібнішу рибу, а вона харчується водоростями. Хіба не логічніше звернутися до початку ланцюга? Ось і перспективність».

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Сільгоспвиробники південної України в умовах зупинки морського експорту уже заповнили сховища для зерна і нині не мають де зберігати пізні культури, які почнуть молотити найближчим часом.

На Одещині відбувся Демонстраційний день американських меліоративних технологій, під час якого агровиробникам показали сучасні рішення для відновлення та модернізації систем зрошення.

У Рені Одеської області обвалилися конструкції складу із зерном. Під завалами опинилися дві працівниці підприємства, одна з них померла в лікарні.

Державне бюро розслідувань (ДБР) перевіряє можливу схему незаконного отримання бюджетних дотацій за нібито наявне поголів’я овець та кіз на Одещині.

Ще п’ять років тому ТОВ «Красногірське» на Черкащині працювало за типовою для багатьох господарств моделлю: польові роботи, облік пального, фінанси та моніторинг посівів існували окремо й не були пов’язані між собою.

У той час, коли більшість господарств роблять ставку на оновлення технічного парку, ФГ «Вишневе Агро» з Полтавщини пішло іншим шляхом — інтелектуальної модернізації вже наявної техніки. І цей підхід дав свій результат.

Підприємство «Полтава-Сад» має в обробітку 6,8 тис. га. Основним та найприбутковішим напрямом є вирощування насіння сої, кондитерського соняшнику та кукурудзи на ділянках гібридизації. Крім того, господарство вирощує коріандр та овочі. Основною стратегією компанії є не збільшення земельного банку, а підвищення ефективності виробництва шляхом розумного використання ресурсів, особливо води.

Озимий ріпак в Україні тримає свою позицію. Хоч аграрії й переглядають сівозміну, але продовжують вирощувати цю культуру. За прогнозами аналітиків, обсяг зібраного врожаю озимого ріпаку в сезоні-2024 може незначно поступитися минулорічному показнику.
