Фермер з Володарки на Київщині Леонід Янківський отак просто пояснює марксову теорію доданої вартості. Хоча жодних академій не закінчував, але велику родину годує зі свого невеликого фермерського господарства «Лан» — 120 га.
Куркульські гени
Ніхто з цієї родини на закордонні заробітки не позарився. Кожному заняття знаходиться вдома: чоловікам — у полі, з технікою (хоч і вживаною, але добротною), жінкам — біля овець чи козенят, на виготовленні сиру або ж у бухгалтерії.
«У мене дід куркулем був — це генами передається», — підсміюється Леонід Іванович.
Медом землю врятував
«Таких, як я, фермерів спочатку в районі до 20-ти було, а лишився чи не я один», — каже Янківський. Врятувало те, що завжди тримав до 40 вуликів. Коли було найтяжче, продавав мед і вкладав у землю. Вичистив її від суцільних пиріїв.
Міг і просто мед продавати, ті ж гроші отримав би, що і з врожаю. Зате землю зберіг.
«Бувало, мені сусіди передавали свої ділянки на якийсь час, бо самі не могли подужати, — розповідає фермер. — А коли бачили, що все гарно пішло, повертали назад. Я з ними потім ще насінням ділився, порадами».
Насіння пробували іноземне, пшеницю — німецьку. Фермер розповідає, що вона хворіла дуже, а от сорти пшениці миронівської селекції дають гарні врожаї.

Сівозміна на три роки вперед
До кліматичних змін в господарстві ставляться спокійно. Завбачливо на 3 роки сплановану сівозміну не порушують. Чередують соняшник, пшеницю, ячмінь, сою, раніше мали і цукрові буряки. На 1-2 га планує фермер ягоди суниці, котрі теж колись вирощував. Залишається, каже, домовитися про швидкий збут гуртом — це основна заковика.
Разом із сусідом експериментують, підступаючи до органічного виробництва. Але поки що обережно, і тут до вигідного збуту приглядаються.
Від гречки довелося відмовитися, хоча розраховували на неї і як на медонос. Надто невигідним здався прогноз цін.
«До агрономії треба голову мати і спостережливість, — розмірковує Янківський про освіту. — Простою освітою не виживеш. Умови на полі постійно змінюються, нові препарати, продукти з«являються. Дивишся, і твої колишні знання вже застаріли. Обов«язково стежимо за новинками».

Головне — почуватися вільними
«Вистачає!» — упевнено відповідає Леонід Янківський, коли перепитуєш, чи вистачає великій сім»ї фермерського достатку, щоби жити у задоволення. Каже, це набагато вигідніше, аніж працювати на когось. І киває на європейських фермерів, котрі мають набагато менші діляночки, а почуваються вільнішими, «частіше межі люди виходять, спілкуються».
«Міг би збільшити площі обробітку, але навіщо? — по-філософськи міркує чоловік. — З головою зануритися у господарство, світу білого не бачити? Ми от відсіялися, тепер трохи перепочинку маємо, то приїхали на демонстрацію новітньої техніки — сівалок, борін. Тепер знаємо, куди вже люди з технологіями прямують. І собі придивляємося потроху».
«Велике господарство великого контролю вимагає, довіри до найнятих людей», — веде фермер. Розповідає, скільки йому намагалися збути краденого насіння, гербіцидів, добрив, «зекономлених» спритниками, що працюють у крупних сусідів. Мовляв, типова історія. Принципово відмовляється, працює тільки з перевіреним постійним постачальником.

Чистий прибуток на козах
Свою частку доданої вартості фермер отримує і на переробці козячого молока. Тримає 40 тварин, серед яких 20 — дійних. Напуває численну родину молоком, і вистачає на виготовлення смачного оригінального сиру та бринзи. Технологію вже дружина і невістка освоїли.
«Корми не купую, отож на козах маю чистий прибуток», — гордиться Леонід Іванович.
«А ще я дуже люблю спостерігати за кумедними козенятами на зеленому лужку, — розпливається у замріяній усмішці чоловік. — Нещодавно придбав і цапа для свого стада. Тепер досліджую особливості спадковості: на кого потомство схоже».
Родина тримає і до десятка овець. Запевняють: м«ясо надзвичайно смачне, ніжне і корисне.
І коник з Інтернету
Якось приглянувся фермеру гарний коник в інтернет-оголошенні. Їздив за ним у Тернопільську область. Червоне з білим лоша одразу припало до душі: «Охайний дуже і старанний. Допомагає мені часом — то на ділянках картоплі, то гній розвозити. Маю і трактор, і машини, але приємно і з твариною попрацювати.
Лиш побачить мене чи автомобіль, яким їду, одразу ірже привітно. Усе розуміє. Скоро 3 рочки матиме».
Збирається усю свою різноманітну господарку онукам передати.

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

На Дніпропетровщині виставили на продаж козине господарство «о’Ферма».

В умовах нестабільної електромережі українські аграрії все активніше інвестують у системи захисту електрообладнання.

Охоплюючи основні види худоби, зокрема свиней, велику рогату худобу, птицю, коней, овець та кіз, на EuroTier 2026 — провідній виставці для фахівців у галузі тваринництва — буде представлено інновації та перспективні розробки в усьому тваринницькому секторі.

Власниця сімейної козиної ферми та сироварні в селі Сливине Миколаївської області Світлана Молчанова автоматизувала виробництво крафтових сирів і планує збільшення виробництва та розширення асортименту сирів завдяки гранту, отриманому навесні 2026 року в межах освітньо-грантової програми TalentA.

Створення Virtuoso by Lukachivka починалося зі 120 тварин. На старті власники закладали правильну генетику стада та максимально орієнтувалися на європейські стандарти. Сьогодні поголів’я ферми налічує близько 200 кіз.

Українські фермери отримали понад 137 млн грн державної допомоги на утримання маточного поголів’я кіз та овець.

Українські аграрії, консультанти, студенти та керівники господарств можуть безкоштовно пройти онлайн-курс «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації», який об'єднує сучасні агротехнології, міжнародний досвід та практичні рішення для підвищення ефективності виробництва.

Ціни на цукор знижуються, тому деякі аграрії зменшують виробництво цукрових буряків або ж узагалі відмовляються від культури.

Підприємство «Лан», окрім рослинництва, розвиває тваринництво — тримають ВРХ. Завдяки цьому напряму на поля вносять органічні добрива.

Стратегія захисту рослин у СТОВ «Лан» полягає в індивідуальному підході до кожного поля, адже використання стандартної технології не завжди ефективне. У господарстві технологія захисту рослин базується на комбінації оригінальних і генеричних препаратів, але останні — переважають.