Клуб агроефективності: продуктивна годівля — плюс 500 тис. грн

Для родини — дружини, двох дочок, зятя й онучки — поки що вистачає. Але підприємець постійно розвивається і докладно розписав, що потрібно для зростання господарства, яких конкретних показників хоче досягти вже найближчим часом. Нещодавно навчився складати справжні бізнес-плани.

Наумчуки — чорнобильські переселенці. На Луганщині починали з нуля. Юрій, механік за освітою, після технікуму трохи працював на спорудженні місцевого заводу.

«Але мене не тягне на будови. Я тварин люблю», — ділиться фермер.

Дружина теж залюбки з худобою вправляється, старша донька вчиться у Старобільську на ветеринара. Батьки-зоотехніки допомагали порадами.

Тримав 250 свиней, але зовсім близька війна налякала, поки що залишив лише 80 голів. Молоком своїх корів, яких давно не доять вручну, забезпечує чотири дитсадки у містечку. Оплатою по 5 грн/л за свою натуральну продукцію задоволений, собівартість фермерського молока зараз складає 3,40 грн/л.

Корми для тварин господарство вирощує на своїй, взятій на 50 років в оренду землі.

«Коли у 2000 році започаткував фермерське господарство, грошей у нас не було зовсім, — розповідає свою історію Юрій Миколайович. — Але  друзі навколо вже фермерували. Перший рік один сусід позичив 3 мішки соняшнику, другий — тонну пшениці, третій —  техніку. Зібраним врожаєм розплатився з боргами і купив старенького ЮМЗа, сам гарно відремонтував. Зараз вже і комбайн є, хоч і вживаний, але свій».

Місцева харчосмакова фабрика розпродувала майно, то фермеру перепало недороге приміщення. «Хотіли розвалити. А я трохи підправив —  і маю стайні», — радіє Юрій.

 

Сімейне фермерське господарство Юрія Наумчука «Ірина» (отримало таку назву на честь доньки) найменше у Кремінському районі.

«У решти сусідів 300 га і більше, — розповідає Юрій Миколайович. — Тваринництвом більше ніхто не займається. Бо з рослинництвом менше мороки: зерно виростив, продав — і зиму відпочиваєш. А моя худібка щодня їсти просить. Тому з 5-ї ранку ми вже на фермі, годуємо, миємо, чистимо. Потім ще по роботах».

На ринку у Кремінній обладнали кіоск, де торгує дружина. Має багато постійних клієнтів на свіжину і домашні ковбаси, сальтисони, рулетики.

«Дуже свого часу допомогли нам у розвиткові, — пожвавлюється Юрій Наумчук, — щотижневі ярмарки, які започаткував колишній губернатор Луганщини Геннадій Москаль. У центрі Сєверодонецька щосуботи впродовж двох років ми мали дуже активну торгівлю (доки не витіснили перекупники). І містянам зручно, і нам, малим фермерам, вигідно. Пряма свіжа копійка, без втручання трейдерів. Під час таких ярмарків організатори робили аналіз продукції, визначали найякіснішу. Маю спеціальні відзнаки». 

«Секрет якості нашого м’яса — у його натуральності, — переконує Наумчук. — Годуємо власними кормами. Вирощуємо кукурудзу, ячмінь, пшеницю, суданку та люцерну. Завдяки сівозміні не маємо проблем із хворобами і бур’янами».

Але фермер добре знає, що мусить поліпшувати якість кормів для своїх тварин, готуючи їжу для них на спеціальному обладнанні. Тому задумав придбати екструдер для професійного подрібнювання. Не полінувався подати запит і докладні розрахунки на грант від  ПРООН — програми розвитку ООН в Україні. Говорить, за допомогою досвідченого консультанта скласти бізнес-план було зовсім не важко.

«Відверто кажучи, мені навіть гроші не потрібні, — розповідає Юрій Наумчук. — Знайшов потрібний агрегат на заводі в Одесі, нехай туди одразу й перерахують кошти, якщо все складеться вдало».

До речі, апарати для доїння у фермера теж вітчизняні, харківські.

Схоже, сподівання підприємця на грантівську допомогу небезпідставні. Партнери з ПРООН запросили його показати свій досвід та продукцію на нещодавній виставці «Схід-Експо 2017» у Сєверодонецьку. У Кремінну вже приїздили експерти з Франції та Данії. Смаком фермерського м’яса не нахваляться. Ще й до себе в гості кликали.

«Француз, теж мій колега-фермер, показав, що саме я роблю неефективно, — з довірою сприймає допомогу консультантів Наумчук. — Зокрема, досі додавав у корми важко засвоюване сіно. Потрібні гранульовані корисні біодобавки. Погодилися, що я логічно розраховую на екструдер, щоби правильно, по науці перемелювати корми для кращого засвоєння тваринами».

Разом підтвердили розрахунки: наприклад, бички, яких до 250-300 кг фермер вигодовує впродовж року, завдяки кориснішій їжі наберуть вагу вдвічі швидше.  

Загалом інвестиції у відбудову, розширення та дообладнання ферми повинні дати до 400-500 тис. грн додаткового доходу завдяки ефективнішій годівлі — адже господар отримуватиме якісніший корм і водночас економитиме на ньому. Тож фермерське господарство, яке переважно виходило в нуль, нарешті матиме суттєві прибутки на подальше вдосконалення.

А як ви поліпшуєте якість кормів? Та загалом, як, на вашу думку, ефективно працювати у тваринництві в українських реаліях — діліться власним досвідом, думками у коментарях нижче