Розширив пасіку з 5 до 17 вуликів, зареєстрував власну торгову марку «Золота сота», навіть запатентував баночку спеціальної форми. Тепер може реалізовувати свою продукцію не тільки на ринках і у спеціалізованих магазинчиках, але й у мережевих супермаркетах. Бджоли почали приносити не тільки задоволення, але й прибуток.
Щоби усі процеси налагодити на вищому професійному рівні, Віталій спілкувався із дуже багатьма пасічниками. І от що, каже, помітив: вони виглядають здоровішими та енергійнішими, аніж навіть набагато молодші люди, котрі переважно сидять біля екранів комп’ютерів чи телевізорів, мало бувають на природі. «Зрозумів: бджолярі працюють із вуликами, вдихають живильні аромати, споживають корисні продукти, тому такі молоді та бадьорі. Тоді я і вирішив створити навколо своєї пасіки оздоровчий відпочинковий комплекс», — розповідає Віталій Мостовий. Відтоді товаришує ще й із професійними апітерапевтами, котрі консультують щодо правильного оздоровлення за допомогою бджіл.
На своїй дачі, що в 14 кілометрах від Полтави, Мостовий поставив невеличкий дерев’яний апібудиночок на два ліжка. Бджоли працюють ззовні, а через спеціальні інгалятори у ліжках корисні випарування потрапляють до будиночку. Тут відчувається чарівний аромат прополісу і маточного молочка. Особливу користь організм отримує і від ледь відчутної вібрації, що іде від роботи тисяч бджіл. Фахівці переконують, що 10 днів апіпроцедур замінюють ефект місячного перебування на морському курорті.
Бізнесова жилка Мостового не дрімала: «Користувачам мого апібудиночка потрібне було житло поряд, адже приїздити на процедури здалеку не дуже зручно», — так міркував Віталій і спорудив на своїй дачній ділянці будиночок для відпочивальників. Зараз він вміщує 7 гостей, має усі зручності, включно з телевізором, кухнею, Інтернетом. Водою забезпечений із власної свердловини. Їжу можна готувати самотужки або замовити у господині. Щоби зробити піч, спочатку планували запросити відомого майстра, але зрештою Віталій склав її власноруч — каже, свою душу вкладав. Борщ, пампушки та вареники тут фірмові.
Господарі почали й будівництво бані. «Узимку бджоли сплять, а ця місцина насичена енергетикою цілий рік, тому гостей чекаємо постійно», — пояснюють.
Чудернацькі полтавські візерунки на хатчині зробила дружина Віталія Марина. Вона має досвід роботи в туристично-готельному бізнесі, тож приймати і розважати гостей на власній садибі — це її царина. «Спочатку ми насторожено спостерігали за гостями, котрі приїздили у наш дачний куточок на крутих іномарках, — зізнається Марина. — Я постійно працюю з віп-клієнтами, іноземцями — вони звикли до шику і найкращого сервісу. Але, виявилося, у нас їм теж подобається. Бо тут дивовижна природа, цілющі бджоли і наша щирість. А це справжній ексклюзивний продукт!».
Господарі постійно розширюють спектр послуг для своїх гостей. Проводять екскурсії пасікою: на одному з вуликів є скляні стінки — можна поспостерігати за роботою бджіл. Охочі збирають мед із вуликів, надягнувши спеціальні обладунки пасічників. Тут же у дворі — велосипеди, які можна взяти напрокат і відправитися в ліс чи до річки, що в 200 метрах від садиби. Марина нагадує, що зовсім недалеко і знаменита Диканька, і поле Полтавської битви, і Сорочинці, — господарі постійно розширюють пакет своїх пропозицій для відпочивальників. Тепер гостинний дім «Золота сота» легко знайти і у booking. Обласні чиновники, які приїздили подивитися на новий сімейний бізнес, пообіцяли включити цей об’єкт до офіційних туристичних маршрутів.
Віталій планує вже ближчим часом розширятися — побудувати ще кілька будиночків, адже замовлень на відпочинок приходить більше, ніж зараз спроможна прийняти родина молодих підприємців. Розглядають і організацію кооперативу спільно з однодумцями. «Моя мета — показати таким молодим людям, як ми, що значно корисніше і вигідніше розвивати природні можливості в нашій країні і заробляти на цьому гроші, аніж сидіти біля телевізора чи їхати в чужі краї», — переконує Віталій Мостовий.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Сільгоспвиробники Полтавщини станом на 3 вересня розпочали свібу озимого жита та ріпаку, яких посіяно 0,5 тис. га та 9,9 тис. га відповідно.

На Полтавщині станом на кінець серпня намолотили 1,6 млн т зернових і зернобобових культур — на 165 тис. т більше, ніж торік. Пшениці зібрали 1,2 млн т.

Аграрії Полтавщини 2026 року засіяли 3,5 тис. га кавунів і динь. Це дозволило регіону посісти третє місце в Україні за площами вирощування баштанних культур.

Крафтове виробництво «Двір Індика», що на Полтавщині, за рік вирощує понад 2 т м’яса, з яких переробка складає лише 20%. У асортименті ковбаси та сардельки, а також різні копчення. У планах збудувати повноцінний цех, модернізувати інфраструктуру та виготовити унікальний для українського ринку продукт — хамон із ніжки індика, а для цього потрібна кліматична камера.

У Решетилівському професійному аграрному ліцеї на Полтавщині школярі вже з 12 років можуть спробувати себе в ролі трактористів, водіїв і зварників за допомогою сучасних VR-тренажерів. Такий профорієнтаційний простір допомагає підліткам ближче познайомитися з робітничими професіями ще до вступу до закладу освіти.

Ще п’ять років тому ТОВ «Красногірське» на Черкащині працювало за типовою для багатьох господарств моделлю: польові роботи, облік пального, фінанси та моніторинг посівів існували окремо й не були пов’язані між собою.

У той час, коли більшість господарств роблять ставку на оновлення технічного парку, ФГ «Вишневе Агро» з Полтавщини пішло іншим шляхом — інтелектуальної модернізації вже наявної техніки. І цей підхід дав свій результат.

Підприємство «Полтава-Сад» має в обробітку 6,8 тис. га. Основним та найприбутковішим напрямом є вирощування насіння сої, кондитерського соняшнику та кукурудзи на ділянках гібридизації. Крім того, господарство вирощує коріандр та овочі. Основною стратегією компанії є не збільшення земельного банку, а підвищення ефективності виробництва шляхом розумного використання ресурсів, особливо води.

Озимий ріпак в Україні тримає свою позицію. Хоч аграрії й переглядають сівозміну, але продовжують вирощувати цю культуру. За прогнозами аналітиків, обсяг зібраного врожаю озимого ріпаку в сезоні-2024 може незначно поступитися минулорічному показнику.

Цей сезон може стати для української сої унікальним: у культуру приходить багато новачків. Надзвичайно тепла та рання весна вивільнила складські запаси, подекуди логістика не встигає за посівною. Тому цікавим виглядає досвід групи компаній «Агропросперіс», яка щороку виробляє 1,5 млн т агропродукції. Практики поділилися агротехнологічними рішеннями, з якими самі ж працюють на полях.