Агроном за освітою Григорій Чикриж з Козельщинського району Полтавщини з 1995 року ризикнув взяти напіврозвалене господарство у рідному селі. Зараз фермерствує на 700 га. Під його керівництвом ФГ «Околиця» та ПСП «Агрофірма Україна-Говтва» займаються зерновими і трохи вирощують свиней, не на продаж — для себе. З 1996 року принципово дотримується органічного виробництва.

Допомагає чорний пар

Дуже економний Григорій Іванович сам прискіпливо рахує маржу зі своїх культур. Цього року, розповідає, найбільший прибуток з гектара дала пшениця з середньою урожайністю 32 ц/га. Зауважимо: це пшениця — органічна, без жодного втручання хімії. Сусіди на звичайному вирощуванні отримували менший вихід. Погодні умови були жорсткими.

Свій гарний результат Чикриж пояснює тим, що застосовує пари. «Вважаю дуже корисним і вигідним регулярно залишати землю під паром», — уточнює. Чорний пар — це частина його обов’язкової технології, яка, крім того, складається з продуманої послідовності культур у сівозміні і механічної обробки.

Перепитуємо, чи не було б ще корисніше сіяти сидерати? «Можливо, і було б, — погоджується, — але збільшило би витрати, бо сидерати ще потрібно правильно і вчасно заробляти. Взагалі, ідеально мати власне тваринництво, яке теж, беззаперечно, виправдало би вирощування сидератів. Доки не маємо його, дотримуємось сівозміни, в яку включаємо чорні пари, приміром, після соняшнику перед пшеницею.

Поступово Григорій Чикриж намагається відійти від оранки. Зараз частину землі виорює на зиму, коли планує сіяти соняшник. Невдовзі збирається придбати глибокорозрихлювач, щоби під основний обробіток не орати.

Без кредитів

Техніку господарство хоч і потроху, але оновлює постійно. Вже придбали новий комбайн, культиватори, сівалки, запланували три нових трактори. Купують виключно за власні кошти. Кредит, зізнається Чикриж, за весь час колись брав лише раз і зарікся, що більше не буде: «Я впевнений, що нам вдалося зберегти господарства саме через те, що завжди розраховували лише на власні кошти. Усюди по-сусідству, хто брав кредити, не витримали різних катаклізмів і рано чи пізно продалися агрохолдингам».

Вітчизняні сорти

Чикриж використовує насіння вітчизняної селекції, зокрема, харківського  Інституту рослинництва ім. Юр’єва та Полтавської аграрної академії, адаптоване для регіону. Пояснює, що українське насіння витриваліше, краще переносить погодні неприємності: «Хоч була посуха  і спека, цього року зібрав по 10 ц/га органічного соняшнику. Поруч сусіди закладали максимум гербіцидів і міндобрив під дорогі імпортні гібриди, ставили на інтенсивну технологію. Але урожайність часом отримали навіть меншу за нашу. Посуха була рідкісна.

У загальному прибутку ми виграємо. Крім того, на імпортне насіння не можу покладатися, бо його переважно вже протруєно хімічними препаратами. А для нашої органіки таке не годиться в жодному разі».

Органічне стало вигідним

На початку свого господарювання Чикриж, крім суто морального, не мав комерційного зиску від того, що перейшов на органічне виробництво. Бо витрачали багато, а продавати натуральну продукцію все одно доводилося на загальних підставах, як звичайну. Через це довго економили на техніці, використовуючи старі механізми.

Потрапив в органічну спільноту. «Ми, органіки, чимось схожі між собою, мабуть, всі трохи по-доброму схиблені», — усміхається Григорій Іванович, пояснюючи заповзятість прихильників натурального виробництва.

Поступово почала відчуватися і комерційна вигода. Особливо після того, як три роки тому отримав офіційну європейську сертифікацію для своєї органічної продукції. Одразу фінансове самопочуття полегшилося. Вищі ціни реалізації дали відчутніші прибутки.

Шляхи реалізації

Знайшлися партнери  у збуті. Наприклад, вирощене зерно на крупи охоче бере черкаська фірма «Поле». Дуже добре продається на переробку органічне просо. Про вигідну реалізацію цілої партії соняшнику понад 250 т домовилися з новим заводом органічних олій «Укролія Органік»  у сусідній Диканьці.  

Нові культури

Зараз Чикриж придивляється до нових культур. Щодо нуту вагався, знаючи, що це ніжна теплолюбна культура. Але досвід сусідів, які вже пробували сою і нут, переконує: варто випробувати. Є у фермера плани і на органічну гречку.

Мультимедіа