Науковці з агродослідницької фундації «Жива країна» 3-й рік вивчають поведінку та ефективність цих комах і впевнено рекомендують вирощених на власному заводі джмелів фермерам для ягідних, садових, баштанних культур. Доводять, що джмелине запилення суттєво збільшує врожайність, а також якість плодів та насіння.
Родинний люкс для джмелів
Виконавчий директор «Живої країни» Богдан Мазницький показує фанерний вулик виключно з екологічних матеріалів без лаку та фарб. Тут сухо, є захист від дощу та надмірного сонця. «Комахи живуть 1 рік, і ми намагаємось зробити їхнє існування максимально зручним та комфортним», — говорить Богдан. У хатинці є спеціальний корм, тому джміль точно знає, що йому не потрібно підкріплюватись нектаром, а лише чітко виконувати завдання — збирати пилок для сім’ї, запилювати квітучі культури поблизу.

У такому вулику живуть від 60 до 120 робочих особин і матка. За сезон сімейство розростається до 300 комах. 75% із них виконують потрібну для фермерів роботу із запилення. Варто тільки розставити по 6-9 вуликів на одному гектарі площі, залежно від культури.
Пологовий будинок із власною торговою маркою
Роботящі джмелі з’являються на світ на фермі-заводі у селі Музичі під Києвом, де за ними ретельно доглядають і вивчають упродовж цілого року. Комахи паруються, впадають у сплячку, а коли прокидаються, відгодовуються натуральним пилком. Він, спеціально заготовлений у травні-червні, корисний амінокислотами. Після кількох тижнів контролю відібраних якісних джмелів заселяють у вулики і відправляють на плантації свідомих фермерів.
Джмелиний пологовий будинок у Музичах працює з 2015 року і за повним циклом вирощування джмелів поки що не має рівних собі в Україні. Ринок комах незаповнений. І, на жаль, грішить величезною кількістю «сірого» імпорту, де неможливо проконтролювати чистоту та здоров’я джмелиних особин, їх ураження різними інфекціями.
А от «Жива країна» представляє конкретний офіційний український бренд з виробництва вітчизняних джмелів — «Запилювач з України»™.

Трохи історії
Використовувати джмелів для додаткового запилення аграрії почали років 30 тому, спочатку лише у теплицях. Тоді помітили, що бджоли, наприклад, ігнорували томати, а натомість джмелі спрацювали дуже ефективно. Завдяки ним томат збільшується у діаметрі відсотків на 15, плід стає щільнішим, а насіння в ньому — більшим. Так само поліпшується якість перців, огірків, інших тепличних культур.
Європа та Америка, котрі катастрофічно потерпають через зниклих, витравлених хімічними засобами комах, активно імпортують джмелів і для застосування їх на відкритому ґрунті.
Доведено експериментами
Перш ніж поблагословити своїх вихованців, «Жива країна» дослідила їх поведінку на землях партнерів. Зокрема, на плантаціях Інституту садівництва НААНУ запилені джмелями черешні встояли в період суворого заморозку і дали урожай вп’ятеро більший, аніж на контрольних ділянках без додаткового запилення. Пояснення просте: джмелі вилітають на роботу раніше за бджіл, вже за температури від 6-8 градусів. Запилена ними квітка не відпадає, виживає у приморозок, а відповідно, дасть плоди.

Загалом наукових досліджень стосовно джмелів у світі небагато. До того ж їхні висновки не можуть копіюватися на українські умови. Тому «Жива країна» свої експерименти продовжуватиме і буде розширювати на інші культури: персики, груші, смородину. У її поле зору вже наступного року потраплять ще й нішеві культури, такі як льон, шипшина, конюшина.
Чому саме джміль?
Науковий керівник «Живої країни», кандидат біологічних наук Юлія Рябцева доводить, що запилені джмелями плантації дають у середньому до 30% збільшення врожаю: «Ми спостерігаємо 26% росту урожайності на яблунях, 20% на малині, 100% на гарбузі, понад 40% на суниці».
У теплицях джмелі ефективно працюють від 5 до 8 тижнів, а у відкритому ґрунті — 6-12 тижнів, забезпечуючи весь період цвітіння різних культур.
Джміль великий, переносить більше пилку, аніж бджоли, і джмелиний хоботок довший. Джмелі літають уночі, не бояться вітру та дощу. Мають більше можливостей відвідати квітку у найбільш сприятливий для неї час.

Краще разом
«Джмелі та бджоли не конкуренти, — запевняє Богдан Мазницький. — Найкраще, коли на вашій ділянці живе більше різних комах. Вони лише допомагають одне одному. Наприклад, джмелі розкривають квіточки, прогризають отвори для хоботків, відповідно, полегшуючи роботу бджіл. Долучаються і дикі родичі. Усі разом сприяють кращому результату на врожаї».
Портрет клієнта
Своїми партнерами-клієнтами «Жива країна» називає свідомих модернових фермерів-ягідників та садівників із площами від 1-2 до 500 га, які відповідально ставляться до землі, дбають про натуральність продуктів, ще й навчилися правильно економічно мислити, прискіпливо вираховуючи свою ефективність і дбаючи про перспективу.

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Сучасний агровиробничий комплекс із 10 га теплиць для гідропонного вирощування полуниці продають на Київщині за €9,8 млн.

Переселенець із Донеччини, нині військовий Іван Марахонько, ще 2018 року релокувався на Київщину через активні бойові дії в рідному регіоні, тоді й зацікавився виробництвом оригінальної аджики.

Ще п’ять років тому ТОВ «Красногірське» на Черкащині працювало за типовою для багатьох господарств моделлю: польові роботи, облік пального, фінанси та моніторинг посівів існували окремо й не були пов’язані між собою.

У той час, коли більшість господарств роблять ставку на оновлення технічного парку, ФГ «Вишневе Агро» з Полтавщини пішло іншим шляхом — інтелектуальної модернізації вже наявної техніки. І цей підхід дав свій результат.

Підприємство «Полтава-Сад» має в обробітку 6,8 тис. га. Основним та найприбутковішим напрямом є вирощування насіння сої, кондитерського соняшнику та кукурудзи на ділянках гібридизації. Крім того, господарство вирощує коріандр та овочі. Основною стратегією компанії є не збільшення земельного банку, а підвищення ефективності виробництва шляхом розумного використання ресурсів, особливо води.

На підприємстві «Бессарабія Агроінвест», яке знаходиться в селі Озерне Ізмаїльського району на Одещині, в тепличному комплексі площею 3 га для запилення рослин використовують джмелів.

