Його команда створила простий і надійний прилад — щільномір, обладнаний GPS-навігатором. Легко занурюєте металевий штир на глибину 60 см у ґрунт і на невеликому прямокутнику з екраном вже за кілька секунд отримуєте показники щільності.

Сергій наводить приклади роботи свого дітища: «Вийшли на поле у господарстві в Крижополі. Трактор саме мав працювати на глибині 30 см. Але прилад визначив, що плужна підошва там на 40 см. Агроном одразу скомандував зупинити техніку, щоби дарма не палити солярку. В іншому місці виявили ущільнення на обсівах на глибині 10 см, а по центру воно було тільки на кількох «блюдцях». Скорегували обробіток, кірку зривали тільки на обсівах — теж отримали очевидні заощаджені кошти».
На полях холдингу на Черкащині виміряти щільність і проконсультувати щодо доцільності посіву соняшнику попросила одна із насіннєвих компаній. На пагорбах прилад показав надсильне ущільнення на 20 см. Ділянка потребувала обов’язкового рихлення, але вже наближалася зима, тож не було ані вільної техніки, ані бюджетів на додаткову операцію. Від посіву соняшнику категорично відмовилися, уникнувши прямих ризиків.
Показники приладу господарство має можливість збирати та аналізувати, формуючи свої бази даних, створювати карти кожного поля. Прив’язка до точки виміру допомагає також керівникам контролювати дії агрономів, на яких покладено відповідальність за ретельність виміру: завжди видно, хто саме, де і як заміряв щільність, куди пересувався — уся логістика як на долоні.
Автори приладу радять вимірювати показники щільності після збирання врожаю, а навесні робити контрольні заміри перед посівом. Один прилад оптимально обслуговує до 5 тис. га, хоча вправний агроном, каже Скок, охопить і 10 тис. га. «Маємо партнера, у якого землі розташовані по різні боки Дніпра, то користується двома приладами для зручності», — уточнює Сергій.

Застосування приладу дуже економить час і дозволяє приймати швидкі рішення. Одночасні заміри на різних полях одразу зберігаються, фіксуються на карті. Такі дані зберігаються в одному місці, а не в друкованому вигляді у різних кабінетах.
Господарства визнають, що без вчасного реагування на переущільнення можуть втрачати до 20-30% прогнозованого врожаю.
До речі, заряджати щільномір від Skok Agro дуже легко навіть у польових умовах — наприклад, від автомобільного акумулятора. Це автори нової моделі вважають однією із переваг використання агрономами.
«Існує американський аналог вимірювача щільності, звісно, набагато дорожчий, — розповідає Сергій Скок, — але він просто дає показник щільності. Дивно, але чомусь досі ніхто не здогадався поставити на нього GPS-трекер, зробити можливою передачу даних. Ми багато поїздили полями, послухали, які функції потрібні практикам, і втілюємо їх побажання. Тепер маємо багато замовлень, дякуємо партнерам, які в нас повірили».

Сергій Скок із дитинства мріяв про робототехніку, автоматизовані пристрої. Але спочатку довелося працювати над програмним забезпеченням. Потрапив у середовище перших українських стартаперів. Разом вчилися проектувати, зібрали команду інженерів. Спробували свої можливості на створенні вітроелектростанцій, робили прилади для АТО. На замовлення великих агрогосподарств створили датчики вимірювання швидкості вітру, які дозволяють в онлайн-режимі моніторити швидкість вітру на самохідних обприскувачах.
Програмісти та конструктори молодої команди тепер працюють, зокрема, ще й над розробкою переносного вологоміра. Клієнти також дають запит на метеостанції.

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

Ще п’ять років тому ТОВ «Красногірське» на Черкащині працювало за типовою для багатьох господарств моделлю: польові роботи, облік пального, фінанси та моніторинг посівів існували окремо й не були пов’язані між собою.

У той час, коли більшість господарств роблять ставку на оновлення технічного парку, ФГ «Вишневе Агро» з Полтавщини пішло іншим шляхом — інтелектуальної модернізації вже наявної техніки. І цей підхід дав свій результат.

Підприємство «Полтава-Сад» має в обробітку 6,8 тис. га. Основним та найприбутковішим напрямом є вирощування насіння сої, кондитерського соняшнику та кукурудзи на ділянках гібридизації. Крім того, господарство вирощує коріандр та овочі. Основною стратегією компанії є не збільшення земельного банку, а підвищення ефективності виробництва шляхом розумного використання ресурсів, особливо води.

Озимий ріпак в Україні тримає свою позицію. Хоч аграрії й переглядають сівозміну, але продовжують вирощувати цю культуру. За прогнозами аналітиків, обсяг зібраного врожаю озимого ріпаку в сезоні-2024 може незначно поступитися минулорічному показнику.

Цей сезон може стати для української сої унікальним: у культуру приходить багато новачків. Надзвичайно тепла та рання весна вивільнила складські запаси, подекуди логістика не встигає за посівною. Тому цікавим виглядає досвід групи компаній «Агропросперіс», яка щороку виробляє 1,5 млн т агропродукції. Практики поділилися агротехнологічними рішеннями, з якими самі ж працюють на полях.

Свідомі та прогресивні аграрії прагнуть зменшити пестицидне навантаження та використання мінеральних добрив, проводять оздоровлення ґрунту, при цьому вирощують гарні врожаї та зберігають ефективність виробництва. Весь цей комплекс завдань можливий і досяжний для кожного аграрія за умови використання біотехнологій.

Вітчизняні овочівники активно вивчають тему зберігання, адже за відсутності сховищ восени доведеться продавати свою продукцію за безцінь. Найбільш популярними для зберігання є овочі борщового набору.

У сучасному агробізнесі, де конкуренція на ринку постійно зростає, ефективне управління закупівлями товарів, матеріалів та послуг стає вирішальним фактором успіху для підприємств. В агробізнесі, де складність та різноманіття ТМЦ можуть бути дуже великими, знижувати витрати, підвищувати ефективність та оптимізувати підходи для забезпечення агровиробництва допомагає категорійний менеджмент.

Світові технології та останні аграрні практики можна побачити в одному з провідних господарств Згурівщини на Київщині. Щоб реалізувати задумані проєкти, які зараз успішно діють у господарстві, його керівник об'їздив багато країн у пошуку ефективних рішень. У своїх прагненнях відкривати нові напрями діяльності для господарства фермер дуже натхненний і наполегливий.

Розробка та реалізація проєкту для автоматизації великого обсягу процесів — від планування до контролю проведення ремонтів і закриття KPI — зайняла майже півтора року. Але в результаті інженерна служба отримала інструмент, який забезпечує більш стабільну роботу техпарку, фахівці отримали змогу швидше виводити техніку з простоїв, зросла ефективність ремонтних робіт.